ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
11 липня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №22024160000000110 від 22.03.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванька Маньківського району Черкаської області, громадянина України, ФОП, військового пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, -
встановив:
13.03.2024 року, більш точного часу не встановлено, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення порушення встановленого порядку здійснення міжнародної передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю, а саме здійснити експорт, тобто вивезення за межі митного кордону України виробів військового призначення. З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 придбав за невстановлених обставин, часі та місці, але не пізніше 13.03.2024 року, радіатор повітряно-масляний ТИП 1313 №1138326.
Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 13.03.2024 року, більш точний час не встановлено, приїхав до автовокзалу «Привоз», за адресою: АДРЕСА_2 та користуючись тим, що був раніше знайомим із водієм рейсового автобусу «MERCEDES TOURISMO», номерний знак НОМЕР_1 «Одеса (України) - Кишинів (Республіка Молдова)» громадянином України ОСОБА_6 , будучи обізнаним із порядком здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, не маючи дозвільних документів на здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, ввівши в оману останнього, просив перевезти за грошову винагороду до м. Кишинів (Республіка Молдова) нібито дозволений для міжнародних перевезень «охолоджувач для електростанцій», який на автовокзалі м. Кишинів зустріне невстановлена особа на ім'я Тудор, чим організував переміщення радіатору повітряно-масляного ТИП 1313 №1138326 з приховуванням від митного контролю.
У свою чергу, ОСОБА_7 прийняв пропозицію ОСОБА_5 та не будучи обізнаним, що вказана деталь призначена для використання в бортових системах літаків та віднесена до товарів військового призначення, поклав її у вантажне відділення рейсового автобусу «MERCEDES TOURISMO», номерний знак НОМЕР_1 та вирушив на вказаному автобусі на виїзд з України в сторону митного поста «Старокозаче» Одеської митниці в напрямку руху до Республіки Молдова.
Після цього, 13.03.2024 року о 17:08год., рейсовий автобус «MERCEDES TOURISMO», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_7 прибув до зони митного контролю митного поста «Старокозаче» Одеської митниці, із радіатором повітряно-масляним ТИП 1313 №1138326, де ОСОБА_7 не маючи умислу порушити порядок здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, не заявив про наявність товару військового призначення.
У ході проведення митного контролю, під час здійснення митного огляду рейсового автобусу «MERCEDES TOURISMO», номерний знак НОМЕР_1 , який під керуванням ОСОБА_7 прибув для виїзду з України у Республіку Молдова, на території митного поста «Старокозаче» Одеської митниці, 13.03.2024 року в багажному відділенні вказаного автобусу було виявлено радіатор повітряно-масляний ТИП 1313 №1138326, який є товаром військового призначення, міжнародні передачу яких підлягають державному контролю та відповідає найменуванню товару за позицією ML10.a Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженого постановою КМУ №1807 від 20.11.2003 року, який будучи введеним в оману ОСОБА_5 , без дозвільних документів на здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю намагався вивезти ОСОБА_7 з України до Республіки Молдова.
Також, установлено, що ОСОБА_5 у Держекспортконтролі, як суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів не зареєстрований, дозвільні документи на право здійснення міжнародних передач вищевказаних товарів йому не видавались.
Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 333 КК України, тобто порушив встановлений порядок здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.
07 червня 2024 року між прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , з іншого, у присутності захисника ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, та разом з обвинувальним актом надана до суду.
Згідно вказаної угоди, обвинувачений ОСОБА_5 та прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або про відмову в затверджені угоди та про повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів.
Сторони кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні зазначили, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК і КК України, та просили угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та заявив, що визнання ним винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє характер та суть обвинувачення, а також розуміє свої права на судовий розгляд кримінального провадження, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України.
Наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст.473, 476 КПК України обвинуваченому судом роз'яснені та йому зрозумілі.
Ухвалюючи вирок, на підставі укладеної між сторонами кримінального провадження угоди, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинується ОСОБА_5 , суд також погоджується з кваліфікацією його дій за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, який згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином. Судом також встановлено, що санкцією ч. 1 ст. 333 КК України передбачене покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
При цьому судом установлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє права визначені йому п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
У судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом установлено, що умови угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, інтересам суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Так, при перевірці умов угоди на відповідність вимогам КК України та інтересам суспільства суд враховує те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, щиро розкаявся в його вчиненні та активно, за твердженням сторони обвинувачення, сприяв в розкритті злочину.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженої ним та прокурором міри та виду покарання. Характер взятих на обвинуваченого ОСОБА_5 на себе за угодою зобов'язань свідчить про можливість їх виконання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди між прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 з іншого про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгодженого сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, оскільки встановлено, що на момент вчинення злочину обвинувачений не обіймав посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими повноваженнями.
В силу ч.4 ст.174 КПК України, з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений арешт на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2024 року (справа №522/5825/24, провадження №1-кс/522/2478/24).
Речові докази, визнанні такими та долучені до матеріалів провадження постановою ст. слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_8 від 06.06.2024 року, а саме: - драбину А3801; драбину НОМЕР_2 , - слід повернути власнику майна.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 96-1, п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України, ст. 100 КПК України речовий доказ, визнаний таким та долучений до матеріалів провадження постановою ст. слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_8 від 06.06.2024 року, а саме: - радіатор повітряно-масляний 1313, який був предметом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у власність держави.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК, суд -
ухвалив:
Затвердити угоду, укладену 07 червня 2024 року між прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 333 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень.
З набранням вироком законної сили арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2024 року (справа №522/5825/24, провадження №1-кс/522/2478/24), - скасувати.
На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, ст.100 КПК України предмет кримінального правопорушення - радіатор повітряно-масляний ТИП 1313 №1138326 - конфіскувати у власність держави.
Речові докази, а саме:
- драбину А3801; драбину НОМЕР_2 , - повернути власникам майна.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, лише у випадках, встановлених ст.ст.473, 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надсилати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
11.07.2024
Єдиний унікальний номер справи: №522/9149/24
Номер провадження № 1-кп/522/2836/24
Головуючий суддя - ОСОБА_1