Справа № 2-2427/2010
?
28.12.2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Нікітішина В.П.
при секретарі - Бондаренко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу
встановив;
Позивачка ОСОБА_1 , яка мешкає у АДРЕСА_1 , 10.11.2010 року звернулась в суд з цим позовом, до відповідача, ОСОБА_2 , вказуючи, що 29.10.2008 року та 27.11.2008 року позичила відповідачу, який є засновником і одноособовим власником МПП фірма «Одеса-Бласко», 40000 грн. на закупівлю винограду для подальшої переробки його у виноматеріал на Іванівському винзаводі цієї фірми, зі строком повернення до квітня 2009 року, а також сплатою 50% від суми прибутку від реалізації виноматеріалу.
23.01.2009 року відповідач взяв у борг на тих же умовах 5000 грн. зі строком повернення після реалізації виноматеріалу
Таким чином загальна сума грошового боргу склала - 45 000 грн.
В березні 2009 року відповідач її запевнив, що продукція (виноматеріал) уже реалізується, однак із світовою фінансовою кризою оплата реалізованого виноматеріалу затримується на деякий час.
Проте відповідач свої зобов'язання у взятий на себе строк не виконав і борг не повернув.
Просила постановити рішення суду, яким стягнути з відповідача на її користь суму грошового боргу за договорами позики у розмірі 45000 грн., з урахування індексу інфляції за час прострочки та 3% річних, а також понесені нею судові витрати у справі.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду від 15.11.2010 року було відкрито провадження у цій цивільній справі та призначено її до розгляду на 25.11.2010 року о 16 год. 00 хв..
У призначений судом день розгляд справи не відбулось із-за неявки відповідача та прохання позивачки перенести розгляд цієї справи на інший день у зв'язку з хворобою.
Справу повторно призначено до розгляду на 14.12.2010 року о 14 год. 00 хв.
14.12.2010 року відповідач не з'явися. Надав заяву від 09.12.2010 року про перенесення розгляду справи на більш пізніший термін у зв'язку з хворобою. Представив довідку лікаря Іванівської ЦРЛ ОСОБА_3 про його захворювання на ОРВІ з 09.12.2010 року.
Причину неявки відповідача до суду, з урахуванням наданої довідки, судом визнано поважною, тому розгляд справи перенесено на 28.12.2010 року на 14 год. 00 хв..
27.12.2010 року на адресу суду надійшла телеграма від ОСОБА_2 з проханням перенести розгляд справи на більш пізніший термін у зв'язку з перебуванням на лікарняному, документ про що буде надано надалі.
Заслухавши з цього приводу думку позивачки, яка наполягала на розгляді справи, та беручи до уваги відсутність підтверджуючих документів про хворобу відповідача станом на 28.12.2010 року, його неявку у судове засідання суд визнав з неповажних причин, та за згоди позивачки ухвалив рішення про розгляд цієї справи у порядку заочного провадження.
В ході розгляду справи у суді позивачка наполягала на позові у повному обсязі. Додатково пояснювала, що тривалий час перебувала з відповідачем у добрих та довірливих стосунках. Тому письмового договору позики з ним не укладала. Обмежилась письмовими розписками про надання йому грошей у борг. Відповідач тривалий час запевняв її, що розрахується найближчим часом. Однак з березня 2010 року їх стосунки остаточно погіршились. Відповідач перестав виходити з нею на контакт. Виноматеріал на заводі відповідача прийшов у непридатний стан. Від виконання свого зобов'язання відповідач ухиляється. Тому вона вирішила звернутись до суду з цим позовом. Стверджувала, що за домовленістю з відповідачем, строк реалізації виноматеріалу мав бути в квітні 2009 року, тому строк не повернення боргу вона рахує з квітня 2009 року.
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за місцем проживання у АДРЕСА_2 , за час перебування справи у провадженні суду, не надав суду будь-яких заперечень стосовно предмету спору.
Вислухавши позивачку та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо сума не менш як у десять разів перевищує встановлений розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За умовами положення ч.2 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання його частин може доводиться письмовими доказами, засобами ауді- відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків.
Виходячи з цих положень закону та письмових розписок відповідача, копії яких долучено до справи, суд вважає такими, що є укладеними між позивачкою і відповідачем договори позики коштів:
- від 29.10.2008 року у розмірі 20 000 грн. на закупівлю винограду для подальшої переробки його у виноматеріал, зі строком повернення після реалізації виноматеріалу;
- від 27.11.2008 року у розмірі 20 000 грн. на закупівлю винограду для подальшої переробки його у виноматеріал, зі строком повернення після реалізації виноматеріалу;
- від 23.01.2009 року у розмірі 5000 грн. на виробництва виноматеріалу, зі строком повернення після реалізації.
Згідно ст.1049 ч.1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлюється договором.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач свої зобов'язання до цього часу не виконав. Це підтверджується фактом знаходження у кредитора боргових розписок.
Щодо строку виконання зобов'язань за цими договорами.
Визначений у цих правовідносинах строк виконання зобов'язань «після реалізації виноматеріалу», не можна вважати подією, яка неминуче має настати ( виноматеріал може пропасти та таке інше), тому суд прийшов до висновку, що терміном настання виконання цих зобов'язань є - закінчення строку його виконання за заявленою про це вимогою позикодавця.
Доводи позивачки про настання виконання цих зобов'язань у квітні 2009 року, не підтверджуються наявними доказами у справі.
Враховуючи цю обставину, та беручи до уваги отримання відповідачем 18.11.2010 року копії позовної заяви ОСОБА_1 , термін виконання зобов'язань по цих договорах слід рахувати з 25.11.2010 року, тобто, по закінченню семи днів.
Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки відповідач до цього часу не виконав умови договорів позики, заявлену позивачкою вимогу про стягнення з нього на її користь 45 000 грн. слід задовольнити у повному обсязі.
Крім цього згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити інфляцію та 3% річних за час прострочки.
Відповідно сума інфляції за прострочення боргу за договорам позики зі строком повернення до 25.11.2010 року - складає за листопад 2010 року - 45 грн. 13 коп. (45000х100,3:100) .
Сума за відсотками у розмірі 3% річних за прострочення боргу за договорами позики відповідно становить за період з 25 листопада по 28 грудня 2010 року - 125 грн. 80 коп. (45000:365х34).
Всього в загальній сумі підлягає стягненню - 45170 грн. 93 коп. (45000+125.80+45.13).
В іншому слід відмовити.
Згідно ст.88 ч.1 ЦПК України на відповідача слід покласти понесенні позивачкою судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 450 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді, а на користь держави недоплачений у справі судовий збір у розмірі - 1 грн. 80 коп..
Керуючись ст.ст.10,60,88,212-215,224 ЦПК України, ст..ст.16,509,525,526,527,530,610,612,625, 1046,1049,1050 ЦК України, суд заочно
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 борг за договорами позики у розмірі - 45000 грн., 3% річних за час прострочення боргу у розмірі - 125 грн. 80 коп., суму інфляції за листопад 2010 року у розмірі - 45 грн. 13 коп., а також 570 грн. понесених судових витрат у справі, всього разом - 45740 (сорок п'ять тисяч сімсот сорок) грн. 93 коп.
В іншому відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави недоплачений у справі судовий збір у розмірі - 1 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено позивачкою до апеляційного суду Одеської області через суд який його ухвалив протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути переглянуто судом який його ухвалив за заявою відповідача поданою ним протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя -