Справа № 496/4428/24
Провадження № 1-кс/496/1703/24
повний текст
04 липня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
власника майна - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання дізнавача СД Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024164250000408 від 30.07.2024 року за ч. 4 ст. 358 КК У країни,-
Дізнавач звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, яке мотивує тим, що 29.06.2024 о 10:21 до ЧЧ СПД №1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 29.06.2024 о 10:20год. за адресою: АДРЕСА_1 , на блок посту №0010 «Промринок 7км.» було зупинено автомобіль марки «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав для перевірки працівниками поліції посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 27.03.2019 виданого ТСЦ 3246 з явними ознаками підробки. В період з 11 год. 11 хв. по 11 год. 15 хв. 29.06.2024 р. старшим слідчим СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області каптаном поліції ОСОБА_6 проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , на блок посту № 0010 «Промринок 7км.», під час якого встановлено що на земельній ділянці біля блок посту №0010 знаходиться автомобіль марки «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_3 чорного кольору водієм якого являється ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав для перевірки працівниками поліції посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 27.03.2019р. виданого ТСЦ 3246 з явними ознаками підробки. В результаті проведеної слідчої дії зазначений документ було поміщено до сейф-пакету PSP 1365278. Згідно рапорту інспектора РПП СПД №1 ОРУП №2 ГУІЛП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_7 встановлено, що 29.06.2024р. під час несення служби в складі екіпажу «Балагур-160» сумісно з інспектором РПП СПД №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області поліції ОСОБА_8 біля блок посту № 0010 «Промринок 7км було зупинено автомобіль марки «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на законну вимогу пред'явив посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 27.03.2019р. виданого ТСЦ 3246 на власне ім'я. В ході перевірки посвідчення водія були виявленні ознаки підробки документа, а саме відсутність захисних елементів, гербові захисні елементів не встановленого зразку та відсутній мікро текст. В рамках вказаного кримінального провадження дізнавачем СД Одеського РУП №2 ОСОБА_4 винесено постанову про визнання речовими доказами вилучених в ході огляду місця події документів. З метою збереження речового доказу, просить накласти арешт.
Дізнавач та прокурор, в судове засідання не прибули, прохальна частина клопотання містить заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Власник майна ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що його було зупинено для перевірки стану алкогольного сп'яніння, проте оскільки ознак не було виявлено, співробітники поліції перевіривши посвідчення водія, повідомили про ознаки його підробки та забрали його. Вказане посвідчення водія ОСОБА_3 отримав в законному порядку, коли на роботі вимагалось отримання додаткової категорії водіння іншими транспортними засобами.
У відповідності ч. 1 ст. 172 ЦПК України неприбуття дізнавача та прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в ч.1 ст. 98 КПК України вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Дослідивши додані до клопотання документи, суд вважає, що вилучене посвідчення тракториста з ознаками підробки, відповідає вимогам ст. 98 КПКК України, виходячи з чого клопотання підлягає задоволенню.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, в тому числі, враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) (збереження речових доказів); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Судова практика по розгляду клопотань про арешт водійських посвідчень, показує, що підробка такого документу виключає наявність відомостей про такий документ за Базами даних поліції взагалі, або за таким номером рахується документ на іншу особу чи з якимось іншими реквізитами.
Суд також звертає увагу, що до матеріалів клопотання не додано доказів, що працівники поліції, перевірили наявність водійського посвідчення за такими реквізитами на місці.
У кримінальному провадженні проведенні наступні слідчі дії, а саме проведено огляд місця події, відібранні пояснення ОСОБА_3 .
З обставин події вбачається, що впродовж довгого часу після отримання ОСОБА_3 посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 27.03.2019 р. виданого ТСЦ 3246 на його ім'я, підозр про їх підробку у органів поліції не виникало, то виходячи з положень ч.4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, а саме заборону відчуження та розпорядження на майно, з метою збереження речового доказу до завершення кримінального провадження та не перешкоджання власнику майна, використовувати його.
Відповідно ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України,-
Клопотання дізнавача СД Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024164250000408 від 30.07.2024 року за ч. 4 ст. 358 КК У країни - задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 27.03.2019 р. виданого ТСЦ 3246 на ім?я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке запаковано до сейф-пакету PSP 1365278.
Негайно повернути власнику майна ОСОБА_3 посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 27.03.2019 р. виданого ТСЦ 3246 на ім?я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати ОСОБА_3 надавати посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 27.03.2019 р. виданого ТСЦ 3246 для огляду слідчому, експерту, суду за першою вимогою.
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 08 липня 2024 року о 10:00 годинні в приміщенні Біляївського районного суду Одеської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1