про залишення позовної заяви без руху
10 липня 2024 рокуСправа № 495/6368/24
Номер провадження 2/495/3572/2024
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про усунення перешкод у спілкування з дитиною,
05 липня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд зобов'язати відповідача не чинити перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишити її без руху через наступне.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вищезазначена позовна заява містить вимогу немайнового характеру.
За змістом розділу «Додатки» позовної заяви в переліку зазначено оригінал квитанції про сплату судового збору, проте в матеріалах справи вона відсутні.
Стаття четверта Закону України «Про судовий збір» встановлює розміри ставок судового збору. Так, судовий збір справляється у відповідному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2024 році становить 1211,20 грн.
Таким чином позивачу необхідно усунути зазначений недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно п. 4 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Звертається увага позивача на те, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Згідно зі ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (ч. 1, 2 ст. 159 СК України).
Однак позивачем не зазначено, чим підтверджується наявність висновку Органу опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради щодо визначення запропонованого позивачем способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми, як і не заявлено клопотання про витребування такого виновку судом.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Тобто, позовна заява не містить викладу обставин якими обґрунтовується існування реального спору між батьками щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною, а також доказів, які обґрунтовують наявність такого спору, чи інших відомостей, які б свідчили про те, що батьки не дійшли згоди щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо від неї.
Разом з тим, стороною позивача не зазначено чи звертався він з заявою до органу опіки та піклування щодо визначення способу участі батька дитини у вихованні та спілкуванні з дитиною, та якщо звертався, яке рішення було прийняте за результатами розгляду та які дії відповідача свідчать про ухилення від виконання рішення органу опіки та піклування, не надано доказів на підтвердження цього.
Необхідно зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про усунення перешкод у спілкування з дитиною - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення умов, що були підставою для повернення заяви.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Ірина БРАТКІВ