Справа № 991/5677/24
Провадження 1-кс/991/5709/24
04 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
детективів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ від 21.06.2024 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000022 від 12.01.2024,
01.07.2024 вказана скарга на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги
В обґрунтування своєї скарги адвокат ОСОБА_4 зазначає, що у межах кримінального провадження №52024000000000022 від 12.01.2024 його підзахисному ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 369 КК України.
21.06.2024 йому було повідомлено про зміну підозри і нову підозру за кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 369, ч.1 ст. 14 ч.5 ст. 191 КК України та проведено допит підозрюваного, який був перерваний з проханням відкласти продовження слідчої дії на іншу дату. Того ж дня адвокатом було озвучено усне клопотання про допит свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Необхідність їх допиту викликана саме обставиною зміни повідомлення про підозру. Вказані особи є співробітниками Сумської міської ради і володіють інформацією щодо фінансово-господарської діяльності та звітності, стратегії розвитку лікарні, директором якої був ОСОБА_3 та можуть підтвердити добросовісне і належне виконання останнім покладених обов'язків.
До того ж, адвокат вважає, що повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 КК України безпосередньо стосується його службової діяльності, а тому допит голови Сумської міської ради ОСОБА_7 повинен бути проведений щодо змісту нової підозри.
21.06.2024 було подане відповідне клопотання у письмовому вигляді, яке подане до НАБУ. Однак, детектив НАБУ ОСОБА_5 виніс необгрунтовану постанову про відмову у задоволенні такого клопотання, зазначивши про невстановлення підстав для такого задоволення.
Однак, адвокат стверджує, що детальне та обширне обгрунтування необхідності проведення допиту свідків було роз'яснено у кабінеті детектива у приміщенні НАБУ. Однак, пояснення проігноровані і винесено незаконну постанову про відмову у задоволенні клопотання.
Листом прокурора СПА ОСОБА_12 №07/3-17837-4 від 21.06.2024 сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування. Однак, захисник наполягає на тому, що сторона обвинувачення не провела всіх необхідних слідчих дій, які потребуються для встановлення обставин та підлягують доказуванню у кримінальному провадженні
Ініційована захисником слідча дія - допит представників міської ради є необхідним для підтвердження добросовісності дій підозрюваного та виконання ним усіх обов'язків.
У зв'язку з чим, захисник просить скасувати постанову детектива ОСОБА_5 від 21.06.2024 про відмову у задоволенні клопотання про допит свідків та зобов'язати детектива відновити досудове розслідування і допитати відповідних свідків.
2.Позиції учасників судового засідання
У судовому засіданні адвокат у повному обсязі підтримав вимоги поданої ним скарги і просив її задовольнити, долучивши оскаржувану ним постанову.
Детективи НАБУ ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення скарги, зауваживши про відсутність необхідності допиту свідків. Надавши свій опис хронології подій щодо вручення клопотання, детективи наголосили на тому, що досудове розслідування завершено, а тому будь-які слідчі дії уже не можуть вчинятися.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
При цьому, згідно з роз'ясненнями наведеними у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» при розгляді скарги на відмову слідчого, прокурора у проведенні слідчих (розшукових) дій слідчому судді належить оцінювати: дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій; дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органом досудового розслідування у кримінальному провадженні; доцільність здійснення слідчих (розшукових) дій про які просить сторона кримінального провадження та обґрунтованість внесеного клопотання.
Таким чином, під час розгляду заявленої скарги, поданої в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду;
1)дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду;
2)обґрунтованість та вмотивованість відмови детектива у задоволенні клопотання про здійснення слідчих (розшукових) дій.
3.1. Щодо дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Таким чином, відмова слідчого у проведенні слідчих (розшукових) дій має оформлюватись у вигляді постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
При цьому, вимоги до процесуального рішення, прийнятого у формі постанови, передбачені ст. 110 КПК України, відповідно до якої постанова повинна складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Як встановлено слідчим суддею, рішення прокурора було прийнято у формі постанови від 21.06.2024, перевіривши зміст якої, слідчий суддя встановив, що вона містить усі елементи та відомості, передбачені ст. 110 КПК України для такого процесуального рішення. Наведені прокурором у постанові мотиви і обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вважає достатніми для її винесення. Крім того, слідчим суддею встановлено, що вказана постанова була складена і направлена без порушення вимог триденного строку розгляду клопотань сторони захисту, поданих на підставі ст. 220 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про дотримання прокурором процесуального порядку розгляду клопотання сторони захисту про проведення слідчих дій.
3.2. Щодо обґрунтованості та вмотивованості відмови у задоволенні клопотання про здійснення слідчих (розшукових) дій
Зі змісту заявленого адвокатом клопотання від 21.06.2024 вбачається, що він просив провести допит свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Будь-якого обгрунтування щодо важливості показань зазначених осіб та відомостей, які мають відношення до обставин кримінального провадження у клопотанні не міститься. Натомість, у своїй скарзі адвокат зазначає, що таке обгрунтуванні було висловлено ним усно у приміщенні НАБУ детективу ОСОБА_5 також у скарзі адвокат вказує, що такі особи є посадовими особами Сумської міської ради, а тому їхній допит важливий для підтвердження добросовісності дій підозрюваного та виконання ним усіх обов'язків.
Оцінюючи доводи адвоката, слідчий суддя виходить з таких міркувань.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Аналізуючи цю норму, вбачається, що має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування.
Натомість, аналізуючи клопотання захисника ОСОБА_4 очевидним є відсутність будь-якого обгрунтування необхідності проведення допиту перелічених осіб, їх спроможність повідомити обставини, які підлягають доказуванню або ж будь-яку іншу інформацію, яка матиме значення для кримінального провадження.
Доводи захисника про повідомлення та озвучення мотивів проведення такої слідчої дії, слідчий суддя оцінює критично, оскільки такі відомості не можуть бути перевірені.
Слідчий суддя відзначає, що змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. У випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії. Слідчий суддя під час розгляду скарги, у межах долучених до неї матеріалів, не має об'єктивної можливості визначити доцільність проведення тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії, якщо дана обставина не буде доведена належним чином.
Водночас, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не було переконливо доведено, що проведення допиту відповідних осіб є необхідним та доцільним з точки зору досягнення мети такої слідчої (розшукової) дії у цьому конкретному кримінальному провадженні.
Враховуючи, що прийняття рішень про необхідність проведення слідчих дій є дискреційним повноваженням детектива, які він приймає з урахуванням відомостей про досудове розслідування та вже наявних доказів, дослідивши зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя погоджується із наведеними у ній мотивами і вважає їх переконливими і достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, зі змісту вказаної постанови вбачається, що відмова у задоволенні відповідного клопотання полягає у тому, що відповідне клопотання захисника не містить які саме обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження можуть бути відомі вказаним особам.
Посилаючись на положення ч. 1 ст. 65 КПК України, детектив зазначив, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Відсутність пояснень щодо того чи вказаним особам відомі будь-які обставини кримінального провадження, яке стосується обставин пропозиції надати неправомірної вигоди та надання неправомірної вигоди начальнику Сумської міської військової адміністрації та готування до розтрати коштів бюджетних коштів шляхом укладення завідомо збиткових договорів виконання робіт та закупівлі обладнання для лікарні за завищеними цінами, на думку слідчого судді не може вважатися обгрунтованим клопотанням.
Відсутність такого обгрунтування, як мотив та підстава для відмови у задоволенні клопотання, слідчий суддя вважає виправданим, а тому постанова детектива винесена законно.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить висновку, що подана адвокатом ОСОБА_4 скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись, ст. ст. 2, 220, 223-224, 303, 307, 309, 376, 392 КПК України, слідчий суддя,
1.Скаргу захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ від 21.06.2024 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000022 від 12.01.2024, - залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1