Рівненський апеляційний суд
10 липня 2024 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Демчук Ірини Миколаївни на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 31 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 , п/в НОМЕР_1 від 20.12.2017 року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 31 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Демчук І.М. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Стверджує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не доведена належними та допустимими доказами, оскільки працівниками поліції порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а адміністративні матеріали складені неналежним чином, оскільки містять часові невідповідності.
Покликається на те, що: ОСОБА_1 був безпідставно зупинений працівниками поліції, оскільки матеріали справи не мітять доказів притягнення його до відповідальності за порушення ПДР, яке слугувало причиною його зупинки; факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом належними та допустимими доказами не доведений; працівниками поліції не було роз'яснено водію порядок застосування спеціального технічного приладу, яким проводився огляд на стан сп'яніння; письмові пояснення свідків написані на заздалегідь надрукованих бланках,
Справа №570/6245/23 Суддя в суді І інстанції - Таргоній М.В.
Провадження № 33/4815/446/24 Суддя в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
що мають аналогічний зміст.
У зв'язку з цим, вважає, що ОСОБА_1 необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останнього до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту - Інструкція).
Судом встановлено, що 13 листопада 2023 року о 20 год. 13 хв., на а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів, 149 км, що в межах Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Qashqai+2, р.н. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Огляд ОСОБА_1 проводився у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager № 6810. Результат огляду 2.75 проміле, що підтверджується тестом №7636 від 13 листопада 2023 року, актом огляду, письмовими поясненнями двох свідків, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Підстав ставити під сумнів об'єктивність та неупередженість залучених свідків судом не встановлено. Пояснення отримані у встановленому законом порядку, передбаченими способами та засвічені власноручними підписами цих осіб. При цьому, відповідно до положень ст. 266 КУпАП, залучення свідків огляду не являється обов'язковим у разі здійснення його відеофіксації.
Підстав вважати необ'єктивними результати огляду ОСОБА_1 апеляційний суд не вбачає.
Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. За результатами огляду на місці зупинки було встановлено факт перебування водія у стані алкогольного сп'яніння. Із результатом огляду ОСОБА_1 погодився, від проходження огляду у медичному закладі водій відмовився. При цьому, ОСОБА_1 , у ході розмови із поліцейським, не заперечував факту керування автомобілем та визнав, що вживав того дня алкогольні напої.
Враховуючи наведене, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку, що працівниками поліції невірно встановлено особу водія, який вчинив правопорушення, та обставин, які б свідчили про упередженість дій поліцейських стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Не притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення правил ПДР України, яке слугувало причиною його зупинки, не звільняє водія від відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наявність формальних неточностей у документах не можуть бути підставою для встановлення відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, якщо винуватість такої особи підтверджується сукупністю доказів по справі.
Також матеріали справи не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження скаржником цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №618182 від 13.11.2023 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, тестом газоаналізатора Alcotest 6810 №7636 від 13.11.2023 року, письмовими поясненнями двох свідків, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Демчук Ірини Миколаївни про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Демчук Ірині Миколаївні строк апеляційного оскарження постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 31 січня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Демчук Ірини Миколаївни залишити без задоволення, а постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 31 січня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 11 липня 2024 року.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.