Справа № 755/9855/24
Провадження №: 3/755/3920/24
"24" червня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124, 122-4 КУпАП,
ОСОБА_1 , 29.05.2024 року, о 13 год. 15 хв., керував транспортним засобом « TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по проспекту Воскресенському, 34, та після ДТП за його участю вживав алкогольні напої пиво «Закарпаття», від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Факт відмови зафіксовано на нагрудну боді камери 471018, 471898 повторно протягом року.
Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.5, 2.10Є Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , 29.05.2024 року, о 13 год. 15 хв., керував транспортним засобом «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по проспекту Воскресенському, 34, не був уважним, не вибрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції, та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «SCODA SCALA» д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засобі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками.
Своїми діями порушив п.п. 2,3б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 , 29.05.2024 року, о 13 год. 15 хв., керував транспортним засобом «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по проспекту Воскресенському, 34, був учасником ДТП, з транспортним засобом марки «SCODA SCALA» д.н.з. НОМЕР_2 ., що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу та травмування пішохода, після чого місце ДТП залишив, не дочекавшись прибуття працівників поліції, чим порушено п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину не визнав, пояснив, що не мав наміру тікати, але розгубився і поїхав додому. Приїхавши додому випив пиво.
Захисник в судовому засіданні просив провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Зокрема, згідно зі ч. 4 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За встановлених фактичних обставин справи, ОСОБА_1 порушуючи вимоги п.п.2,3(б), 12.1,13.1 ПДР України, вчинив правопорушення, що передбачені диспозицією ст. 124 та ч. 4 ст. 130, ст. 122-4 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Крім того, вина ОСОБА_1 , підтверджується наявними в матеріалі доказами а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №730265 та серії ААД №730266, ААД № 865607, схемою місця ДТП, поясненнями ОСОБА_1 , письмовими пояснення власниці авто та відеозаписами з нагрудної боді-камери поліцєйських. Направленням ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Вказані протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Наведені в протоколах про адміністративні правопорушення обставини повністю дослідженими доказами в судовому засіданні, долученими до протоколу.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою та, відповідно, спростовують доводи захисника про безпідставність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Враховуючи сукупність письмових доказів, наявних у адміністративній справі, приходжу до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини події, а дії водія ОСОБА_1 , який після ДТП за його участю вживав алкогольні напої, є порушенням п. 2.10 є). Правил дорожнього руху та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Доводи адвоката щодо відсутності доказів належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 з посиланням на упередженість працівників поліції та недопустимість їх рапортів як доказу у справі є непереконливими, оскільки доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх, або свідомо допускала настання цих наслідків.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що правопорушення було вчинено ОСОБА_1 умисно.
Суспільна небезпека вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, на думку суду полягає у піддані ризику небезпеки життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху.
При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 4 ст. 130, 122-4 КУпАП, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які б пом'якшували чи обтяжували його відповідальність, і приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та з конфіскацією транспортного засобу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 124, 130, 251, 283, 284 КпАП України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130, 122-4 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ст. 124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., в дохід держави.
- за ст. 122-4 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування строком на 1 (один) рік;
- за ч.4 ст. 130 КпАП України - у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: