Справа № 755/9162/24
Провадження №: 3/755/3659/24
"08" липня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 577168 від 17.05.2024 року, ОСОБА_1 17 травня 2024 року близько 21 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУПАП.
В судове засідання ОСОБА_1 двічі не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Крім цього, відомості про час розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Дніпровського районного суду м. Києва, який є загальнодоступним, де було розміщене окреме оголошення щодо розгляду справи ОСОБА_1 та виклику останнього в судове засідання. В той же час, ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього. Так, ОСОБА_1 був обізнаний щодо подій, з приводу яких складений протокол, йому було повідомлено, у вчиненні якого адміністративного правопорушення йому висувається обвинувачення, тому, зважаючи на це, він мав реальну можливість та нагоду поцікавитись про стан та перебіг справи щодо неї або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Крім того, суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Жодних клопотань, пояснень чи заперечень щодо складеного протоколу від ОСОБА_1 до суду не надходило.
За таких обставин вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП свідчить про те, що об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні особою будь-яких діянь (дій чи бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого.
Як наголошується в ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В судовому засіданні досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 577168 від 17.05.2024 р.; рапорт інспектора СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП у місті Києві старшого лейтенанта поліції Мазурця В.; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 17.05.2024 р., відповідно до яких, остання зазначила, що 17.05.2024 року близько 21 год. 00 хв. перебуваючи за місцем проживання, ОСОБА_1 , який є її співмешканцем, у нетверезому стані вчинив сварку, в ході якої ображав її та поводися неадекватно, через що вона попросила його вийти з квартири, після чого викликала поліцію, а ОСОБА_3 вибивав двері квартири; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17.05.2024 р., відповідно до яких, останній зазначив, що 17.05.2024 року близько 18 год. 30 хв. він повернувся з роботи додому, де проживає разом із співмешканкою ОСОБА_2 , остання закрила двері квартири і не впускала його, він у свою чергу стукав у двері, та просив, щоб відкрила квартиру, однак, ОСОБА_2 так і не відкрила двері. Зауважив, що він не вчиняв жодних протиправних дій.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він складений у зв'язку з вчиненням ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру по відношенню до співмешканки - ОСОБА_2 .
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Досліджені в судовому засіданні матеріали не містять доказів, поза розумним сумнівом, щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, оскільки факт існування конфліктної ситуації між співмешканцями, яка не мала суттєвих негативних наслідків, зокрема, у виді побоювання потерпілої сторони за свою безпеку, спричинення емоційної невпевненості чи нездатності захистити себе або завдання шкоди психічному здоров'ю, не може свідчити про вчинення домашнього насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Принаймні суддя не вбачає в даному конкретному випадку ознак домашнього насильства з боку ОСОБА_1 .
Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суддя дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства не доведений зібраними у справі доказами, а тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283-285, 294, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: М.Г. Сазонова