Справа № 726/1129/24
Провадження №2/726/232/24
Категорія 67
10.07.2024 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Проскурняка І. Г., за участю секретаря судових засідань Богонос Г. Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання майна спільним майном подружжя, поділ майна подружжя, визнання права власності на нерухоме майно,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання майна спільним майном подружжя, поділ майна подружжя, визнання права власності на нерухоме майно до відповідача Баттареллі Аугусто, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 .
В позові посилається на те, що з березня 2006 року по листопада 2019 року вона та відповідач проживали однією сім'єю, як чоловік та дружина. Шлюб вони не реєстрували в органах РАЦС, оскільки планували вінчання в церкві, однак через різні віросповідання, ця подія відкладалася.
Фактично разом вони проживали ще перебуваючи в Італії. Їхнє знайомство відбулося в 2005 році. В березні 2006 року, вони переїхали проживати до України. На протязі всього часу спільного проживання, як подружжя, разом планували сімейне життя, організовували свій життєвій простір, курували майно, вели спільне господарство, мали спільні обов'язки та спільний сімейний бюджет. Разом здійснювали підприємницьку діяльність, проводили ремонт житла, святкували свята, разом відпочивали. У них були стійкі сімейні відносини, притаманні справжньому подружжю.
У 2009 році, за спільні кошти купили квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 34,01 кв.м. Договір купівлі - продажу було оформлено на чоловіка. Після проведення ремонтних робіт переїхали проживати до вказаної квартири.
Цього ж 2009 року, зареєстрували приватне підприємство «Лагуна Блу». Видом підприємницької діяльності передбачалося здача в оренду власного нерухомого майна. Оскільки влаштуватися на роботу їм не вдалося, своя справа надавала можливості їм заробляти та забезпечувати своє життя. Також у 2009 році купили автомобіль Chevrole Aveo, яке зареєстрували на її ім'я.
Для розвитку своєї справи, у листопаді 2010 року вони позичили в її родички гроші в сумі 45 000,00 доларів США. За домовленістю з позичальником, повернення позики передбачалося на протязі трьох місяців з дня вимоги позичальника про повернення всієї суми коштів.
За позичені кошти вони купили квартиру за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 29,10 кв.м. Право на квартиру зареєстрували на ім'я відповідача, з метою здачі її в оренду.
У 2014 році вони припинили діяльність приватного підприємства « Лагуна Блу». Доходи від підприємницької діяльності не покривали сплати податків, ремонтних робіт, сплати відсотків за позичені кошти та всіх решту життєвих затрат.
Нестача фінансового забезпечення сім'ї, розбіжності у вирішенні життєвих проблем та необхідність сплати відсотків за позикою, спонукали їх здати в оренду квартиру АДРЕСА_1 та продали придбаний автомобіль.
Сімейне життя почало суттєво погіршуватись через фінансові проблеми та відносини відповідача з іншою жінкою.
До 15 листопада 2019 року вона залишалася проживати з відповідачем за однією адресою, в орендованому будинку по АДРЕСА_3 . Згодом вона повернулася проживати у квартиру по АДРЕСА_2 , а чоловік залишився проживати в орендованій квартирі.
Зазначає, що вони домовилися, що квартиру АДРЕСА_4 вони продадуть і розрахуються з боргами.
Через декілька місяців після припинення спільного проживання відповідач перестав виходити на зв'язок і повністю припинив спілкування. В листопаді 2021 року до неї звернулася родичка в якої вони позичали кошти з вимогою повернути борг. Залишок боргу становив 42 000,00 доларів США.
На її пропозицію, через спільних знайомих, відповідач передав їй ключі від квартири по АДРЕСА_2 та оригінали правовстановлюючих документів на дві квартири. За його словами, всі питання з підготовкою документів для переоформлення квартир та боргами, вона має вирішити самостійно.
Половину коштів при покупці квартири по АДРЕСА_2 вона надала зі своїх заощаджень, які заробила в Італії. Кошти на покупку квартири на Соборній площі в м.Чернівці вони позичили разом з відповідачем, тому вважає, що вказані квартири є спільно набутим майном подружжя, оскільки куплені в період їхнього спільного проживання як подружжя.
Отже квартира АДРЕСА_5 , загальною площею 29,10 кв.м. та квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 34,01 кв.м. є спільним набутим майном її та відповідача і їй належить право на 1/2 частку в кожній з квартир.
Вважає, що шляхом виплати частки боргу відповідача, вона фактично компенсувала відповідачу право на частки в квартирах, які при поділі мали б перейти йому. Відповідач з власної волі передав оригінали правовстановлюючих документів на квартири, він не утримує, не цікавиться і не користується майном. Відповідач сам запропонував погасити борг за рахунок майна. Відповідно до звіту про оцінку майна, ринкова вартість квартири на АДРЕСА_2 дорівнює 22 570 доларів США, а квартира по АДРЕСА_2 становить 15, 468 доларів США. Тобто, у сумі вартість 1/2 часток і обох квартирах становить 19 000,00 доларів США., що на три тисячі менше за суму боргу відповідача, яку вона сплатила за нього.
Просить суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, з 01 березня 2007 року по 15 листопада 2019 року.
Визнати нерухоме майно, до складу якого входять квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_5 , спільним майном подружжя та визначити, що частка кожного в праві спільної власності подружжя становить 1/2 ідеальні частки кожного.
Припинити право Баттареллі Аугусто на 1/2 ідеальні части в квартирі АДРЕСА_1 та на 1/2 ідеальні частки в квартирі АДРЕСА_5 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 34,01 кв.м., житловою площею 26,80 кв.м. та на квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 29,10 кв.м., житловою площею 11 кв.м.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак спрямувала до суду клопотання про розгляд справи без її участі та просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак спрямував до суду заяву, зі змісту якої вбачається, що він не заперечує проти задоволення позовних вимог та просив розгляд справи провести без його участі, що підтверджується заявою перекладача ОСОБА_4 (а.с.61,62).
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 спрямувала до суду заяву про розгляд справи без її участі та повідомила, що не заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначила, що саме ОСОБА_1 погасила заборгованість за договором, який був укладений між нею та ОСОБА_5 .
Дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.06.2009 року Баттареллі Аугусто придбав квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі - продажу квартиру, посвідчений нотаріусом Каленюк В.С. (а.с.10).
03.04.2009 року Баттареллі Аугусто придбав квартиру АДРЕСА_5 , що підтверджується договором купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Хоменко М.О. (а.с.11).
Право власності Баттареллі Аугусто на вказані квартири підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.06.2009 року та інформацією з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомо майна від 11.03.2024 року (а.с.12,13).
Договорами оренди житлового приміщення від 28 січня 2014 року, 01 березня 2023 року та 26.11.2011 року та довідкою АА №162361 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України підтверджується, що саме позивачка займалася підприємницькою діяльністю з надання послуг оренди квартир, а саме квартири за адресою АДРЕСА_6 (а.с. 18-21).
Із договору позики від 01.11.2010 року встановлено, що ОСОБА_3 надала в позику Баттареллі Аугусто грошові кошти в сумі 45 000,00 доларів США та розпискою від 10.12.2022 року підтверджується, що заборгованість по зобов'язанню відповідача перед ОСОБА_3 за договором позики погасила ОСОБА_1 в розмірі 42 000,00 доларів США (а.с.38,39).
Відповідно до звіту про оцінку майна, ринкова вартість квартири АДРЕСА_5 дорівнює 22 570 доларів США, а ринкова вартість квартири АДРЕСА_7 доларів США (а.с.40-55).
Частиною 2 ст.3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 74 СК України, встановлено якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь - якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь -якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Частиною 3 статі 368 ЦК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном,що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Обов'язковою умово для визначення осіб членами однієї сім'ї є факт спільного проживання. Ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99).
У Постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі №6-97цс11 роз'яснено, що для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст.74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у період, протягом якого було придбано спірне майно.
За змістом ч.4 статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК.
Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності.
При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз'яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання майна спільним майном подружжя, поділ майна подружжя, визнання права власності на нерухоме майно є законною та обґрунтованою, адже факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та Баттареллі Аугусто знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду та відповідач не заперечував проти визнання за ОСОБА_1 права влаcності на майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_5 , а тому наявні правові підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 10, 11, 12,13,76,81, 258-259, 263-265, 280, 315-319 ЦПК України, 368 ЦК України, ст..ст. 3, 60, 61, 63, 71 СК України суддя ,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання майна спільним майном подружжя, поділ майна подружжя, визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, з 01 березня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати нерухоме майно, до складу якого входять квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_5 , спільним майном подружжя та визначити, що частка кожного в праві спільної власності подружжя становить 1/2 ідеальні частки кожного.
Припинити право Баттареллі Аугусто на 1/2 ідеальні части в квартирі АДРЕСА_1 та на 1/2 ідеальні частки в квартирі АДРЕСА_5 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 34,01 кв.м., житловою площею 26,80 кв.м. та на квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 29,10 кв.м., житловою площею 11 кв.м.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30-ти з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя І. Г. Проскурняк