Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/2260/16-к
1-в/572/235/24
09 липня 2024 року Сарненський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни клопотання заступника начальника Сарненського РВП ГУНП в Рівненської області- начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_3 про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні №12016180200000186 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 18 липня 2016 року ОСОБА_4 визнано винним за ч.1 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст.105 КК України ОСОБА_4 звільнено від покарання з передачею неповнолітнього під нагляд батькам- до досягнення ним повноліття.
Відповідно до п. 14 ч.1 ст. 537 КПК України - під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Заступником начальника Сарненського РВП ГУНП в Рівненської області- начальник слідчого відділення майора поліції ОСОБА_3 подав клопотання про вирішення питання про долю речового доказу, а саме грошових коштів у сумі 300 грн., які передано на тимчасове відповідальне зберігання до ПАТ «Приватбанк» м.Рівне.
У матеріалах судового провадження (реєстрі матеріалів) та матеріалах кримінального провадження, наданих прокурором під час розгляду даного кримінального провадження, встановлено, що постановою слідчого СВ Сарненського РВ УМВС України в Рівненській області від 02 березня 2016 року визнано речовими доказами та прилучено до кримінального провадження №12016180200000186, гроші у сумі 300 грн. які зберігаються у Сарненському ВП ГУНП .
При ухваленні вироку від 18 липня 2016 року відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.185 КК України судом рішення щодо долі речових доказів не приймалось.
Згідно із ч.9 ст.100 КПК України - питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Таким чином, на підставі ст.100 КПК України грошові кошти , що були предметом кримінального правопорушення, необхідно передати власнику-потерпілій ОСОБА_5 .
Оскільки вказаним вище вироком не вирішено долю речових доказів, що є обов'язковим, чинним законодавством не передбачено іншого порядку вирішення долі речових доказів, аніж зазначено у ст.100 КПК України, клопотання начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_3 є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.100, 379 КПК України, суд,-
Клопотання заступника начальника Сарненського РВП ГУНП в Рівненської області- начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_3 про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні №12016180200000186 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України- задоволити.
Речовий доказ у кримінальному провадженні №12016180200000186 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України - грошові кошти в сумі 300 грн. повернути власнику ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя