Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/2722/24
Провадження №3/572/1287/24
25 червня 2024 року
Суддя Сарненського районного суду Рівненської області ВЕДЯНІНА Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера,
- за ч.1 ст.173-2 КУпАП,-
Як вбачається із протоколу серії ВАД №159914 від 17 червня 2024 року ОСОБА_1 26 травня 2024 року о 07 годині перебуваючи по вул.Центральна, поблизу будинку №1 с.Зносичі ображав нецензурними словами братову дружину ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленого законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ч.1ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Згідно диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Отже, для настання адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП (домашнє насильство) необхідна наявність такої обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу даного правопорушення як вчинення діяння в межах сім'ї або між родичами, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах.
Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі від 17 червня 2024 року, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 , яка є дружиною його брата, та з якою він не проживає за однією адресою.
Зі змісту письмових пояснень ОСОБА_1 від 30 травня 2024 року вбачається, що громадянка ОСОБА_2 є дружиною його рідного брата.
Будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин належності ОСОБА_1 до членів сім'ї чи близьких родичів ОСОБА_2 або факту спільного проживання з нею однією сім'єю з дотриманням зазначених вище критеріїв (спільність побуту, взаємність прав та обов'язків тощо), до протоколу додано не було.
Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не є особами на яких поширюється дія Закону, а тому ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім цього, всупереч вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол щодо ОСОБА_1 був складений 17 червня 2024 року, в той час як правопорушення, що йому інкримінується, ним було вчинено 26 травня 2024 року.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає, що справу слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ст. 284 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя