Справа № 487/484/18
Провадження № 1-кп/487/39/24
09.07.2024 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду м. Миколаєва обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до до ЄРДР за №12017150030003733 від 21.09.2017 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, українця, громадянина України, раніше не судимого, не одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого водієм автотранспортних засобів до цеху перевезення пошти Миколаївської дирекції ПАТ «Укрпошта», зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,-
за участю сторін судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
20.09.2017 близько 21-05 год., ОСОБА_6 , разом зі своїми дітьми, дружиною ОСОБА_7 , та знайомими, знаходилися на дитячому майданчику, який розташований напроти будинку АДРЕСА_2 . В вище вказаний час ОСОБА_6 , почув та побачив спалах від пострілу з невстановленого в ході досудового розслідування предмету, з балкону 4-го поверху вищевказаного будинку, де знаходився ОСОБА_3 та його товариш.
Після чого, ОСОБА_6 зробив зауваження ОСОБА_3 щодо хуліганських дій, на що останній почав сперечатися з вище вказаними громадянами та висловлюватися в їх сторону нецензурною лайкою, не реагуючи на зауваження про припинення своїх протиправних дій.
В подальшому, з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_3 , який продовжував висловлюватися нецензурною лайкою відносно ОСОБА_6 , який разом зі своїми дітьми, своєю дружиною ОСОБА_7 та знайомими, знаходились на дитячому майданчику, останні звернулись за допомогою до правоохоронних органів, а саме зателефонувавши за номером «102», та повідомивши що 20.09.2017 близько 21:12 години за адресою: АДРЕСА_2 з 4-го поверху вище вказаного будинку нібито хтось стріляв з пістолета.
За викликом правоохоронних органів, за вище вказаною адресою близько 22-01 год. прибув наряд патрульної поліції «Кант-151» в складі старшого сержанта поліції ОСОБА_8 , та сержанта поліції ОСОБА_9 , на службовому автомобілі марки «Toyota Prius» державний номер НОМЕР_1 , який залишили біля під'їзду № 4 вище вказаного будинку.
Крім того, за адресою: АДРЕСА_2 за викликом прибув наряд патрульної поліції «Кант-107» в складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 та молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 , які разом за нарядом патрульної поліції «Кант-151» в складі старшого сержанта поліції ОСОБА_8 , та сержанта поліції ОСОБА_9 , підійнялися по сходовому майданчику до квартири АДРЕСА_3 , з якої були чути постріли, та почали стукати в двері даної квартири. В цей час, старший сержант поліції ОСОБА_8 , та сержант поліції ОСОБА_9 , які знаходилися в наряді патрульної поліції « Кант-151» почули, що ОСОБА_3 зі своїм товаришем вийшли на балкон, та знаходячись на сходовому майданчику 4-го поверху вище вказаного будинку, через відчинене вікно в під'їзді, почали спілкуватися в ОСОБА_3 , але останній почав виражатись на їх адресу нецензурною лайкою.
Далі старший сержант поліції ОСОБА_8 , та сержант поліції ОСОБА_9 , які знаходилися в наряді патрульної поліції « Кант-151» почали робити зауваження ОСОБА_3 щодо припинення ним хуліганських дії. Але ОСОБА_3 продовжуючи свої хуліганські дії, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, перебуваючи на балконі квартири за місцем свого проживання, ігноруючи вимоги працівників поліції щодо припинення ним хуліганських дій, почав виражатись на їх адресу нецензурною лайкою, тим самим принижуючи їх честь, гідність та ділову репутацію, а потім, продовжуючи свої хуліганські дії, взяв пляшку білого кольору в котрій знаходилась рідина та кинув її з балкону вказаної квартири на службовий автомобіль марки «Toyota Prius», державний номер НОМЕР_1 , розбивши при цьому вітрове скло вищезазначеного автомобіля, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму 26075,00 грн.
Дані хуліганській дії ОСОБА_3 тривали не менше однієї години.
Після вчинення хуліганських дій ОСОБА_3 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст.296 КК України - як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство).
В судовому засіданні від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Захисник ОСОБА_5 підтримала заявлене клопотання.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання та просив про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Потерпілі в судове засідання не з'явились.
Так, судом враховується судова практика щодо випадків змушеного судового розгляду кримінального провадження за відсутності потерпілого і виходить з наступного.
Сторона обвинувачення, на яку відповідно до положень ч.1 ст.92 КПК України покладено обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, повинна забезпечити явку потерпілих, показання яких могло мати ключове значення при доказуванні винуватості обвинуваченого. Верховний Суд у своїх постановах від 2 квітня 2019 року (провадження № 51-5008км18), від 15 травня 2019 року (провадження № 51-8984км18) дійшов до висновків про те, що якщо суд першої інстанції вжив усіх можливих і необхідних заходів для повідомлення потерпілих та забезпечення їх явки та явки свідка до суду, однак через їх неодноразову неявку до суду був позбавлений можливості провести їх допит для встановлення обставин події та причетності обвинуваченого, то у суду першої інстанції були підстави для ухвалення рішення з урахуванням наданих сторонами доказів, які він мав можливість безпосередньо дослідити в судовому засіданні. Так, хоча суд дійсно повинен створити необхідні умови для реалізації сторонами їх прав і обов'язків, але це не означає, що саме на суд покладено безумовний обов'язок забезпечити участь потерпілих, показання яких є ключовим доказом обвинувачення, оскільки доказування вини особи, а отже надання відповідних доказів суду, за законом є обов'язком сторони обвинувачення.
Суд належним чином повідомляв потерпілих про дату, час і місце проведення судових засідань. Отже, потерпілий знав, що у місцевому суді здійснюється судовий розгляд вказаного кримінального провадження.
Європейський суд у справах людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці доходив висновку, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року п. 27, «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року п.41). Вказане свідчить про відсутність зацікавленості у розгляді кримінального провадження потерпілого, який, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, жодного разу не з'являвся в судові засідання.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частиною 2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули 5 років, у разі вчинення нетяжкого злочину.
Злочин, передбачений ч.1 ст.296 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
З моменту вчинення злочину - 20.09.2017 року, минуло більше п'яти років.
На час розгляду клопотання судом не встановлено та сторонами провадження не надано інформації про ухилення обвинуваченого від слідства, вчинення ним нових злочинів середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину, а так само і відомостей про переривання чи зупинення строків, згідно ч. 2 ст.49 КК України.
Крім цього, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє підстави та наслідки закриття провадження у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за закінченням строку давності, безумовної можливості продовження судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, і останні не заперечували проти закриття провадження з відповідних підстав.
У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
Суд приходить до висновку про те, що обвинувачений, розуміючи зміст процесуальних дій, що відбувались під час судового засідання, маючи безумовне та гарантоване законодавством право на судовий розгляд провадження та перевірку судом обґрунтованості обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, таким правом не скористався та не заперечував проти закриття провадження.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що під час судового засідання встановлено наявність законних підстав для закриття провадження зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за закінченням строку давності.
Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.49 КК України, ст.ст.284-288, 369-372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12017150030003733 від 21.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.296 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.296 КК України на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12017150030003733 від 21.09.2017 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.296 КК України - закрити.
Речові докази по кримінальному провадженню, після набрання вироком законної сили, а саме:
-напівавтоматичний газобалонний пістолет моделі А-101 № НОМЕР_2 повернути ОСОБА_3
-самозарядний мисливський карабін моделі АКМС -МФ серії ВІ001005/ИХ 7835 1970 року випуску та 49 мисливських патронів 7,62 мм. - зберігати в кімнаті зберігання речових доказів Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, до оформлення ОСОБА_3 відповідних дозволів.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1