Справа № 569/11779/24
10 липня 2024 року м. Рівне
Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі головуючого судді Першко О.О. розглянувши у письмовому провадженні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Відділення поліції № 1 Шепетівського РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Поліщука Олексія Романовича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
24 червня 2024 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Бідюк Т.В., звернувся з позовом до інспектора Відділення поліції № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Поліщука О.Р., ГУНП в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову посилається на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення від 16 червня 2024 року серії ЕНА № 2402927 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає, що вказана постанова є незаконною та необґрунтованою, а інспектор перевищив свої повноваження при її винесенні.
Так, 16 червня 2024 року ОСОБА_1 рухався автомобілем марки «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Церковній у місті Славуті Хмельницької області. Близько 10 год. 20 хв. він під'їхав до магазину будівельних матеріалів «Либідь» (вул. Церковна, 15), з метою забрати свою дружину, яка купувала матеріали для ремонту й продукти в магазині навпроти. Перед тим, як поїхати, позивач допоміг дружині покласти куплені речі до автомобіля. Загальний час зупинки становив не більше 2-3 хвилин. Однак, коли позивач та його дружина були готові продовжити рух, до них під'їхав автомобіль поліції. Поліцейський, котрий представився інспектором, лейтенантом поліції ОСОБА_2 , одразу ж повідомив позивачеві, що він нібито здійснив стоянку біля контейнерів для сміття, що є порушенням пункту 15.10. (е) Правил дорожнього руху, а відтак учинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, відповідач не взяв до уваги пояснення позивача та його дружини про те, що це була зупинка, а не стоянка, і позивач лише допоміг дружині скласти речі до авто. Фактично ж, не бажаючи з'ясувати дійсні обставини справи, поліцейський одразу почав складати постанову, що є предметом оскарження, навіть не надавши позивачеві реальної можливості скористатися правом на професійну правничу допомогу та захист.
Інспектор поліції також не врахував, що зупинка автомобіля не створювала перешкод для руху інших водіїв, не заважала людям користуватися контейнерами для сміття й не перешкоджала під'їзду до них сміттєвозу (в разі його прибуття).
Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови відповідач не виміряв відстань між автомобілем позивача та контейнерами для побутових відходів, яка повинна була становити менше 5 метрів.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
02 липня 2024 року представник відповідача ОСОБА_3 подала до суду відзив, в якому просила відмовити в задоволенні позову.
У відзиві, зокрема, вказала, що інспектор здійснював відеозапис на бодікамеру закріплену на форменому одязі. З відеозапису вбачається, що позивач здійснив стоянку транспортного засобу ближче, аніж 5 метрів до контейнерів зі сміттям. При цьому, ОСОБА_1 на 01 хв. 23 с. відеозапису зауважив, що мав намір купити пиво в магазині навпроти, тому й здійснив стоянку, не перешкоджаючи доступу до сміттєвих баків, а про норму в Правилах дорожнього руху (заборону зупинки ближче 5 м) він не знав. Відстань від контейнера до автомобіля очевидно менша 5 метрів.
Дослідивши матеріали справи, подані докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 16 червня 2024 року інспектором Відділення поліції № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Поліщуком О.Р була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2402927 відносно позивача.
Як зазначено у оскаржуваній постанові 16 червня 2024 року о 10:25:03, м. Славута, вул. Церковна (Комінтерну), водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «SCODA OCTAVIA», номерний знак НОМЕР_2 , здійснив стоянку транспортного засобу ближче 5 м від контейнерних майданчиків, чим порушив вимоги п. 15.10 е Правил дорожнього руху.
На підставі наведеного, притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункти 1.3, 1.9).
Пунктом 15.10 е Правил дорожнього руху встановлено, що стоянка забороняється ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У відзиві на адміністративний позов представник відповідача ОСОБА_3 вказує, що з відеоматеріалів вбачається, що автомобіль позивача здійснив стоянку ближче 5 м від контейнерних майданчиків. Разом з тим, з відеозапису не можливо встановити, що позивач здійснив стоянку вказаного транспортного засобу ближче 5 м від контейнерних майданчиків, оскільки працівником поліції не зафіксовано належним чином замір відстані між зазначеними об'єктами.
Таким чином, з наданих відповідачем доказів неможливо достовірно встановити, що транспортний засіб «SCODA OCTAVIA», номерний знак НОМЕР_2 , був зупинений ближче 5 м від контейнерних майданчиків.
Належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт стоянки автомобіля ближче 5 м від контейнерних майданчиків. Відповідна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №216/5226/16-а.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачі суду не надали, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростували.
Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.
За таких обставин, відповідачами не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме порушення п. 15.10 е Правил дорожнього руху, що свідчить про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2402927 від 16 червня 2024 року через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Хмельницькій області.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ГУНП в Хмельницькій області судових витрат у розмірі 484 грн. 48 коп.
Керуючись ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до інспектора Відділення поліції № 1 Шепетівського РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Поліщука Олексія Романовича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2402927 від 16 червня 2024 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, код ЄДРПОУ 40108824) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, місцезнаходження: вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 40108824.
Відповідач - інспектор Відділення поліції № 1 Шепетівського РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Поліщук Олексій Романович, місцезнаходження: вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький.
Повне судове рішення складено 10 липня 2024 року.
Суддя О.О. Першко