Справа № 569/1496/24
09 липня 2024 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді Ковальова І.М.,
при секретарі - Фурдись В.О.
в особі судді Ковальова І.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області, Головного управління національної поліції у Рівненській області, відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до Рівненського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення звернувся ОСОБА_1 .
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 травня 2024 року залучено до участі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в якості співвідповідачів - Головне управління національної поліції у Рівненській області (код ЄДРПОУ 40108761, м.Рівне, вул.М.Хвильового,2) та відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Рівненській області (м.Рівне, вул.П.Могили, 41).
В судовому засіданні представник позивача адвокат Пузирко О.О. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задоволити, а саме скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі БАД №471997 від 08 січня 2024 року, складену поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 РУП ГУНП в Рівненській області Козюк Іваном Леонідовичем серії про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП і застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, такі факти і відповідні їм правовідносини.
Постановою про адміністративне правопорушення серії БАД №471997 від 08 січня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП України за те, що 08 січня 20024 року о 13:10 год. в с. Біла Криниця він, керуючи транспортним засобом VAN HOOL, реєстраційний номер НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1. ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частинами другою-четвертою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, встановлено у частині першій статті 222 КУпАП, відповідно до якої органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (…частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121…).
Згідно з частиною другою статті 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з пунктом 8.2-1.Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Позивач ОСОБА_1 працює водієм автобуса VAN HOOL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснює автобусні перевезення на міжнародному маршруті м.Харків(Ураїна) - м.Гдиня (Республіка Польща).
З дослідженої в судовому засіданні копії дозволу серії АІ №000571 від 07.02.2022 року вбачається, що перевізнику ФОП ОСОБА_2 надано дозвіл на міжнародні перевезення пасажирів Україною та Республікою Польщею.
У позивача ОСОБА_1 слідуючи маршрутом з м. Харкова до м. Гдиня на відрізку автодороги між населеними пунктами м. Корець та смт. Гоща виникла несправність, яка потребувала заміни колеса. З цією метою він зупинив автобус на автозаправці «Сокар» в с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, яка розміщена на автодорозі Київ-Чоп по ходу маршруту (відрізок 321+500 м) в зоні висадки пасажирів та висадив пасажирів автобуса. В подальшому заїхав на СТО у м. Рівне, де було зроблено ремонт та заміну колеса. Вказані ремонтні роботи були виконані приблизно за ЗО хв., після чого повернувся назад до місця висадки пасажирів. Повертаючись в зворотньому напрямку до АЗС, перед власне АЗС, розміщене місце для розвороту (знак 5.26). З правої сторони майданчик для розвороту окреслено суцільною лінією розмітки, справа від якої знаходиться узбіччя шириною приблизно 4 м. Перед майданчиком для розвороту на території АЗС знаходиться стоянка та зона висадки пасажирів. Виїзд з АЗС на автодорогу Київ-Чоп має одну смугу руху, зліва від якої розміщений газон, а справа узбіччя та стоянка для автомобілів і зона висадки пасажирів. При виїзді з АЗС з лівої сторони розміщене інформаційне табло з світлодіодною підсвіткою, на якому зі сторони АЗС зображена стрілка з вказівником напрямку руху, а з іншого боку знак 3.26 «В'їзд заборонено». Виконавши маневр розвороту на цьому відрізку авто дороги позивач з'їхав на узбіччя, зупинився і зразу ж по узбіччю в напрямку стоянки на АЗС заднім ходом заїхав в зону висадки пасажирів, щоб пасажири зайшли в автобус. Після виконання маневру розвороту відстань до зони висадки пасажирів складає приблизно ЗО м, які позивач прослідував заднім ходом з метою посадки пасажирів в автобус. В цей момент до автобуса по зустрічній смузі руху під'їхав автомобіль патрульної поліції і поліцейський ОСОБА_3 повідомив, що позивач порушив правила дорожнього руху, не виконавши вимоги дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», посилаючись на обставину, що між зоною розвороту та стоянкою і зоною висадки пасажирів на АЗС стоїть дорожній знак 3.21 «В'їзд заборонено». Позивач пояснив, що я не рухався по смузі зустрічного руху, а заднім ходом рухався по узбіччю дороги на стоянку, тобто не порушував вимоги дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено». Маневр здійснив з метою посадки пасажирів, які чекали на стоянці АЗС в зоні висадки пасажирів.
Відповідно до п.33 Правил дорожнього руху України п.п.33.3 «Заборонні знаки» - знак 3.21 «в'їзд заборонено», забороняє в'їзд усіх транспортних засобів з метою:
- запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом;
- запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знакам 5.8;
- організації відокремленого в'їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо;
- запобігання в'їзду на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватись разом з табличкою 7.9.
Згідно вимог ДСТУ 4100:2014 «Знаки дорожні», п.10.1 Загальні положення: 10.1.1 Дорожні знаки потрібно розташовувати так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатування і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження.
При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо). Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено. Дорожні знаки повинні бути видимі на відстані не менше ніж 100 м. за напрямком руху.
Разом з цим, відповідно до п.10.2.3 Знаки, установлені на дорозі послідовно, за винятком знаків, установлених на перехресті та в місцях проведення дорожніх робіт, повинні бути розташовані поза населеними пунктами на відстані не менше ніж 50 м, а в населених пунктах не менше ніж 25 м між поперечними перетинами дороги, в яких встановлені знаки.
Відповідно до п. 10.5 Заборонні знаки:
-10.5.1 Заборонні знаки застосовують, щоб увести обмеження руху або їх скасувати;
-10.5.2 Заборонні знаки, крім спеціально обумовлених цим стандартом випадків, потрібно встановлювати безпосередньо перед ділянками доріг,на яких необхідно ввести відповідне обмеження:
-10.5.20 Знак 3.21 «В'їзд заборонено» потрібно застосовувати, щоб заборонити в'їзд усіх транспортних засобів у випадках, коли треба: запобігти зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом, при цьому на дорогах із кількома проїзними частинами, відокремленими одна від одної бульваром або підійнятою розділювальною смугою, знак 3.21 допускають установлювати для кожної проїзної частини з одностороннім рухом.
Зона дії знаку 3.21- від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Аналогічні вимоги закріплені в п.10.5.20 Національного стандарту України «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» ДСТУ 4100-2014.
Згідно п.10.1.1 Національного стандарту України «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» ДСТУ 4100-2014 (далі - ДСТУ) дорожні знаки потрібно розташовувати так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і темний час доби, була забезпечена зручність експлуатування і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо).
Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечення спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено.
Тому, встановлений, так званий, знак 3.21 «В'їзд заборонено» не відповідає стандарту ДСТУ 4100:2002 є інформаційним табло, встановлення його не передбачено схемою організації дорожнього руху на АЗС, оскільки цей знак 3.21 «В'їзд заборонено», який відповідає державним стандартам в сфері дорожнього руху розміщений приблизно на відстані 50 м далі від місця висадки пасажирів.
Зоною дії знаку 3.21 «В'їзд заборонено» є відрізок дороги (смуги руху) від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населеному пункті, де немає перехресть до кінця населеного пункту, а не узбіччя дороги.
Рухаючись назад на місце висадки пасажирів позивач не перетнув зону дії знаку 3.21. Позивач також пояснив поліцейському, що повертаючись на місце висадки пасажирів з м. Рівного наступний майданчик для розвороту від місця, де я висадив пасажирів знаходиться між с. Антопіль та с. Бабин на відстані 10 км від АЗС.
Згідно стандарту «Безпека дорожнього руху Дорожні знаки, Загальні технічні умови, Правила застосування, ДСТУ 4100:2002», знак 3.21 зображений кругом червоного кольору, в центрі якого розміщена смужка білого кольору. На інформаційному табло, яке розміщене між зоною розвороту і зоною висадки пасажирів зображено із застосуванням світлодіодів круг червоного кольору та смужку в центрі чорного кольору.
Не зважаючи на те, що позивач не погоджувався з поліцейським щодо порушення правил дорожнього руху, заперечував цей факт, поліцейський склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 471997 від 08 січня 2024 року та притягнуто до адміністративної відповідальності, наклавши штраф у розмірі 340 грн.
З огляду на ці обставини, суд приходить до висновку, що в діях позивача немає складу адміністративного правопорушення, оскільки неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
До відзиву представником відповідача відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області належним достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення надано не було.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Крім того, як пояснив в судовому засіданні позивач, він повідомляв інспектора, який виносив оскаржувану постанову, що не погоджується з пред'явленим йому звинуваченням та просив долучити до справи докази, а саме долучити свідчення двох понятих, та відміряти 20 метрів від номерного знаку авто, та зафіксувати свідчення понятих.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні. Представник відповідача - суб'єкта владних повноважень не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених позивачем в адміністративному позові.
Оскільки належних та допустимих доказів відповідачами не надано суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України виходить з того, що обставини викладенні в матеріалах справи з приводу конкретних обставин його дій не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність складу адміністративних правопорушень, за які позивач притягнутий до відповідальності.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» роз'яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як видно з досліджених письмових доказів по справі, при винесенні постанови службовою особою всупереч положенням ст.ст.245,251 КУпАП, не було з'ясовано повно і об'єктивно обставин справи, а відтак чи винен позивач у вчиненні даного правопорушення, чи є в його діях склад адміністративного правопорушення, чи підлягає він притягненню до адміністративній відповідальності.
Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративних правопорушень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення;
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами про те, що позивач вчинив інкриміноване адміністративне правопорушення, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, а у даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Рівненській області судових витрат у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 19, 77, 241-246, 255, 280-289, 295 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Рівненського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області, Головного управління національної поліції у Рівненській області, відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі БАД №471997 від 08 січня 2024 року, складену поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Козюк Іваном Леонідовичем серії про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП і застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління патрульної поліції в Рівненській області, адреса: м. Рівне, вул. Миколи Хвильового, 2, код ЄДРПОУ 40108761 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1
Відповідач-1: Рівненське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, вул.Героїв Поліції, 4, м.Рівне
Відповідач-2: Головне управління Національної поліції в Рівненській області, адреса місцезнаходження: м. Рівне, вул. Миколи Хвильового, 2, код ЄДРПОУ 40108761
Відповідач-3: відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, м.Рівне, вул. П.Могили, 41
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов