Справа № 569/11173/24
21 червня 2024 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Сидорук Є.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп ___________, за ст.122-4 КУпАП,
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №614224 від 05 червня 2024 року зазначено, що 05 червня 2024 року, о 09 год 40 хв, в м. Рівне по вул. Героїв Поліції, 5, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Tesla Model У» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди залишила її місце, чим порушила вимоги п.2.10 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила суду, що транспортний засіб "BMW 3 Series GT" на момент вчинення ДТП і по даний час, згідно договору купівлі-продажу належав саме їй, хоча в технічному паспорті зазначено ОСОБА_3 . Пояснила, що ОСОБА_1 залишила записку з власним номером телефону, аби вона могла зконтактуватись з нею відносно ДТП, оскільки була змушена терміново від'їхати та вказала, що претензій до ОСОБА_1 щодо залишення місця ДТП немає.
Заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. ст. 122-4 КУпАП, не є обов'язковою, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності порушника на підставі наявних матеріалів.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008) наголошує, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Диспозиція ст.122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п.1.10 ПДР України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Пунктом 2.10 (а) ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені правила дорожнього руху і прагне до цього.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 не мала на меті приховувати факт дорожньо-транспортної пригоди або обставини її скоєння, оскільки виходячи з її письмових пояснень вбачається, що ОСОБА_1 залишила записку із своїм номером телефону аби розібратись в даній ситуації, оскільки була змушена від'їхати на роботу, що підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_2 наданими в судовому засіданні. А отже, умисел у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП в діях ОСОБА_1 відсутній.
Таким чином, приходжу до переконання, що провадження в даній справі підлягає до закриття на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, ст.ст.283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Рівненського міського суду Сидорук Є.І.