іменем України
26.06.2024 Справа №905/23/24
Суддя - Говорун О.В.
Секретар судового засідання - Блохіна Ю.В.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго".
Про стягнення 1000914,97 грн.
Представники учасників справи:
від позивача - Грачов Є.О.;
від відповідача - Жукова Л.А.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (далі - відповідач) про стягнення 1000914,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0112-02024 від 01.01.2019 в частині своєчасної оплати за отримані послуги, у зв'язку з чим просить стягнути суму основного боргу, 3% річних та інфляційні втрати.
До суду надійшов відзив на позов в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що станом на дату подання позову до суду заборгованості за договором не було, оскільки 30.11.2023 відповідачем було оплачено за послуги з передачі електроенергії 990502,66 грн. Щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за період з 30.11.2023 по 29.12.2023 відповідач зазначає, що заявлені вимоги в цій частині є необґрунтованими, оскільки 30.11.2023 заборгованість перед позивачем була погашена. Нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на суму несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за період з 16.06.2023 по 29.11.2023 ПАТ "Донбасенерго" вважає необґрунтованим, оскільки прострочення відповідача відбулось внаслідок обставин форс-мажору, які не залежали від волі відповідача, що унеможливило вчасне виконання зобов'язань ПАТ "Донбасенерго" перед НЕК "Укренерго" за договором, у зв'язку з чим просить відмовити у цій частині позовних вимог.
Від представника позивача надійшли письмові пояснення в яких зазначає, що проти здійснення відповідачем платежу на суму 990502,66 грн позивач не заперечує, проте заперечує проти відсутності відповідної заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки кошти у розмірі 990502,66 грн були направлені на погашення заборгованості за минулі періоди.
Від представника відповідача надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що грошові зобов'язання ПАТ "Донбасенерго" перед НЕК "Укренерго" минулих періодів (за лютий 2022 року, за період травень 2022 року - грудень 2022 року) припинені 21.07.2023 на підставі заяви №01-1.3/01240 про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст.601 Цивільного кодексу України. Вказана обставина підтверджується рішенням Господарського суду Донецької області від 31.10.2023 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 у справі №905/704/23.
Згідно з постановою Верховного Суду від 09.04.2024 у справі №905/704/23, закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Донецької області від 31.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 у справі №905/704/23.
Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
01.01.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі) та Публічним акціонерним товариством "Донбасенерго" (далі - користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0112-02024 (а.с.8 зворотній бік - 14).
Сторонами було укладено додаткову угоду, відповідно до якої договір від 01.01.2019 №0112-02024 викладений в новій редакції (а.с.15 зворотній бік - 21).
Відповідно до п.1.1 договору, ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Згідно з п.5.1 договору, розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Відповідно до п.5.2 договору, користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОПС наступним чином: 1 платіж - до 17:00 год. другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (п.5.3 договору).
Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу, з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (далі-АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно). Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу), або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП (п.5.5 договору).
Рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджуються квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "доставлено" у сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб (п.9.4 договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік та тих самих умовах (п.13.1 договору).
Позивачем складені акти приймання-передачі послуги, відповідно до яких позивач передав, а відповідач отримав послугу з передачі електричної енергії:
від 31.05.2023 в обсязі 59,812 МВт/год, вартістю 30880,93 грн;
від 30.06.2023 в обсязі 84,472 МВт/год; вартістю 43612,90 грн;
від 31.07.2023 в обсязі 2,340 МВт/год; вартістю 1362,16 грн;
від 31.08.2023 в обсязі 135,725 МВт/год; вартістю 79008,24 грн;
від 30.09.2023 в обсязі 1021,324 МВт/год; вартістю 594533,12 грн;
від 31.10.2023 в обсязі 414,826 МВт/год; вартістю 241478,51 грн (а.с.25-27 зворотній бік).
Також, позивачем складені акти коригування до актів приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії до договору від 01.01.2019 №0112-02024:
від 18.08.2023 на суму 30668,22 грн, до акту від 31.05.2023;
від 20.10.2023 на суму 43565,92 грн, до акту від 30.06.2023;
від 17.11.2023 на суму 1248,65 грн, до акту від 31.07.2023 (а.с.28-30).
З урахуванням актів коригування до актів приймання-передачі послуг з передачі електричної енергії до договору від 01.01.2019 №0212-02024, загальна вартість послуг позивача з передачі електричної енергії відповідачу за період з травня 2023 року по жовтень 2023 року становить 990502,66 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Виходячи з предмету та змісту укладеного між сторонами договору, договір від 01.01.2019 є договором про надання послуг.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).
Врегулювання порядку розрахунків за договором визначено в розділі 5 договору, за змістом якого сторони погодили обов'язок відповідача здійснювати поетапну попередню оплату планової вартості послуги п'ятьма платежами до відповідної погодженої дати. Розрахунок за фактичний обсяг послуги здійснюється користувачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідач своєчасно не здійснив оплату за отримані від позивача послуги на суму 990502,66 грн.
Заборгованість перед позивачем за договором від 01.01.2019 була оплачена відповідачем 30.11.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №3866, призначення платежу - послуга з передачі електричної енергії у жовні 2023 року згідно з договору №0112-02024 від 01.01.2019, рахунок №0112-02024/07/11/2023 від 07.11.2023 (а.с.107).
З позовною заявою позивач звернувся до суду 03.01.2024 (а.с.1).
Таким чином, враховуючи, що заборгованість за договором від 01.01.2019 №0112-02024 в розмірі 990502,66 грн була сплачена відповідачем до пред'явлення позову до суду, вказане свідчить про відсутність порушених майнових прав позивача в цій частині станом на дату пред'явлення позову до суду, а відтак суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Суд відхиляє доводи позивача, щодо зарахування оплати в розмірі 990502,66 грн в рахунок заборгованості за минулі періоди, оскільки позивачем не доведено наявність такої заборгованості.
Судом враховані висновки, які викладені в рішенні Господарського суду Донецької області від 31.10.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 у справі №905/704/23 (касаційне провадження у справі №905/704/23 закрито згідно з постановою Верховного Суду від 09.04.2024) щодо правомірності зарахування Публічним акціонерним товариством "Донбасенерго" зустрічних однорідних вимог.
Позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просив стягнути 3% річних в розмірі 6275,85 грн, які нараховані за період з 16.06.2023 до 29.12.2023 та інфляційні втрати в сумі 4136,46 грн, які нараховані за період з липня 2023 року по листопад 2023 року (а.с.31-32).
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи здійснення відповідачем оплати заборгованості 30.11.2023, суд вважає обґрунтованим нарахування 3% річних до 29.11.2023.
Здійснивши самостійно розрахунок 3% річних, виходячи з заявлених позивачем періодів нарахування, суд задовольняє вимогу у цій частині частково, на суму 3833,51 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд задовольняє вимогу у цій частині повністю на суму 4136,46 грн.
Щодо заперечень відповідача в частині відмови в нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
За змістом ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється саме від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, враховуючи положення ч.2 ст.625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Нарахування процентів та інфляційних втрат має компенсаційний а не штрафний характер.
Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 (справи №373/2054/16-ц, № 464/3790/16-ц), від 23.10.2019 (справа №723/304/16-ц).
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.
Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (вул. Тихого Олекси, 6, м. Краматорськ, Донецька область, 84306, ідентифікаційний код юридичної особи - 23343582) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ 01032, ідентифікаційний код юридичної особи - 00100227) 3% річних у розмірі 3833 (три тисячі вісімсот тридцять три) грн 51 коп., інфляційні втрати у розмірі 4136 (чотири тисячі сто тридцять шість) грн 46 коп. та судові витрати в розмірі 119 (сто дев'ятнадцять) грн 55 коп.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08.07.2024.
Суддя О.В. Говорун