Миколаївської області
Справа №477/248/24
Провадження №3/477/476/24
17 травня 2024 року місто Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №581663 від 21 січня 2024 року, о 00:45 того дня (вночі), ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки “BMW”, реєстраційний номер НОМЕР_1 рухаючись по автомобільній дорозі Н-11 «Дніпро-Миколаїв», 303 км, поблизу с.Михайло-Ларине Миколаївського району Миколаївської області мав ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, але в порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, про його час та місце був повідомлений належним чином, його неявка не є перешкодою в розгляді протоколу. Надав письмові заперечення, в яких просив його виправдати, оскільки не мав ознак сп'яніння і не перебував в стані алкогольного сп'яніння. Поліцейські не роз'яснили йому порядок проведення огляду, а він не відмовлявся від нього в тому числі й прослідувати до медичного закладу. Також вказав. Подія не фіксувалася належним чином відеозаписом нагрудного відеореєстратора, а запис здійснювався на телефон. При цьому він так і не зрозумів чи були свідки, оскільки було якихось чоловіків, які не представлялися, але в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено тільки один свідок.
Суд, дослідивши докази в справі, прийшов до наступних висновків.
Згідно з підпунктом а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з пунктом 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За порушення цього пункту Правил дорожнього руху України передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В п. 3 розділу І цієї Інструкції вказано, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки або у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду, у тому разі, якщо водій відмовився від огляду на місці чи був незгоден з його результатами (п.п. 6 та 7 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 9, розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до п. 22, розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Також, статтею 266 КУпАП визначений порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та проведення огляду таких осіб на стан сп'яніння.
Так, згідно зі ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я (ч. 4 ст. 266 КУпАП).
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Це неодноразово визначено правовими позиціями ЄСПЛ, практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
ЄСПЛ в своєму рішенні від 10 лютого 1995 року по справі «Аллене де Рібермон проти Франції» відмітив, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, чим це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин.
Крім того, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» ЄСПЛ визнав, що кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачено санкцію у виді позбавлення права керування транспортним засобом, також підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
В рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Таким чином, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
До протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в якому записана суть правопорушення, додано DVD-R диск із відеозаписом події.
Його дослідженням встановлено, що записом зафіксовано як поліцейські в населеному пункті зупинили автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 . Далі також є запис як поліцейські запитують у ОСОБА_1 чи вживав він алкогольні напої, на що той повідомляє, що ні, але додає що випив пляшку пива. Потім поліцейський запитує чи буде він продувати алкотестер, на що водій відмовляється. Далі поліцейський запитує чи буде він їхати до медичного закладу, на це водій ОСОБА_1 , також відмовляється. В подальшому поліцейський повідомляє йому, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Крім цього поліцейський повертає камеру в лівий бік і записом зафіксовано як він запитує у двох чоловіків: «Свідки, ви чули?».
Проте суд не вважає, що такі дії поліцейських слід визнавати правомірними і що вони відповідають зазначеним положенням п. 2.5 Правил дорожнього руху України, ст.266 КУпАП та Інструкції, оскільки поліцейські повинні були чіткою та зрозуміло, вказати водію виявлені ознаки сп'яніння, повідомити та роз'яснити положення Правил дорожнього руху про його обов'язок пройти медичний огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки і яким саме чином, а у разу незгоди з його результатами чи незгоди проходити огляд на місці зупинки - вимагати проїхати до медичного уповноваженого закладу для огляду на визначення стану сп'яніння. А також роз'яснити про наслідки відмови від огляду, тобто - складання протоколу за ст. 130 КУпАП, а за результатами його судового розгляду він може бути позбавлений права керування транспортними засобами, якщо таке у нього є, строком на один рік з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн.
В той же час, конкретних ознак сп'яніння водію ОСОБА_2 , повідомлено не було. Його слова про те, що він випив пляшку пива, не можна вважати підтвердженням ознак сп'яніння, оскільки такого не передбачено Інструкцією, до того ж не з'ясовано якого саме пива він випив - алкогольного чи безлкогольного, як задовго до кермування і т.д.
Також слід відмітити, що серед нормативно-правових актів, які регулюють діяльність поліцейських при фіксації правопорушень існує Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року (далі - Інструкція № 1026).
Положення цієї Інструкції передбачають такі види приладів відеофіксації: автомобільна система технічних приладів і технічних засобів, безпілотний літальний апарат, відеореєстратор, портативний відеореєстратор, стаціонарна система технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Положення п.5 розділу ІІ Інструкції № 1026 передбачає, що включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання поліцейським службових обов'язків, а відео зйомка ведеться безперервно, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Проте з наданого суду відеозапису на DWD-R диску вбачається, що він, з незрозумілих причин, здійснений на особистий мобільний телефон поліцейського, і ні в протоколі, ні в інших документах не зафіксовано з яких причин неможливо було використовувати передбачені Інструкцією № 1026 технічні засоби відеофіксації.
Як визначено ст. 266 КУпАП, у разі неможливості здійснення відеофіксації, то до проведення огляду на визначення стану сп'яніння запрошуються двоє свідків. Дійсно в протоколі зазначені двоє свідків. Але до протоколу додано тільки пояснення одного свідка. Згідно відеозапису, як зазначено вище, на місці були присутні двоє чоловіків, проте хто вони невідомо, так записом не зафіксовано перевірка/встановлення їх анкетних даних.
Тому присутність двох свідків при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 достовірно не доведена.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що законність складання протоколу про адміністративне правопорушення з врахуванням усіх наведених обставин, викликають розумні сумніви, що виключає можливість визнання цього протоколу та наданих до нього доказів, як допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження його вини.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
За таких встановлених обставин провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 256, 266, 283-285 КУпАП суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд.
Суддя Р.В. Козаченко