Справа № 474/451/24
Провадження № 2/474/158/24
про повернення зустрічної позовної заяви
10.07.24р. с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.
відповідачки ОСОБА_1
розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, -
встановив:
В провадженні Врадіївського районного суду Миколаївської області знаходиться цивільна справа № 474/451/24 (провадження № 2/474/158/24) за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про зменшення розміру аліментів, в якому позивач просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, з 1/4 до 1/6 частини всіх видів доходів з дня набрання рішенням законної сили.
Ухвалою суду від 17.06.2024р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Цивільну справу призначено до судового засідання у Врадіївському районному суді Миколаївської області на 10.07.2024р. о 11 год. 00 хв. та викликано в судове засідання сторони.
24.06.24р. відповідачка за первісним позовом подала зустрічну позовну заяву, в якій просить стягнути з позивача на свою користь пеню (неустойку) за прострочення сплати по аліментним зобов'язанням щодо утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , за період з травня 2023р. по квітень 2024р. включно у розмірі 120 253 грн. 19 коп.
Позивач та його представниця ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлені про час, дату та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомили. Водночас 04.07.2024р. представниця позивача ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її та позивача відсутності.
Відповідачка в судовому засіданні просила прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву вказуючи, що обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним.
Враховуючи приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути питання про прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви за відсутності позивача та його представниці, оскільки неявка останніх не перешкоджає розгляду вказаного питання.
Ознайомившись з матеріалами цивільної справи, дослідив зміст зустрічної позовної заяви та заслухав пояснення відповідачки, суд вважає, що зустрічна позовна заява не підлягає прийняттю до провадження, з огляду на таке.
У первісному позові позивач просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються за рішенням суду з нього на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, з 1/4 до 1/6 частини всіх видів доходів з дня набрання рішенням законної сили.
У зустрічній позовній заяві відповідачка просить суд стягнути з позивача на свою користь пеню (неустойку) за прострочення сплати по аліментним зобов'язанням щодо утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , за період з травня 2023р. по квітень 2024р. включно у розмірі 120 253 грн. 19 коп. В ній же відповідачка вказує, що дана зустрічна позовна заява є одним із судових інструментів за допомогою якого вона, як відповідачка за первинною позовною заявою, до якої направлено позовні вимоги, може в свою чергу звернутися до суду зі своїми вимогами до позивача в рамках тієї ж самої судової справи. Та що дана позовна заява дозволить їй як відповідачці захистити її права та вимоги пов'язані з основною судовою справою, оскільки позивач за первинною позовною заявою, порушив її права, а отже існують певні обставини, що вимагають врегулюванню в рамках цього ж судового розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог ч.ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів.
Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.
Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. При постановленні ухвали про об'єднання позовів в одне провадження, суд повинен вирішити питання про відповідність зустрічної позовної заяви вимогам про взаємопов'язаність і доцільність спільного розгляду зустрічного та первісного позовів.
Вищевказана стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову.
Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.
Таким чином, вирішуючи заяву про прийняття зустрічного позову, суд з'ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.
Дослідив матеріали зустрічного позову про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, суд приходить до висновку, що розгляд первісного позову разом з розглядом зустрічного позову є не доцільним та призведе лише до затягування розгляду справи за первісним позовом.
Суд вважає, що первісний позов про зменшення розміру аліментів на утримання дитини та зустрічний позов про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, не є взаємопов'язаними, задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, адже у разі задоволення первісного позову, аліменти у новому розмірі будуть стягуватися з дня набрання рішенням законної сили, а вимоги зустрічного позову стосуються періоду з травня 2023р. по квітень 2024р.
Враховуючи те, що спільний розгляд первісного позову та зустрічної позовної заяви не є доцільним, умови прийняття судом зустрічного позову відсутні, а також, що це лише сприятиме затягуванню часу, суд прийшов до переконання про відмову у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду разом з первісним позовом, однак це не позбавляє відповідачки права звернутись до суду із зазначеним позовом про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати по аліментним зобов'язанням в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 193-194, 259-263 ЦПК України, суд, -
постановив:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини повернути ОСОБА_1 .
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи № 474/451/24 (провадження № 2/474/158/24).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ф.Г. Сокол