09.07.24 Справа № 469/360/23
1-в/469/15/24
іменем України
09 липня 2024 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у кримінальному провадженні № 12023153150000016 від 15.02.2023 року матеріали подання начальника Одеського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_2 про заміну виплати несплаченої суми штрафу покаранням у виді позбавлення волі щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Любомирка Котовського району Одеської області, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Березанського районного суду Миколаївської області від 14 квітня 2023 року за ч.4 ст.358 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі п"ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
На підставі п.10 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України.
Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом (ч.1 ст.539 КПК України).
На офіційну електронну адресу Березанського районного суду Миколаївської області надійшов документ від відправника ОСОБА_4 , який містить супровідний лист про направлення на розгляд суду подання на засудженого ОСОБА_3 для вирішення питання відповідно до ч.3 ст.26 Кримінально-виконавчого кодексу України, з відомостями про підписання його КЕП ОСОБА_2 , та скан-копію подання на підставі частини 3 статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України за підписом ОСОБА_2 , відомості про підписання якого КЕП уповноваженої особи відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.35 КПК України у суді функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система та/або її окремі підсистеми (модулі), що забезпечують, зокрема:
1) об'єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді;
2) визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних;
3) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом;
4) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху;
5) участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, органи місцевого самоврядування реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) в добровільному порядку.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система та/або її окремі підсистеми (модулі) підлягають захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.
Процесуальні документи в електронній формі можуть подаватися учасниками кримінального провадження до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів) у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник кримінального провадження зобов'язаний у випадках, передбачених цим Кодексом, надати доказ надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам кримінального провадження, які не мають офіційної електронної адреси, копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).
Якщо інші учасники кримінального провадження, крім осіб, які реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) в обов'язковому порядку, мають офіційні електронні адреси, то за наявності технічної можливості та письмової заяви, поданої в конкретному кримінальному провадженні, копії таких документів направляються зазначеним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів) в електронній формі.
13 вересня 2023 року у постанові у справі № 204/2321/22 (http://surl.li/lqyml) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Частинами першою і другою статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб'єктами владних повноважень у процесі надання і отримання послуг електронної ідентифікації, гаманців з цифровою ідентифікацією та електронних довірчих послуг, процедури надання таких послуг, нагляду і контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, регулює Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" (ч.1 ст.2 вказаного Закону).
Пунктом 15 частини першої статті 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина шоста статті 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги").
Оскільки надане подання не підписане кваліфікованим електронним підписом заявника та направлене до суду з електронної адреси, що не є офіційною електронною адресою заявника, суд позбавлений можливості ідентифікувати заявника як учасника справи, та, відповідно, належність учаснику справи вказаної у клопотанні електронної адреси.
За таких обставин суд приходить до висновку про неналежність заявника до осіб, визначених ч.1 ст.539 КПК України, що мають повноваження на звернення до суду з таким поданням, у зв"язку з чим надане подання розгляду не підлягає.
Заявник не позбавлений можливості звернутися до суду з належним чином підписаним поданням, у тому числі з використанням підсистеми "Електронний суд" або направленим засобами поштового зв"язку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.357, 539 КПК України, суд-
Подання начальника Одеського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_2 про заміну виплати несплаченої суми штрафу покаранням у виді позбавлення волі щодо ОСОБА_3 повернути заявнику.
Суддя: