Справа № 466/3073/24
Провадження № 2-о/466/137/24
04 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючої судді Білінська Г.Б.
при секретарі Філевич У.І.
за участі: заявниці ОСОБА_1
представника заявниці ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Сиротяка Михайла Романовича про встановлення факту спільного проживання,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання разом з її матір'ю, ОСОБА_4 на момент смерті останньої за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог зазначила те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , підтвердженням чого є свідоцтво про смерть, видане 16 березня 2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції року, актовий запис №1761.
Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: частина квартири АДРЕСА_2 ; 1/7 частина ідеальної частки квартири АДРЕСА_3 .
26.12.2023 року Заявниця звернулась до приватного нотаріуса Сиротяка М.Р. із заявою про прийняття спадщини.
Одночасно з нею, заінтересована ОСОБА_3 подав заяву про відмову від прийняття спадщини.
Листом №52/02-14 від 26.12.2023 року приватний нотаріус Сиротяк М.Р. повідомив, що ним зареєстровано спадкову справу №17/2023 по смерті ОСОБА_4 та роз'яснив, що Заявницею пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини та вона вправі звернутися до суду із позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
В судовому засіданні заявниця та її представник - адвокат Козій Т.В. заяву підтримали, давши аналогічні пояснення тим, які зазначені в заяві. Просили заяву задовольнити.
Приватний нотаріус Сиротяк М.Р. в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши пояснення представника заявника, пояснення свідків, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази , суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини другої ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Такий правовий висновок у постанові Верховного Суду від 20.12.2023 року у справі № 761/16555/23. Також Верховним судом у даній справі вказано на наступне.
Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (див. постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20 (провадження № 61-12758св21), від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22)).
Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВС від 21.02.2024 року по справі №278/304/23.
Необхідність встановлення факту родинних відносин для отримання спадщини саме по собі не свідчить про наявність спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31.03.1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину або інших спадкових прав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_5 , батьками якої є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 30 серпня 2007 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 та змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».
Згідно листа від 11.03.2024 року КНП «Львівське територіальне медичне об'єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» на запит «після ретельної перевірки медичної документації та електронної системи охорони здоров'я встановлено: ОСОБА_4 перебувала на обліку та отримувала медичну допомогу в поліклінічному відділенні №1 ВП «5-а Лікарня» КНП «Львівське ТМО 2» з 2014 року. 28.03.2019 року ОСОБА_4 було укладено електронну декларацію на медичне обслуговування з сімейним лікарем ОСОБА_9 . За адресою: АДРЕСА_1 . Сімейний лікар ОСОБА_9 неодноразово відвідувала пацієнтку ОСОБА_4 .
Згідно заяви ОСОБА_4 від 22.12.2006 року на адресу головного лікаря Комунальної 5-ї міської лікарні м. Львова заявниця просить дозволити медичне обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 . Також заява містить відмітку Лікаря ОСОБА_9 про те, що хвора дійсно проживає за вказаною адресою.
Відповідно до Акту №84 ЛКП «Вулецьке» від 11 березня 2024 року, складеного комісією в складі майстрів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , економіста ОСОБА_12 , юриста ОСОБА_13 , затвердженого директором ЛКП «Вулецьке» О.Костик, ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживала без реєстрації мама ОСОБА_4 до дня її смерті.
Відповідно до наданої суду копії спадкової справи №17/23, приватним нотаріусом Сиротяком М.Р. 26.12.2023 року зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_4 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що проживає по АДРЕСА_4 . У сусідньому будинку живе заявниця з дітьми, а також до моменту смерті проживала її мама, ОСОБА_4 , яка за життя допомагала по догляду за матір'ю свідка.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що заявницю знає з дитинства, так як їхні матері дружили, мають квартиру у спільній власності по АДРЕСА_5 . Йому відомо, що заявниця з дітьми, а до моменту смерті - її мама, ОСОБА_4 , проживали без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Дані обставини стверджуються поясненнями представника заявника даними в судовому засіданні та долученими до справи письмовими доказами.
Враховуючи вищенаведене, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10,12,81,82,263,264 ЦПК України, суд, -
заяву задовольнити.
Встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до дня смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцять днів.
Суддя Г. Б. Білінська