Справа № 466/6459/24
Провадження № 3/466/2059/24
10 липня 2024 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Баєва О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу про адміністративні правопорушення України,-
26.05.2024 року о 21.30 год. за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП, перебував за вказаною адресою, чим порушив вимоги термінового заборонного припису серії АА338479 від 26.05.2024 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №220903 від 26.05.2024 року.
ОСОБА_1 до суду для розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній був присутнім під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та був повідомлений про те, що розгляд справи відбудеться у Шевченківському районному суді м.Львова.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП України доведена та стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №220903 від 26.05.2024 року та іншими матеріалами адміністративної справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.2 ст.173-2 КУпАП, порушив терміновий заборонний припис.
Враховуючи особу правопорушника та обставини справи, вважаю, що йому слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. ст.8, 39-1, 268, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. (п'ятсот десять гривень) в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Суддя О. І. Баєва