Справа № 600/7887/23-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
10 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області про визнання неповноважною сесії та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, і якому просила:
- визнати неповноважною 29 сесію Берегометської селищної ради восьмого скликаний Вижницького району Чернівецької області від 23 листопада 2023 року;
- зобов'язати Берегометську селищну раду розглянути повторно заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 14 листопада 2023 року з дотриманням Регламенту та законодавства та подати звіт Чернівецькому окружному адміністративному суду про виконання рішення суду.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачем було подано до Берегометської селищної ради заяву про надання в оренду земельної ділянки площею 1,5 га для сінокосіння та випасання худоби в АДРЕСА_1 терміном на 49 років. Однак рішенням двадцять дев'ятої сесії VIII скликання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №29-11-23/33/14 від 23 листопада 2023 року "Про відхилення проекту рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду чи постійне користування гр. ОСОБА_1 " відхилено проект рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 орієнтовною загальною площею 1,500 га, цільове призначення - 01.08 для сінокосіння та випасання худоби на умовах довгострокової оренди строком на 49 років гр. ОСОБА_1 ". Вказані дії відповідача позивач вважає незаконними, оскільки в порушення Регламенту Берегометської селищної ради та низки норм законодавства 23 листопада 2023 року не було кворуму для відкриття та проведення двадцять дев'ятої сесії VIII скликання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, тобто порушено процедуру відкриття про проведення сесії. Відтак, прийнятті на ній рішення є протиправними. При цьому позивач стверджує, що голова Берегометської селищної ради не враховуються при визначенні кворуму, необхідного для проведення сесії селищної ради. Водночас вказано позивачем і про законність відхиленого відповідачем рішення та про порушення відповідачем при його прийнятті вимог статей 33, 90 та 81 Регламенту Берегометської селищної ради, адже постійними комісіями ради не було проведено попереднє обговорення питання, що стосується позивача, та відсутні поправки чи пропозиції, які мали б бути зазначені на прийнятому рішенні про відхилення. На думку позивача, належним способом захисту порушених її прав буде зобов'язання відповідача розглянути повторно її заяву від 14 листопада 2023 року з дотриманням Регламенту та законодавства України.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення двадцять дев'ятої сесії VIII скликання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №29-11-23/33/14 від 23 листопада 2023 року "Про відхилення проекту рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду чи постійне користування гр. ОСОБА_1 ".
Зобов'язано Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2023 року про надання в оренду земельної ділянки площею 1,5 га для сінокосіння та випасання худоби в АДРЕСА_1 терміном на 49 років.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, апелянт наполягає на тому, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи за ч.4 ст.159 КАС України, як і доводити правомірність свого рішення.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернулася до Берегометської селищної ради із заявою від 14 листопада 2023 року про надання в оренду земельної ділянки площею 1,5 га для сінокосіння та випасання худоби в АДРЕСА_1 терміном на 49 років.
Розглянувши вказану заяву, рішенням двадцять дев'ятої сесії VIII скликання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №29-11-23/33/14 від 23 листопада 2023 року "Про відхилення проекту рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду чи постійне користування гр. ОСОБА_1 " відхилено проект рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с.Велике, вул.Чорнеї Вижницького району Чернівецької області орієнтовною загальною площею 1,500 га, цільове призначення - 01.08 для сінокосіння та випасання худоби на умовах довгострокової оренди строком на 49 років гр. ОСОБА_1 ".
Не погодившись із указаним рішенням, вважаючи допущення відповідачем порушення процедури відкриття та проведення двадцять дев'ятої сесії VIII скликання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року N 19 рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Згідно із частиною третьою статті 124 Основного Закону України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року N 18 рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до частини першої та другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з пунктами 7 - 9 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
У пункті 19 частини першої статті 4 КАС України вказано, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Поряд з цим відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному судочинстві обов'язок доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, які оскаржуються позивачем в адміністративному позову, покладено на суб'єкта владних повноважень, тобто у даному випадку на відповідача - Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області, з діями та рішенням якої не погоджується ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що в ході розгляду даної справи в суді першої інстанції відповідачем жодним чином не спростовано доводів позивача, викладених в обґрунтування позову, про порушення процедури відкриття та проведення двадцять дев'ятої сесії VIII скликання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області; про законність відхиленого відповідачем рішення, що стосується позивача; про порушення відповідачем при його прийнятті вимог Регламенту Берегометської селищної ради, адже постійними комісіями ради не було проведено попереднє обговорення питання та відсутні поправки чи пропозиції, які мали б бути зазначені на прийнятому рішенні про відхилення.
Натомість, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
В контексті даної справи колегія суддів також вважає за доцільне врахувати, що неподання відповідачем - суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без зазначення причин його неподання, є підставою кваліфікувати судом такі дії як визнання відповідачем позову ОСОБА_1 .
При цьому, посилання апелянта на те, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи за ч.4 ст.159 КАС України, як і доводити правомірність свого рішення, суд апеляційної інстанції оцінює критично, враховуючи, що на відповідача прямо покладених положеннями ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доводи правомірність оскаржуваного позивачем рішення.
Більше того, судом першої інстанції належним чином надано оцінку решті доводам позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення, враховуючи наступне.
Так, згідно наявного у матеріалах справи Списку депутатів Берегометської селищної ради, присутніх на 29-сесії селищної ради VIII скликання 23 листопада 2023 року, з загальної кількості депутатів "27" на вказаній сесії були присутніми "14" депутатів, включаючи селищного голову.
Положеннями частини першої статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97/ВР (тут і далі - Закон №280/97-ВР у редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Згідно з частиною дванадцятою статті 46 Закону №280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Крім цього, відповідно до статті 12 Регламенту Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області VIII скликання, затвердженого рішенням ІІ сесії Берегометської селищної ради VIII скликання від 17 грудня 2020 року №2-12-20/05 (копія наявна у матеріалах справи), сесія ради є правомочною, якщо в пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених розділом VIII цього Регламенту (розділ VIII - Особливі процедури розгляду питань: прийняття бюджету і контроль за його виконанням, затвердження програм розвитку та контроль за їх виконанням, електронна петиція, порядок її подання та розгляду, дострокове припинення повноважень селищного голови та депутата).
За приписами частин першої та другої статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
При застосуванні наведених вище норм у спірних правовідносинах колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13 травня 2020 року у справі №300/906/19.
Так, суд касаційної інстанції вказав, що при встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Проте потрібно розділяти суть врахування голосу сільського, селищного, міського голови під час голосування в пленарному засіданні та кворум пленарного засідання, де до загального складу відповідної сільської, селищної, міської ради голова не входить.
Також Верховний Суд констатував, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано не погодилися із твердженнями відповідача про те, що при визначенні кворуму, необхідного для проведення сесії, необхідно враховувати особу сільського голови, який у спірному випадку приймав участь у роботі сесії, оскільки відповідно до приписів частини другої статті 59 Закону №280/97-ВР при встановленні результатів голосування до загального складу сільської ради включається сільський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос, проте він не враховується до загального складу відповідної сільської ради для визначення кворуму для пленарного засідання, про що зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 31 січня 2019 року в справі №363/406/15-а і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.
Відповідно до Списку депутатів Берегометської селищної ради, присутніх на 29-сесії селищної ради VIII скликання 23 листопада 2023 року, загальна кількість депутатів складає "27", включаючи селищного голову, тобто без селищного голови депутатів "26", то сесія Берегометської селищної ради є повноважною, якщо на її пленарному засіданні бере участь "14" депутатів, тобто якщо в пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради ("13" + "1" депутат, не рахуючи селищного голову).
Зважаючи на те, що на 29-сесії Берегометської селищної ради VIII скликання 23 листопада 2023 року були присутніми лише "13" депутатів селищної ради ("14-тим" був голова селищної ради) з необхідного мінімуму "14", то суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відсутності кворуму пленарного засідання Берегометської селищної ради 23 листопада 2023 року, а, відтак, і про неповноважність вказаної сесії селищної ради.
Наведене дає суду підстави для висновку про незаконність прийнятого на такій сесії рішення №29-11-23/33/14 від 23 листопада 2023 року "Про відхилення проекту рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду чи постійне користування гр. ОСОБА_1 ".
За таких обставин, судом першої інстанції обрано належний спосіб відновлення порушеного права шляхом зобов'язання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2023 року про надання в оренду земельної ділянки площею 1,5 га для сінокосіння та випасання худоби в с.Велике по вул.Чорнеї терміном на 49 років.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.