Справа № 392/926/24
Провадження № 1-кп/392/242/24
27 червня 2024 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121090000139 від 08.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Смоліне, Маловисківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не одруженого, співмешкає без реєстрації шлюбу, зі слів має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , 2018 р.н., ОСОБА_5 , 2020 р.н., стрільця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні - солдат, такий, що відповідно до ст.89 КК України не має судимостей,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст.190 КК України,
за участю сторін судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , будучи стрільцем 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, 24 лютого 2024 року близько 00:00 год, під час дії воєнного стану, який введено Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, який Указом Президента № 49/2024 від 05.02.2024 року продовжено до 14.05.2024 року, 24 лютого 2024 року близько 00:00 год, прийшов до квартири ОСОБА_7 , яка розташована по АДРЕСА_2 , де в своїй кімнаті відпочивав останній, маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку), впевнившись, що ОСОБА_7 спить, та за його діями не спостерігає, ОСОБА_3 таємно, викрав металеву штангу з вигнутим металевим грифом вагою 5 кг та два резинові диски вагою по 10 кг кожний вартістю 1200,00 грн., плазмовий телевізор марки Panasonic, TX-43GXR600 вартістю 11150,00 гривень, золотий ланцюжок, вагою 15 гр., 585 проби вартістю 27613,65 гривень, які належать ОСОБА_7 . Після чого з викраденим майном ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_3 завдав майнової шкоди потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 39963,65 грн.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого у період воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, солдат ОСОБА_3 , будучи стрільцем 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, 07 березня 2024 року у вечірній час доби (точного часу досудовим розслідуванням та судом не встановлено), під час дії воєнного стану, який введено Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, який Указом Президента № 49/2024 від 05.02.2024 року продовжено до 14.05.2024 року, на законних підставах перебував у квартирі свого знайомого ОСОБА_8 , яка розташована по АДРЕСА_3 , де побачив на приліжковій тумбі, мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 7» синього кольору та у нього раптово виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи вказаний злочинний намір, ОСОБА_3 08 березня 2024 року, близько 08:00 години, пройшов до кімнати, де спав ОСОБА_8 , впевнившись, що за його діями не спостерігає, ОСОБА_3 таємно, викрав мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 7» синього кольору, вартістю 1732,50 гривень, який належить ОСОБА_8 . Після чого з викраденим майном ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав майнової шкоди потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 1732,50грн.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого у період воєнного стану, вчиненого повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, солдат ОСОБА_3 , будучи стрільцем 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, 09 травня 2024 року близько 21:00 год, під час дії воєнного стану, який введено Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, який Указом Президента № 49/2024 від 05.02.2024 року продовжено до 14.05.2024 року, прийшов до квартири ОСОБА_9 , яка розташована по АДРЕСА_4 , 09 березня 2024 року, та під приводом здійснення телефонного дзвінка, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , отримав від останнього мобільний телефон «ОРРО А15» imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 . Після цього, ОСОБА_3 , утримуючи при собі мобільний телефон марки «ОРРО А15» imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , з місця місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав майнової шкоди потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 2405,00 грн.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушенні визнав повністю, не заперечував щодо фактичних обставин вчення кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, та пояснив, про обставини їх вчинення, а саме 24 лютого 2024 року прийшов до квартири ОСОБА_7 , з яким товаришували, та переконавшись, що він спить викрав у нього штангу з дисками, телевізор та золотий ланцюжок. На початку березня 2024 року був у квартирі в ОСОБА_8 та, поки він спав, викрав мобільний телефон марки Ксеомі Редмі. Крім того, у травня, точної дати не пам'ятає, прийшов до ОСОБА_9 та попросив мобільний телефон, щоб подзвонити, проте не повернув його. Показав, що під час досудового розслідування все викрадене майно повернуто потерпілим.
У вчиненому щиро кається, запевняв суд, що зробив відповідні висновки, соромно за вчинене, готовий нести покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, на майбутнє не буде вчиняти жодних протиправних дій, бажає продовжити нести службу в ЗСУ. Просив призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Враховуючи те, що учасники провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд кримінального провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, та вивченням характеризуючи даних на особу, визнавши недоцільним вивчення письмових доказів у провадженні.
Наслідки розгляду судом провадження із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України учасникам процесу роз'яснено.
З'ясувавши позиції прокурора та обвинуваченого, а також позиції потерпілих, викладених у заявах, наданих на адресу суду, які претензій майнового характеру до обвинуваченого не мають, призначення покарання винесли на розсуд суду, проти якого не заперечували, суд дійшов висновку про правильність кваліфікації досудовим слідством дій ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, вчинене повторно, а також за ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно та доведеність вини обвинуваченого у вчиненні даних кримінальних правопорушень.
Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд призначає покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання. При цьому покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю кримінального правопорушення, обставинами скоєного, особою винного.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
При призначенні обвинуваченому покарання суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до нетяжких та тяжких злочинів проти власності.
Досліджуючи дані про особу, суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_3 має постійне зареєстроване місце проживання, за яким характеризується негативно, офіційно не одружений, проте співмешкає без реєстрації шлюбу, зі слів має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліках у кабінетах лікарів психіатра та нарколога в КНП «Маловисківська лікарня» не перебуває, все викрадене майно повернув потерпілим, такий, що відповідно до ст.89 КК України не має судимостей.
Обставинами, відповідно до ст.66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, у виді позбавлення волі в межах санкцій статтей ч. 4 ст. 185 КК України та ч.2 ст.190 КК України, з урахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, яке є необхідним та достатнім, на думку суду, для його виправлення та попередження нових злочинів.
Однак враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 бажає виправитися, розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, надав правдиві та послідовні показання, негативно оцінює вчинені ним кримінальні правопорушення, демонструє готовність понести заслужене покарання, добровільно став на захист України, приймав участь в зоні активних бойових дій, бажає продовжити службу в ЗСУ, а також враховуючи позиції потерпілих щодо призначення покарання обвинуваченому (віднесли вирішення даного питання на розсуд суду), суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Підстав для застосування положень ст. 69 КК України не встановлено.
Підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу, судом не встановлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст.190 КК України та призначити покарання:
за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не застосовувати.
Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази:
- кулон у вигляді леза, металева штангу з вигнутим металевим грифом вагою 5 кг; два диски вагою по 10 кг кожний; плазмовий телевізор марки Panasonic, TX-43GXR600 з металевим кронштейном, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_7 - вважати повернутими законному володільцю;
- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 7» синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_8 - вважати повернутим законному володільцю;
- мобільний телефон марки «ОРРО А15» imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_9 - вважати повернутим законному володільцю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК України може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинувачен(ому)ій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Головуючий ОСОБА_10
суддя