Справа № 405/3180/24
3/405/946/24
10 липня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Льон С.М. розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, АДРЕСА_1 ,
за ст.124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №743755 від 28.04.2024 ОСОБА_1 28.04.2024 о 14:00 год. в м.Кропивницький по вул.Михайлівська, 9, керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру, скоївши наїзд на припаркований автомобіль BMW, д.н.з. НОМЕР_3 . Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.п.2.3б, 10.9 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ст.124 КУпАП.
Окрім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №743753 від 28.04.2024 ОСОБА_1 28.04.2024 о 14:00 год. в м.Кропивницький по вул.Михайлівська, 9, керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810 на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився. Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.07.2024, відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, матеріали справ про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП об'єднані в одне провадження.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Згідно з ч. 10 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до ч.17 ст.6 цього Закону особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які, зокрема, беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Судом неодноразово за адресою вказаною у протоколі, тобто за адресою проживання, а також за наданими відомостями адреси реєстрації, надсилалися конверти із судовими повістками із зазначенням дати, часу та місця проведення розгляду справи.
Крім цього, на офіційному сайті Ленінського районного суду м.Кіровограда (https://ln.kr.court.gov.ua/sud1111/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справи, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання. З огляду на вказане, було вжито передбачених законодавством заходів для повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, з метою забезпечення реалізації особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, своїх прав, судом використано усі можливі способи його сповіщення про місце і час розгляду справи, тому суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Так, положення п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху закріплюють те, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п.10.9. Правил дорожнього руху визначає, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №743755 від 28.04.2024, схемою місця ДТП від 28.04.2024, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3
Дотримуючись вищевказаних положень законодавства, водій мав би технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, в діях ОСОБА_1 є склад даного адміністративного правопорушення.
Також, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки його вина підтверджена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №743753 від 28.04.2024; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням від 28.04.2024 на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в закладі в КПН «КОНД КОР»; відеозаписами з камер «Bodycam», які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диск, що підтверджують події 28.04.2024, а саме виявлення ознак алкогольного сп'яніння, пропозицію поліцейських ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, його відмова, подальша пропозиція поліцейських щодо проходження огляду в закладі охорони здоров'я та відмову ОСОБА_1 від проходження.
Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та винність у його вчиненні.
Судом зазначається, що положення, які визначають порядок проходження огляду на стан сп'яніння закріплені в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Так, пункт 2 Інструкції визначає, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Тобто, поліцейський під час подій 28.04.2024, виявивши ознаки алкогольного сп'яніння, запропонував особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, пройти огляд на визначення стану сп'яніння - згідно положень розділу ІІ та ІІІ Інструкції - на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та в закладі охорони здоров'я.
ОСОБА_1 не пройшов відповідний огляд.
Разом з тим, згідно положень пункту 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров'я, однак всупереч вимогам законодавства, він не погодився на вказаний огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).
Тому, з огляду на викладене, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за: ст.124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.; за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, у відповідності до ст.36 КУпАП, накласти остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, ст.124, ч.1 ст. 130, 283, 284, 287 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за:
- ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.;
- ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
У відповідності до ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф вноситься за наступними реквізитами: номер рахунку UA658999980313000149000011001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), банку 899998, код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230, отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кiров.обл./21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: Судовий збір стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням № (номер рішення про стягнення судового збору).
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя
Ленінського районного суду
м. Кіровограда Світлана Михайлівна Льон