Справа № 405/1261/23
1-кп/405/46/23
04 липня 2024 рокуЛенінський районний суд м.Кіровограда у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
з участю прокурора: ОСОБА_3
захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням за №12023120000000172 від 06.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.225-1, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
встановив:
ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.05.2024 обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме 27.07.2024, включно, з визначенням розміру застави.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 вказавши, що ризики застосування запобіжного заходу - тримання під вартою не зменшились, враховуючи тяжкість покарання обвинувачений може ухилитися від суду. Окрім того, ОСОБА_7 раніше судимий, що свідчить про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення. Також, існує ризик впливу на свідків, з метою зміни їх показів на свою користь.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечила щодо клопотання прокурора та вказала, що ризики є необґрунтованими та є пропущеннями, докази відсутні. Можливості впливу на свідка немає і не підтверджено прокурором. У обвинуваченого є постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки - мати і дружина. Позитивно характеризувався в період відбуття покарання у виправній установі.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку адвоката.
Заслухавши клопотання прокурора, враховуючи думку захисника та обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 судом враховані правові позиції Європейського суду з прав людини та обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого.
Згідно з рішенням ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України» зазначено, що допустимими для взяття й утримання особи під вартою є наявність таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.
Разом з цим, відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке у відповідності до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років. Обвинувачений не одружений, не має на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, що є умисними, на теперішній час відбуває покарання за вироком суду.
Окрім того, обраний відносно ОСОБА_7 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає характеру і тяжкості кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, не надає можливості вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, ризик щодо цього є дійсним та триваючим, а більш м'яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 .
Наведене свідчить про наявність ризиків, встановлених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які вказують на можливість обвинуваченим у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, незаконно впливати свідка з метою зміни показів на свою користь, оскільки останній не допитаний в судовому засіданні.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою, а тому суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 строком на 60 днів, тобто до 01 вересня 2024 року, включно, так як більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та завдань кримінального провадження.
Відповідно до положення ч.5 ст.182, ч.3, ч.4 ст. ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_7 , його особу, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки визначені ч. 3 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 331 КПК України, суд,
постановив:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів до 01 вересня 2024 року, включно.
Визначити розмір застави у розмірі 40 /сорока/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 /сто двадцять одна тисяча сто двадцять/ гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12023120000000172.
В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави звільнити з-під варти, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_7 виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими та свідком у даному кримінальному проваджені;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.
Копії ухвали направити до ДУ “Кропивницький СІ” для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Суддя
Ленінського районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_11