Гайворонський районний суд Кіровоградської області
м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300
Справа № 385/854/24
2/385/389/24
11.07.2024 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Панасюка І.В.,
з участю секретаря судового засідання - Стародуба В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайвороні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Гайворонської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Гайворонської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, шлюб розірвано рішенням суду №712/6094/23 від 27.10.2023 року . У шлюбі народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина зареєстрована та фактично проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . Місце проживання дитини визначено за спільною згодою батьків. Проте у договірному порядку не вдалося вирішити питання щодо участі у вихованні батьком дитини. Досягти з матір'ю домовленості про побачення з дитиною не вдалося. В усному порядку матір'ю ОСОБА_2 було відмовлено ОСОБА_1 в спілкуванні та участі у виховані дитини ОСОБА_3 .
Неодноразово в усній формі позивач отримував відмову в проханні надати можливість спілкування з дитиною. На його прохання врегулювати дане питання нотаріально засвідченим договором було відмовлено. Кожний раз при спробі реалізації свого права на спілкування з дитиною були створені штучні конфлікти та перешкоди для відмови.
Просить суд, зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначити такі способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , графік побачень: 2 тижня в місяць, за адресою проживання батька, без присутності матері дитини.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання провести судове засідання без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково. Пояснила, що не заперечує щодо спілкування позивача з дитиною, однак враховуючи вік дитини, а також, що остання малознайома зі своїм батьком, на даний час син відвідує місцевий дошкільний заклад «Калинка», а тому щомісячне перебування їх дитини по два тижня за адресою позивача в м. Черкаси, буде негативно впливати на розвиток дитини.
Представник третьої особи: органу опіки та піклування Гайворонської міської ради в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву в якій вказав, що підтримує наданий висновок та просить розглянути справу без його участі.
Вислухавши пояснення відповідачки, вивчивши матеріали справи, переглянувши надані позивачем відеозаписи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, шлюб розірвано рішенням суду від 27.10.2023 року (а.с. 11-12). У шлюбі народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).
Дитина фактично проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . Місце проживання дитини визначено за спільною згодою батьків, що не заперечується сторонами.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Гайворонської міської ради №03-26/106/1 від 24.06.2024 року ОСОБА_1 має право та зобов'язаний спілкуватися та виховувати свого сина ОСОБА_3 , 2021 року народження. Мати дитини, ОСОБА_2 повинна сприяти спілкуванню дитини з батьком, створювати умови та позитивний емоційний настрій щодо цих зустрічей, запобігати психологічному травмуванню дитини. Спілкування дитини з батьком відповідає інтересам дитини та сприяє її всебічному та гармонійному розвитку. Зважаючи на вік дитини такі зустрічі мають відбуватися за місцем проживання дитини. Години побачень батька з сином залишають на розсуд суду (а.с. 38-40).
Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст.ст. 3, 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року (далі по тексту Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 18 Конвенції визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з принципами Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, принаймні в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю.
Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформацію про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі, коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що у разі, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.
Батько, який проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Як закріплено у частині восьмій статті 7 СК України та статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини.
Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року).
Отже, положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачиться на шкоду інтересам дитини.
Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі №362/949/18 провадження № 61-4738св21.
Встановлюючи порядок побачень батька з дитиною, врахувавши інтереси дитини, принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, бажання батька на участь у вихованні та спілкуванні зі своїм малолітнім сином, стан здоров'я дитини, розпорядок дня, вік дитини (станом на час розгляду справи судом - менше трьох років), необхідність, враховуючи вік дитини спілкування останньої з батьком у присутності матері за її місцем проживання, що також зазначено у висновку органу опіки та піклування Гайворонської міської ради №03-26/106/1 від 24.06.2024 року, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість визначення порядку періодичних побачень батька з дитиною щопонеділка, щосереди, щоп'ятниці та щонеділі з 15:00 до 18:00 години в присутності матері дитини за місцем проживання останньої.
З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені права у подальшому, змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати її найкращим інтересам.
За наведеного позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись: ст.ст. 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Гайворонської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити наступний графік спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 - щопонеділка, щосереди, щоп'ятниці та щонеділі з 15:00 до 18:00 години в присутності матері дитини за місцем проживання останньої.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ігор ПАНАСЮК
Дата документа 11.07.2024