Справа № 369/32/21
Провадження № 1-кп/369/459/24
іменем України
09.07.24 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_9
представників потерпілого - адвокаті в ОСОБА_10 , ОСОБА_11
захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14
обвинуваченого ОСОБА_15 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12018110200003473 від 06.06.2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Романівка Приморського краю рф, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та утримується під вартою в ДУ «Черкаський СІЗО» як обвинувачений у кримінальній справі № 701/1339/19, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -
встановив:
05.06.2018 року близько 23.40 ОСОБА_17 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел, направлений на завдання побоїв ОСОБА_18 , тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - здоров'я людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у ході конфлікту, який виник на ґрунті раптових неприязних стосунків, наніс потерпілому один удар кулаком правої руки в ліву частину щелепи, та один удар кулаком лівої руки в праву частину щелепи, чим спричинив потерпілому фізичний біль, не спричинивши при цьому тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_17 суду повідомив, що він чоловік ОСОБА_19 , в якийсь день йому зателефонував ОСОБА_20 - син ОСОБА_21 та сказав, що батько, Вільд Бертольд, б'є маму. В цей час ОСОБА_22 був в районі Мегамаркету на Одеській площі в м. Києві, хлопцю сказав викликати поліцію. Коли ОСОБА_23 доїжджав до будинку, де жила ОСОБА_24 , попереду нього рухався чи поліцейський автомобіль, чи автомобіль муніципальної охорони з проблисковими маячками. Біля будинку ОСОБА_25 зустрів ОСОБА_21 , яка здивувалась його появі, а Бертольд, злякавшись поліції, втік у будинок. ОСОБА_21 попросила відвезти її та дітей в готель. Поки ОСОБА_25 розмовляв з ОСОБА_21 , ОСОБА_26 з будинку погрожував, що у ОСОБА_22 будуть проблеми. Він відвіз ОСОБА_21 в готель, а сам поїхав в АДРЕСА_3 .
Обвинувачений стверджував, що не наносив ніяких тілесних ушкоджень потерпілому. Наприкінці судового провадження було зясовано, що ОСОБА_15 з ОСОБА_27 розлучились.
Потерпілий ВІЛЬД Бертольд ОСОБА_28 , допитаний за участю перекладача ОСОБА_29 , суду повідомив, що ОСОБА_30 його колишній співробітник, ОСОБА_24 - матір його дітей, він майже не підтримую з нею відносини, наразі в Німеччині триває судовий процес, за результатами якого він очікує отримати можливість спілкуватися зі своїми дітьми, ситуація доволі напружена, разом з тим він не відчуває неприязні ні до ОСОБА_19 , ні до ОСОБА_31 , оскільки з ними давно не спілкувався.
Ввечері 05.06.2016 року він приїхав до себе додому в АДРЕСА_2 , хотів потрапити до будинку через ворота, але вони були замкнені, тому він переліз через них. На дверях будинку стоїть датчик, але через те, що він був зламаний, він не міг відчинити двері, тому телефонував ОСОБА_19 , щоб вона впустила його в будинок, остання довго не відповідала, але врешті решт спустилась з другого поверху будинку та відкрила двері. ОСОБА_21 почала кричати на нього, навіщо він дзвонить, оскільки може розбудити дітей, між ними відбулась дискусія, в ході якої вона вирішила вийти з будинку і на автомобілі покинути домівку. ОСОБА_21 сіла в автомобіль, але не могла виїхати, оскільки перед воротами стояв автомобіль Бертольда. ОСОБА_21 сиділа в автомобілі та говорила по телефону. Через пару хвилин до будинку під'їхав автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_23 , почав кричати на ОСОБА_32 , останній просив ОСОБА_22 покинути подвір'я, у відповідь ОСОБА_22 вдарив ОСОБА_33 в обличчя кулаками, Бертольд захищався, проте у відповідь удари не наносив, з автомобіля вийшов ще один чоловік, тому Бертольд почав тікати у будинок, але не міг зайти. В цей час ОСОБА_24 стояла перед будинком та кричала, щоб він йшов геть з її будинку, хоча цей будинок був придбаний ним. Через гараж він зміг потрапити в будинок та закритися в кімнаті, де спала наймолодша донька ОСОБА_34 . Чоловіки гупали в двері, донька прокинулась та він її заспокоїв. З-за дверей чув звуки у будинку, розумів, що в будівлі перебувають сторонні особи. До будинку під'їжджав ще якийсь автомобіль: чи поліція, чи муніципальний патруль, але ті, хто залишався на вулиці, сказали, що все гаразд. Коли вже приїхала перекладач ОСОБА_35 , він вийшов з кімнати, хотів подивитися запис з камер спостереження, встановлених в будинку, оскільки в такий спосіб можна було побачити всю картину того, що відбувалось, але рекодер був демонтований. Згодом ОСОБА_36 дізнався від сина ОСОБА_20 про те, що рекодер демонтував та забрав ОСОБА_23 . Наступного дня Вільд Бертольд разом з адвокатом ОСОБА_12 , який представляв його інтереси, поїхав до поліції. Хоча адвокат ОСОБА_12 і здійснював такі представницькі інтереси, в судовому провадженні потерпілій відводів адвокату ОСОБА_12 не заявляв.
Після цього випадку потерпілій мав деякий час проблеми з вухом, звертався до лікаря в м. Києві, також в нього було набрякле обличчя та головні болі.
Потерпілий звернувся з позовом про відшкодування 2090 грн матеріальної шкоди, яка є оплатою лікування, та 50000 грн моральної шкоди, оскільки через дії обвинуваченого він відчув соціальний дискомфорт - відчуття незахищеності, приниження в країні, яку вважав безпечною державою (том 1 а.с. 12-19).
Свідок ОСОБА_37 суду повідомила, що вона перекладач на підприємстві, на якому працював ОСОБА_23 та керівником якого є ОСОБА_9 , вона не була очевидицею конфлікту, а прибула в АДРЕСА_2 за викликом ОСОБА_33 вночі 06.06.2018 року, в будинку був потерпілий та спала його найменша донька. Разом з ОСОБА_38 Пелих їздила в лікарню «Добробут».
Свідок ПІСКАРЬОВА ОСОБА_39 в судовому засіданні 18.11.2022 року повідомила, що ОСОБА_9 - батько її трьох дітей, ОСОБА_23 - офіційний чоловік, який станом на червень 2018 року працював у компанії ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_2 пізно приїхав додому (в АДРЕСА_2 ), не зміг відчинити двері до будинку, діти вже спали, вона не чула телефонний дзвінок ОСОБА_32 , оскільки телефон лежав на першому поверсі будинку на зарядці. Коли відчинила вхідні двері, то побачили ОСОБА_32 дуже збудженим, з скуйовдженим волоссям, він почав кричати, штовхнув її на крісло, почав душити, тому вона намагалась покинути будинок і поїхати з помешкання. Коли вибігла з дому, то встигла сказати старшому сину, щоб він викликав поліцію. ОСОБА_24 сіла в машину, але виїхати з подвір'я не змогла, оскільки ОСОБА_36 перегородив виїзд своєю автівкою. В цей вона побачила проблискові маячки поліцейського автомобіля, нагадала Бертольду події 2010 року та сказала, що в цей раз вона йому допомагати не буде. Коли патрульний автомобіль порівнявся з будинком, то ОСОБА_40 побачила, що за цим автомобілем в іншій машині приїхав ОСОБА_23 , як виявилось син ОСОБА_20 зателефонував не в поліцію, а ОСОБА_41 . Бертольд злякався поліції, оскільки в 2010 році він перебував в СІЗО та знає, що таке українська в'язниця. Турман ОСОБА_25 в той день в будинок не заходив, з ОСОБА_42 не бачився, останній закрився в будинку з найменшою донькою та більше з будинку не виходив. Вказала, що вона не бачила, щоб ОСОБА_23 бив ОСОБА_32 , стверджує, що Бертольд міг травмуватися, коли перелазив через паркан та впав в кущі.
З матеріалів кримінального провадження з'ясовано, що відомості до ЄРДР були внесені 06.06.2018 року з правовою кваліфікацію ст. 125 КК України за заявою ОСОБА_18 про нанесення йому тілесних ушкоджень близько опівночі ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_2 , зміст заяви було роз'яснено перекладачем ОСОБА_43 (том 1 а.с. 107, 114).
05.06.2018 року о 23.56 на спецлінія «102» надійшов телефонний дзвінок від ОСОБА_44 (перекладача заявника), який повідомив про бійку на подвір'ї будинку по АДРЕСА_2 між кількома чоловіками, один з яких громадянин Німеччини (том 1 а.с. 113).
06.06.2018 року у присутності перекладача ОСОБА_29 Бертольд ОСОБА_45 подав заяву про залучення його до провадження у якості потерпілого (том 1 а.с. 116).
11.06.2018 року потерпілий був консультований лікарями ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» з приводу побутової травми - удару в ухо кулаком тиждень назад (том 1 а.с. 117-119, 130-131).
Відповідно до дубліката довідки № 2004: 06.06.2018 року о 14.40 Вільд Бертольд Карл Алоіс звертався за медичною допомогою до КНП «Боярська районна лікарня Києво-Святошинської районної ради», де він був оглянутий нейрохірургом, від рентгенографії відмовився, за довідкою - у заявника виявлені синці та садна м'яких тканин лівої скроневої ділянки, нижньої щелепи справа, обох привушних ділянок, правої щоки (том 1 а.с. 120).
Проте, згідно копії відповіді КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради» від 03.03.2023 № 211 на запит адвоката ОСОБА_12 довідка № 2004 (дублікат) КНП «ЦРЛ Києво-Святошинської районної ради» не видавалась (том 1 а.с. 246).
Відповідно до записів в Журналі реєстрації амбулаторних хворих ЦРЛ Києво-Святошинського району - 06.06.2018 року о 14.40 Вільд Бертольд Карл Алоіс, 1965 р. народження, був оглянутий нейрохірургом та йому було діагностовано забої м'яких тканин лівої скроневої ділянки, нижньої щелепи справа, обох привушних ділянок, правої щоки. Діагноз синці та садна є явно дописаним, що було встановлено прокурором, яка бере участь у розгляді справи судом, під час виконання ухвали суду від 28.03.2023 року про тимчасовий доступ до документів (том 3 а.с. 45-52).
23.08.2018 року постановою слідчого СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_46 кримінальне провадження № 12018110200003473 від 06.06.2018 року було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки в ході проведення досудового розслідування не здобуто достатніх доказів, які б свідчили про наявність кримінального правопорушення (том 1 а.с. 121).
28.11.2019 року рішення слідчого про закриття кримінального провадження було скасовано прокурором (том 1 а.с. 122-123).
21.09.2020 року за участю потерпілого було проведено слідчий експеримент (том 1 а.с. 139-143).
Висновком експерта № 163/Д від 24.09-09.10.2020 року з урахуванням дубліката довідки № 1974 КНП «ЦРЛ Києво-Святошинської районної ради» визначено, що згідно медичної документації у ОСОБА_18 малися синці та садна лівої скроневої ділянки, нижньої щелепи справа, обох привушних ділянок, правої щоки, які утворилися від дії тупого (-их) предмету (-ів), за давністю можуть відповідати 06.06.2018 року та відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Також при зверненні до ЛОР лікаря 11.06.2018 року ОСОБА_18 був встановлений діагноз: травма уха справа. Вказаний діагноз через одноразовий огляд і не деталізоване формулювання не можу бути врахований при складенні даних підсумків, оскільки судово-медичному експерту належить утриматися від встановлення ступеня тяжкості тілесного ушкодження у випадку «невизначеності клінічної картини чи недостатнього клінічного і лабораторного обстеження потерпілого» згідно п. 4.13.1 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 від 17.01.1995 року МОЗ України (том 1 а.с. 147-148).
Відповідно до висновку № 164/Д від 24.09-09.10.2020 року згідно наданій медичній документації у ОСОБА_18 малися синці та садна лівої скроневої ділянки, нижньої щелепи справа, обох привушних ділянко, правої щоки. Описані тілесні ушкодження могли утворитися від ударів кулаками по голові справа та зліва, як показав ОСОБА_18 під час проведення слідчого експерименту за його участі, але, ймовірніше, від більшої кількості ударів ніж зафіксовано на відеозаписі та зазначено в протоколі слідчого експерименту (том 1 а.с. 151-152).
Згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 1937 від 10-11.11.2022 року, зробленого на підставі письмової заяви про залучення експерта адвоката ОСОБА_12 :
1. На час звернення ОСОБА_9 06.06.2018 року за медичною допомогою в Центральну районну лікарню м. Боярка будь-яких видимих тілесних ушкоджень на голові та обличчі в медичній документації (довідка № 3508) не зафіксовано, встановлено клінічний діагноз: «Забої м'яких тканин лівої скроневої ділянки, нижньої щелепи справа, обох привушних ділянок, правої щоки».
2. Згідно наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року та Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень діагноз: «Забій м'яких тканин», за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень не оцінюється, як не підтверджений об'єктивними даними.
Враховуючи те, що станом на 06.06.2018 року у ОСОБА_9 видимих тілесних ушкоджень на голові не зафіксовано, а тому встановлений діагноз: «Забої м'яких тканин лівої скроневої ділянки, нижньої щелепи справа, обох привушних ділянок, правої щоки» за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень не оцінюється.
На час звернення ОСОБА_9 11.06.2017 року в ТОВ «Медичний центр Добробут - поліклініка» було виявлене викривлення носової перетинки, наявність в зовнішньому слуховому проході правої вушної раковини засохлої крові. Порушення носового дихання, ушкоджень барабанних перетинок правого та лівого вуха, порушень слуху виявлено не було; при проведенні комп'ютерної томографії головного мозку - кістково-травматичних змін з боку головного мозку, кісток лицевого черепа, структур внутрішнього вуха виявлено не було. Встановлено клінічний діагноз: «Викривлення носової перетинки. Травма вуха справа». В даному конкретному випадку вищевказаний діагноз за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень не оцінюється за відсутності як видимих тілесних ушкоджень в ділянці носу, правої вушної раковини, а також ушкоджень слухового апарату та кісток лицевого черепа.
3,4. За відсутності будь-яких записів в медичній документації щодо наявності будь-яких видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 на волосистій частині голови та обличчі, відсутність будь-яких даних щодо наявності у потерпілого кісткової патології лицевого черепа та відсутність ушкоджень слуху, дати відповідь на поставлені питання (який характер, механізм утворення та локалізація тілесних ушкоджень? У результаті якого виду та кількості травматичної дій (предмета) могли утворитися виявлені тілесні ушкодження і які саме?), не є можливим (том 2 а.с. 21-22).
Відповідно до висновку експерта № 120/Д від 26.05-20.06.2023 року (за результатами виконання ухвали суду від 12.04.2023 року) згідно копії довідки № 3508 та завіреної належним чином копії журналу реєстрації амбулаторних хворих (приймальне відділення) Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району Бертольд Карл ОСОБА_47 звертався за медичною допомогою та був встановлений діагноз «Забої м'яких тканих лівої скроневої ділянки, нижньої щелепи справа, обох привушних ділянок, правої щоки», який в наданій медичній документації не підтверджується об'єктивними даними (відсутнє описання стану м'яких тканин), тому не може враховуватися при складанні даних підсумків, згідно п. 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 від 17.01.1995 року МОЗ України (том 2 а.с. 60-61).
Використовуючи подані документи та змінивши пред'явлене обвинувачення прокурор доводив, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126-1 КК України.
Сторона захисту наполягала, що обвинувачений ОСОБА_15 кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_9 не вчиняв та просила ухвалити виправдувальний вирок.
На доведеність своєї позиції адвокати надали копію заяви ОСОБА_27 до Фастівського РУП ГУ НП в Київській області від 18.07.2023 року, в якій заявниця просила притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_9 за спробу її вбивства 05.06.2018 року (том 2 а.с. 107-108), копію відповіді № 4296/109/1700/01/23 від 19.04.2023 року з Фастівського РУП ГУ НП в Київській області на адвокатський запит стосовно використання бланку адміністративного протоколу (том 2 а.с. 109), копію витягу з ЄРДР за № 12023111310002309 від 05.08.2023 року щодо реєстрації кримінального провадження за ст. 126-1 КК України за матеріалами правоохоронних органів на підставі звернення адвоката ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_27 (том 2 а.с. 111) та використовувала заяву ОСОБА_27 , яка надійшла на електронну адресу суду (том 2 а.с. 127-129).
Отже, вислухавши доводи сторін кримінального провадження, допитавши обвинуваченого, потерпілого та свідка, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши надані докази з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_15 у пред'явленому йому обвинуваченні доведена, оскільки 05.06.2028 року дійсно між ним та потерпілим виник конфлікт на ґрунті особистих відносин обвинуваченого та свідка ОСОБА_27 , в ході цього конфлікту ОСОБА_23 вдарив ОСОБА_48 , але ці удари не залишили ушкоджень на тілі, проте спричинили потерпілому фізичний біль.
Такий висновок суд робить на підставі показань потерпілого, даних під присягою, та документів про надання Вільду Бертольду Карлу Алоісу медичної допомоги, підстави не довіряти таким показанням та документації у суду відсутні.
Натомість версія сторони захисту про випадкове травмування потерпілого залишилась версією сторони захисту. Показанням обвинуваченого ОСОБА_15 та свідка ОСОБА_27 суд не вірить, оскільки в силу подружніх/колишніх подружніх відносин ці показання позбавлені об'єктивності, а тому є недостовірними.
Докази сторони захисту (копії документів) про наявність в діях ОСОБА_9 складу кримінальних правопорушень (як то ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ст. 126-1 КК України) з урахуванням положень ч. 1 ст. 337 КПК України судом не приймаються та не оцінюються, оскільки перебувають за межами обвинувачення у даному кримінальному провадженні та підлягають перевірці під час досудового розслідування кримінального провадження № 12023111310002309, внесеного до ЄРДР 05.08.2023 року на підставі звернення адвоката ОСОБА_12 .
Тому дії обвинуваченого ОСОБА_15 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 126 КК України як умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку, а також те, що він раніше не судимий, як мешканець АДРЕСА_2 характеризується посередньо.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання судом не встановлено.
Тому, з огляду на вказане, суд робить висновок про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_15 покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у виді громадських робіт, оскільки вважає, що саме таке покарання буде достатнім для усвідомлення ним негативних наслідків протиправної поведінки.
Проте, оскільки строк притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений 05.06.2018 року проступок відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України закінчився 05.06.2020 року обвинувачений ОСОБА_15 підлягає звільненню від призначеного покарання за строками давності.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Вирішуючи заявлений цивільний позов, суд, виходячи з принципів достатності та виваженості, оцінивши доводи потерпілого на підтвердження заявлених позовних вимог, вважає, що дійсно ОСОБА_49 завдано моральної шкоди, оскільки обвинувачений не повинен був знаходитися в будинку потерпілого та не мав права його бити, тому вважає, що така шкода повинна бути відшкодована у розмірі 10000 грн, також потерпілим подано докази на понесені витрати на лікування, тому матеріальна шкода підлягає відшкодуванню у заявленому розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 129, 129, 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, і призначити йому покарання - 200 (двісті) годин громадських робіт.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_9 , РНОЕПП НОМЕР_2 , місця проживання в Україні: АДРЕСА_4 (дві тисячі дев'яносто) грн матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч) грн моральної шкоди. Врешті позовних вимог відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_51