Справа № 359/4708/24
Провадження № 3/359/2437/2024
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
21 червня 2024 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за участю особи, яка притягується до відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 04.05.2024 року серії ААД № 700011, 04.05.2024 року о 05 год. 58 хв. в м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Kia Sportage» д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоді водія у найближчому медичному закладі. Результат огляду позитивний, висновок № 126. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання з'явився ОСОБА_1 та зазначив, що свою вину не визнає, оскільки не перебував стані алкогольного сп'яніння наркотичні. Висновок складений в супереч п.20 Інструкції №1452/735, тому є недійсним, а отже неналежним та недопустимим доказом у справі. Вважає, що огляд на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог Інструкції №1452/735. Його зупинили без причини, без підстав для огляду провели огляд приладом без назви та номеру, в медичному закладі також невідомий прилад без серійного номеру, сечу не відібрали, проміле не вказали. З наведених підстав просив провадження закрити за відсутності його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд, заслухавши особу, яка притягується до відповідальності, ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення, встановив, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом не встановлений.
У відповідності до вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 266 КУпАП, а також інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи. Підлягають з'ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 700011 від 04.05.2024 року зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Kia Sportage» д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоді водія у найближчому медичному закладі. Результат огляду позитивний, висновок № 126..
Однак, процедура огляду на стан сп'яніння чітко визначена законом.
Проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння передбачає наступні дії - огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічних засобів, а у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У відповідності до ч.3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Таким чином, відповідно до статті 266 Кодексу, огляд на стан алкогольного сп'яніння є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103 та діє зі змінами та доповненнями також і зараз.
Згідно розділу III вищезазначеної Інструкції, на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове проведення лабораторних досліджень. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. В свою чергу, висновок, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
Згідно розділу III вищезазначеної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Так, Комунальне некомерційне підприємство Бориспільської районної ради Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» на адресу суду направило акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №126 від 04.05.2024 року щодо ОСОБА_1 .
Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 126 від 04.05.2024 року, який було складено під час огляду ОСОБА_1 встановлено, що на момент огляду ОСОБА_1 одяг охайний, свідомість ясна, всебічно орієнтований, шкіра біло-рожева, рухова сфера не порушена, в позі Ромберга стійкий, ознак нервово-психічних захворювань та органічного ураження не виявлено. Зі слів вживав ввечері 03.05.2024. Запах алкоголю слабо виражений. Підпис лікаря-нарколога на Акті відсутній, що є порушенням, оскільки акт медичного огляду не перевірений лікарем наркологом.
З матеріалів справи також неможливо встановити, які саме ознаки сп'яніння виявив у ОСОБА_1 поліцейський після зупинки транспортного засобу, тобто які були підстави вимагати проходження огляду на стан сп'яніння.
Пояснення, надані ОСОБА_1 щодо того, що поліцейські не вчиняли жодних дій, щодо виявлення у нього можливих ознак алкогольного сп'яніння, повністю узгоджуються з відеозаписом, наданим співробітниками патрульної поліції. При цьому будь-яких доказів, які би спростували твердження ОСОБА_1 до суду надано не було.
Водночас, з матеріалів справи не можливо встановити чи дотримались працівники поліції порядку дій щодо проведення огляду на стан сп'яніння відповідно до положень Інструкції, так як адміністративні матеріали не містять відомостей про те, чи було запропоновано ОСОБА_1 пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 вказаного Закону Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Загальновідомо, що водій під час зупинення транспортного засобу має право знати причину зупинки транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки. Проте що саме слугувало підставою зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 залишається невідомим.
Отже, судом встановлено, що поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою ПДР, вимоги про пред'явлення водієм документів є неправомірними.
Також, в матеріалах справи наявний рапорт працівника поліції, однак на думку суду даний доказ є неналежним доказом, оскільки належить до внутрішніх документів БПП в м. Бориспіль у Київській області. Враховуючи, що дані рапорту прямо не підтверджують винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, а також не узгоджуються з іншими належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, суд вважає такий рапорт неналежним та недопустимим доказом винуватості останнього.
З огляду на викладене, мають місце численні порушення вимог Інструкції при проведенні медичного огляду ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд критично відноситься до висновку Комунального некомерційного підприємства Бориспільської районної ради Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від 04.05.2024 року як до доказу, як і до тих, які наявні в матеріалах справи, долучених працівниками поліції на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Тому усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП трактуються на його користь.
Викладені вище обставини у сукупності свідчать про недоведеність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою, яка виключає провадження у справі.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично.
Враховуючи викладене та зазначені норми Закону, вважаю, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суддя
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк