Справа № 296/6243/24
1-кс/296/2374/24
Іменем України
10 липня 2024 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб УСБУ в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб УСБУ в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою.
Скарга обґрунтована тим, що 12.06.2024 електронним відправленням до СБУ була подана заява про вчинення кримінального правопорушення депутаткою Овруцької міської ради, ОСОБА_4 , що підпадає під ознаки ст. 435-1 КК України, що є в підслідності СБУ. 18.06.2024 заяву з СБУ всупереч вимогам чинного законодавства без внесення в ЄРДР скерували до УСБУ в Житомирській області про що заявника проінформували 28 червня, однак витяг з ЄРДР у визначені законом терміни ОСОБА_3 так і не отримав.
ОСОБА_3 також зазначив, що відомості в ЄРДР мали бути внесені СБУ і лише тоді скеровані за належністю, тому звернувся до слідчого судді із даною скаргою.
В судове засідання скаржник не з'явився, вказав, що перебуває за межами Житомирської області, тому просив розгляд скарги проводити у свою відсутність.
Представник УСБУ в Житомирській області ОСОБА_5 просив розгляд скарги здійснювати за його відсутності. Вказав, що скаргу просить залишити без задоволення з підстав викладених у листі слідчого відділу УСБУ в Житомирській області вих.№57/6/2421 від 10.07.2024, а також доданих до нього додатків.
Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась на підставі частини 4 статті 107 КПК України.
Дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення скарги по суті, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 09 червня 2024 року ОСОБА_3 звернувся до Головного Слідчого Управління СБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст. 435-1 КК щодо військовослужбовців ЗСУ з боку депутатки Овруцької міської ради, голови гуманітарної комісії ОСОБА_6 .
Вказана заява Головним слідчим управлінням СБУ направлена для розгляду та прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства до слідчого відділу УСБУ в Житомирській області, про що повідомлено ОСОБА_7 листом від 18.06.2024 № 6/К-908-сг/38.
Листом від 05.07.2024 № 57/6/к-101/225 Управління СБУ в Житомирській області повідомило ОСОБА_3 , що ОСОБА_8 , не являється суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 435-1 КК України, склад даного кримінального правопорушення відсутній, а тому вказана заява не може бути розглянута в порядку ст. 214 КПК України, а обставини викладені в ній, не підлягають реєстрації в ЄРДР.
Також зазначено, що описані заявником факти в разі їх підтвердження можуть містити окремі ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК України, який відповідно до ст. 216 КПК України, не підслідний слідчим органів безпеки. У зв'язку з чим, заяву скеровано до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (вих. № 57/6/2359 від 05.07.2024) за належністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв'язку з невиконанням слідчим, дізнавачем, прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Відповідно до ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.
Системний аналіз положень наведених норм законодавства свідчить про те, що підставами для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, підтверджують реальність конкретної події злочину, яка має бути очевидною і не викликати сумнівів. Тобто сама заява (повідомлення) про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей до ЄРДР та для початку досудового розслідування і вказана заява (повідомлення) має містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 за №298. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5статті 214 КПК України.
Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214 КПК України).
Слід зазначити, що така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Так, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні і такі заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально караного діяння.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомленні про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що невнесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування, після отримання звернення ОСОБА_3 , є обґрунтованим, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Крім того, посилання скаржника на норму ст. 214 КПК України, яка, на його думку, встановлює не право, а обов'язок слідчого або прокурора внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування оцінюється слідчим суддею критично, оскільки дана норма свідчить лише про те, що правова оцінка заяви про кримінальне правопорушення не може бути надто детальною (щодо кожної з ознак складу кримінального правопорушення) з урахуванням початкового етапу дослідження події імовірного кримінального правопорушення та обмеженістю правових можливостей щодо не тільки пізнання тих чи інших обставин, але й можливості детального обґрунтування наявності повного складу кримінального правопорушення, що характерно для підсумкових рішень у кримінальному провадженні (винесення вироку чи закриття кримінального провадження).
Також, слідчий суддя зазначає, що заява ОСОБА_3 скерована до Головного управління Національної поліції в Житомирській області за належністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 214, 303-310, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб УСБУ в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1