Справа № 296/5789/21
1-і/296/266/24
Ухвала
Іменем України
10 липня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021065400000300 від 28.02.2021р. по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
Корольовським районним судом м. Житомира розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 26.07.2024 року, однак судове провадження по даній справі не закінчено, відбулась заміна захисника, обвинувачений, потерпілий, всі свідки судом не допитані, по справі оголошено перерву.
Ст.331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Через канцелярію суду 08.07.2024 року надійшло письмове клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 . В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, з викладених у ньому підстав. Вказала про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів, зазначаючи про наявність визначених в ст. 177 КПК України ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті. В обґрунтування клопотання прокурором зазначено наступне. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, без стійких соціальних зв'язків, не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, має невизначене місце проживання, за станом здоров'я стаціонарного лікування не потребує, з метою уникнення покарання може переховуватися від суду, двічі оголошувався в розшук. Крім того, ухвалою суду від 31.08.2023р. обвинуваченому ОСОБА_6 судом обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, який ним порушено.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав письмове клопотання прокурора ОСОБА_7 з підстав, викладених у ньому.
Клопотання прокурора підтримав представник потерпілого адвокат ОСОБА_4 .
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 щодо клопотання прокурора заперечили, вважають, що прокурором ризики в клопотанні не доведено. Захисник просила не обирати жодний запобіжний захід, а закріпити обвинуваченого за Корольовським районним судом м.Житомира, враховуючи, що ОСОБА_6 засуджений Житомирським районним судом до реальної міри покарання.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворювати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд при вирішенні питання, на виконання вимог ст.178 КПК України, приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, який є раніше не судимим, суспільну небезпеку правопорушення, в якому обвинувачується особа, що відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії нетяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим, задовільний стан здоров'я, можливість ухилення від суду та перешкоджати кримінальному провадженню. Ухвалами суду від 30.11.2022р. та 24.10.2023р. ОСОБА_6 двічі оголошувався в розшук. Ухвалою суду від 31.08.2023 року обвинуваченому ОСОБА_6 обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби. В зв'язку із неодноразовою неявкою ОСОБА_6 до суду, останнього повторно ухвалою суду оголошено в розшук. Вказане свідчить про можливість останнього переховуватися від суду та перешкоджанню кримінальному провадженню, ризик чого є не абстрактним, а реальним. Крім того, з повідомлення ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому, від 20.02.2024р. вбачається, що в їх провадженні перебувало кримінальне провадження №62023240020000337 за фактом самовільного залишення ОСОБА_6 військової частини. В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира (головуючий суддя ОСОБА_8 ) на розгляді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ч.3 ст. 408 КК України. Офіційні відомості про винесення вироку Житомирським районним судом відносно обвинуваченого прокурором або іншими учасниками суду не надано.
Оскільки строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст.197 КПК України, стосовно ОСОБА_6 спливає, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, даних, що характеризують особу останнього, суд не вбачає на час розгляду клопотання достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу. Приймаючи таке рішення суд також враховує, що в судовому засіданні не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров'я.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження раніше обраного запобіжного заходу, виходячи із необхідності забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутність даних про зменшення чи відсутність ризиків, які передбачені ст.177 КПК України.
Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, обставин, які б свідчили про те, що на даний час необхідність у раніше обраному запобіжному заході відпала, судом не встановлено.
Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.
Враховуючи викладене, суд продовжує ОСОБА_6 строк тримання під вартою.
Керуючись ст.29 Конституції України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 177, 178, 183, 331, 392, 395 КПК України суд,
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІЗО Житомирської УВП №8 відносно обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 днів, а саме по 07 вересня 2024 року (включно).
В клопотанні сторони захисту відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1