Справа № 296/5302/24
2/296/2449/24
"09" липня 2024 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючого судді Шкирі В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача ОСОБА_2 03.06.2024 звернулася до Корольовського районного суду м.Житомира в інтересах ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:
- за Договором позики № 77683253 від 10.11.2021 в розмірі 45148,33 грн.;
- за Кредитним договором № 121035 від 20.11.2021 в розмірі 4508,00 грн.
Позов обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 10.11.2021 уклав із ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» Договір позизики № 77683253, 20.11.2021 із ТОВ "Селфі Кредит" Кредитний договір № 121035.
Наразі право вимоги за цими договорами має ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», на підставі договорів факторингів.
Ухвалою суду 06.06.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання 08.07.2024 не з'явився, заперечень на позов не подав, причини неявки не повідомив, хоча була належним чином повідомлений про день, час та місце проведення судового розгляду справи.
Так ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та її додатками направлено відповідачу за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 . Проте, ……2024 відправлення не вручене під час доставки, оскільки "адресат відсутній за вказаною адресою".
У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті
Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідно них визначив правовідносини, що склалися між сторонами.
10.11.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» укладено Договір позики № 77683253 на 18000,00 грн, строком на 30 днів (п.2.2 Договору)
Також сторони п.2.3 Договору погодили тип процентної ставки - фіксована .
Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день. Договір, його додаток №1 підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора ChyzFBu0wj (а.с.7)
14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п.1.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п.1.2 Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.07.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 45148.33 грн. (а.с 13), з яких:
- 18000.00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 27148.33 грн. - сума заборгованості за відсотками;
20.11.2021 між ТОВ «Селфі Кредт» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 121035 на суму - 2000,00 грн, строком на 30 днів (п.1.4 Договору)
Також сторони п.5.1 Договору погодили тип процентної ставки - фіксована .
Стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день.
Договір, його додаток №1, паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Т842 (а.с.7)
20.12.2021 укладено додаткову угоду до кредитного договору №121035 від 20.11.2021 де погоджено строк кредитування до 20.01.2022 (а.с.28)
29.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №29022024, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників №1 від 29.02.2024 до Договору факторингу № 29022024 від 29.02.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 4508 грн. (а.с. 35), з яких:
- 2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 2508 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Таким чином судом встановлено, що позивач вважає, що існують зобов'язальні цивільно-правові відносини, що регулюються нормами ЦК України
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.1 ст.633 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами,визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Правовий висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що Договір позики № 77683253 від 10.11.2021 був укладений між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та Кредитний договір № 121035 від 20.11.2021 був укладений між ТОВ ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно частин 1, 2 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Отже, виходячи із положень статті 1078 ЦК України, за договором факторингу допускається відступлення як наявної, так і майбутньої вимоги.
Наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, або право грошової вимоги, можливість здійснення якої залежить від настання певної умови чи спливу строку платежу (так звана недозріла вимога).
Майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому, тобто яка з'явиться з тих чи інших договорів, що будуть укладені між клієнтом і боржником після договору факторингу.
29.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №29022024, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників №1 від 29.02.2024 до Договору факторингу № 29022024 від 29.02.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 4508 грн. (а.с. 35), з яких:
- 2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 2508 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Натомість, суд наголошує на тому, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов'язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, - повинні бути виключно належними та допустимими.
Так, ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач, як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.81 ЦПК України.
Суд же тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Так, відповідно з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, має бути доведеним надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Суду не надано жодного доказу, що свідчив би про факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 18000,00 грн. від ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» на виконання умов договору № 77683253 від 10.11.2021 та грошових коштів в сумі 2000,00 грн від ТОВ «Селфі Кредит» на виконання умов договору № 121035 від 20.11.2021.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання коштів, а отже не є належним доказом існування боргу ОСОБА_1 за договорами № 77683253 від 10.11.2021 та за договором № 121035 від 20.11.2021 перед ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» .
Оскільки належних та допустимих доказів отримання коштів відповідачем за договором № 77683253 від 10.11.2021 та за договором № 121035 від 20.11.2021 суду не надано, то відповідно і позивач не довів, що набув права вимоги до відповідача.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити через недоведеність, що З ОСОБА_3 отримав кредитні кошти на виконання умов договорів № 77683253 від 10.11.2021 та № 121035 від 20.11.2021
А оскільки не доведено факт отримання коштів на виконання умов договорів № 77683253 від 10.11.2021 та № 121035 від 20.11.2021 то відповідно не доведено, що на момент укладання договору факторингу № 14/06/21 (14 червня 2021) існувала заборгованость З ОСОБА_4 за спірними кредитними договорами перед ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», як наслідок , така заборгованість не могла бути предметом договору факторингу та перейти до іншого кредитора.
Згідно до ч.1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позивач сплатив судовий збір при подачі позову і йому в задоволенні позову відмовлено, то відповідно такі судові витрати позивачу не відшкодовуються та покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 09 липня 2024 року.
Cуддя В. М. Шкиря