Справа № 320/9038/24 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
09 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Грибан І. О., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Громадянина Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
Громадянин Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві, у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, яка виразилась у неприйнятті рішення про оформлення громадянства України громадянину Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 в порядку ст. 8 Закону України "Про громадянство України" на підставі поданої 26.09.2023 до Обухівського районного відділу ДМС України у Київській області заяви;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області прийняти рішення про оформлення громадянства України громадянину Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 в порядку ст. 8 Закону України "Про громадянство України" на підставі поданої 26.09.2023 до Обухівського районного відділу ДМС України у Київській області заяви.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивачем щодо задоволення вимог апелянта заперечено, зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням всіх фактичних обставин.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, громадянин Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_1 19.04.2024 звернувся до Обухівського об'єднаного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство" (далі Закон), надав відповідні підтверджуючі документи.
Рішення відносно позивача за його заявою не приймалося.
Згідно матеріалів справи, підставами не прийняття рішення слугували наступні обставини.
Позивач до заяви додав належно оформлений переклад офіційно засвідченої копії довідки Федерального центрального реєстру від 17.08.2023 (далі - Довідка Федерального центрального реєстру), отримувачем якої є прокуратура м. Бохум, призначенням якої є розслідування щодо відповідної особи, про що зазначено на сторінці 2 Довідки Федерального центрального реєстру.
У розділі "додаткова інформація" на сторінці 2 Довідки Федерального центрального реєстру зазначено, що позивач розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності.
Обухівським об'єднаним відділом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області 19.04.2024 заяву позивача, разом із поданими документами, надіслано до територіального органу Державної міграційної служби України.
З метою отримання інформації, чи є Довідка Федерального центрального реєстру документом, який містить інформацію, що відповідає вимогам ч. 7 ст. 8 Закону, положенням пункту 49-1 Порядку, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на підставі ч. 2 ст. 24 Закону направлено листа до Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні із проханням інформувати, чи можливо вважати позивача особою, яка не вчинила на території Федеративної Республіки Німеччина тяжких злочинів. До вищезазначеного листа долучено Довідку Федерального центрального реєстру.
Посольство Федеративної Республіки Німеччина листом від 24.04.2024 повідомило, що інформацію про те, чи має особа судимість у Німеччині надає довідка про несудимість. Зміст довідки про несудимість ґрунтується на Законі про федеральний центральний реєстр судимостей (BZRG) і використовується для пред'явлення третім особам.
Довідка Федерального центрального реєстру є інформаційною довідкою відповідно до § 42 BZRG, яка слугує для дотримання прав на отримання інформації з огляду на захист даних відповідної особи.
При перевірці відповідності оформлення документів позивача вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими законодавець пов'язує набуття громадянства України, відповідач зазначив, що інформація про відсутність розшуку в іноземній країні, підтверджена позивачем в заяві про оформлення набуття громадянства України, та інформація у Довідці про перебування у розшуку, суперечать одна одній.
Довідка Федерального центрального реєстру не може вважатися довідкою про несудимість, яка видається уповноваженим органом Федеративної Республіки Німеччина та свідчить про наявність / відсутність судимостей в особи.
23.04.2024 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулося із листом № 8010.4-18627/80.3-24 до Київської обласної прокуратури, в якому просило підтвердити або спростувати факт проведення екстрадиційної перевірки та наявність кримінального провадження відносно позивача.
30.04.2024 на адресу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області надійшов лист № 15310 Київської обласної прокуратури, в якому повідомляється наступне: "обласною прокуратурою за дорученням Офісу Генерального прокурора проводиться екстрадиційна перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі до ФРН громадянина цієї держави ОСОБА_1 для притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до інформації іноземної сторони ОСОБА_1 розшукується компетентними органами ФРН за вчинення злочинів, передбачених параграфом 29а абзац 1 № 2 Закону про наркотичні речовини та параграфом 53 Кримінального кодексу ФРН. Злочин, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 на території ФРН, відповідає ч. 3 ст. 307 КК України. Екстрадиційна перевірка на даний час триває".
ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області листом від 30.04.2024 повернуло матеріали справи про оформлення набуття громадянства України позивача для прийняття рішення відповідно до законодавства.
04.05.2024 Обухівський об'єднаний відділ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області повідомив позивача про усунення недоліків протягом двомісячного строку з дня повернення йому документів.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України "Про громадянство України" від 18.01.2001 року №2235-ІІІ (далі - Закон).
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону громадянство України набувається (в тому числі, але не виключно), за територіальним походженням.
Зі змісту ч. 1 ст. 2 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" вбачається, що діяльність центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно п. 2 вказаного вище Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, Відповідач у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Аналогічні вимоги при реалізації публічно-владних управлінських функцій покладаються на відповідача, як територіальний орган Державної міграційної служби України.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 26.09.2023 позивач, як громадянин Федеративної республіки Німеччина, звернувся до Обухівського районного відділу ДМС України у Київській області із заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням, надавши відповідні підтверджуючі документи.
Підставою для набуття громадянства України за територіальним походженням у відповідності до ст. 8 Закону України "Про громадянство України", заявник зазначив факт народження на території, яка стала територією України після 24.08.1991, а саме у м. Києві, його батька - ОСОБА_7 .
У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство", особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року №588/2006) (далі - Порядок), відповідно до Закону України "Про громадянство України" визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Згідно п. 1 розділу І Порядку для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом ІІ цього Порядку.
У п. 24 розділу ІІ Порядку визначено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає:
а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням;
б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм);
в) один із таких документів:
- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства,
- зобов?язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов?язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов?язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
- декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;
- заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Згідно положень п. 26 розділу II Порядку, для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також:
а) документ, який підтверджує факт народження відповідно батька чи матері заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту;
б) копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з батьком чи матір?ю, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, позивачем на виконання приписів п.п. 24 і 26 розділу ІІ Порядку, при зверненні до Обухівського районного відділу ДМС України у Київській області подано:
- заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням (на виконання підпункту "а" п. 24 розділу ІІ Порядку);
- дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм) (на виконання підпункту "б" п. 24 розділу ІІ Порядку);
- зобов'язання припинити іноземне громадянство (на виконання підпункту "в" п. 24 розділу ІІ Порядку);
- свідоцтво про народження батька Позивача, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Києві, серії НОМЕР_1 , видане Жовтневим РАЦС м. Києва, а також Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00035302495 від 25.03.2022 (на виконання підпункту "а" п. 26 розділу II Порядку);
- рішення Ржищівського міського суду Київської області від 02.03.2023 у справі №374/60/23, яке набрало законної сили, яким встановлено юридичний факт родинних зв?язків позивача з його батьком - ОСОБА_7 , який народився на території, яка стала територією України після 24.08.1991 (на виконання підпункту "б" п. 26 розділу ІІ Порядку).
Відтак, суд першої інстанції прийшов до цілком обґрунтованого висновку, що при зверненні позивача із заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням, ним подано повний пакет документів відповідно до Порядку.
Крім цього, позивачем додатково надано документи, а саме рішення Ржищівського міського суду Київської області від 02.03.2023 у справі №374/60/23, яке набрало законної сили, про встановлення юридичного факту родинних зв?язків з його батьком - ОСОБА_7 , який народився на території, що стала територією України після 24.08.1991.
У відповідності до положень п. 93 розділу ІІ Порядку територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.
Згідно п. 94 розділу ІІ Порядку, територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов?язує набуття особою громадянства України. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов?язує набуття особою громадянства України, а стосовно поновлення особи у громадянстві України також відсутні передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про оформлення набуття особою громадянства України.
У відповідності до п. 95 розділу ІІ Порядку, рішення про оформлення набуття особою громадянства України або про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України не пізніш як у тримісячний строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.
З аналізу наведених норм вбачається, що чинним законодавством визначено строк (2 тижні, 3 місяці), в межах якого міграційний орган зобов'язаний прийняти відповідне рішення. Відсутність прийняття рішення Порядком не передбачена.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, всупереч положенням та вимогам Конституції України, Законів України, відпоідачем жорного рішення прийнято не було.
Вчинення такої бездіяльності апелянт мотивує тим, що позивачем не усунуті недоліки поданих ним документів, а також відсутністю підтвердження того, що особа на території іноземної держави не вчиняла тяжких або особливо тяжких злочинів, злочинів проти людства та не здійснювала геноцид, відповідного рішення не прийняв.
При цьому, як вірно зауважено судом першої інстанції, п.п. 24 і 26 розділу ІІ Порядку, визначено вичерпний перелік документів, які подаються особою при зверненні із заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням.
Даним переліком документів, необхідність подання документу, яким підтверджується те, що особа на території іноземної держави не вчиняла тяжких або особливо тяжких злочинів, злочинів проти людства та не здійснювала геноцид, не передбачено.
Разом з цим, подання такого документу передбачено Порядком за процедурою прийняття в громадянство України на підставі ст. 6 Закону України "Про громадянство України".
Як вірно зауважено судом першої інстанції, підстави та процедура набуття громадянства України, передбачені ст. 6 Закону України "Про громадянство України", відмінні від процедури прийняття до громадянства України, які визначені ст. 8 Закону України "Про громадянство України".
Так, відповідно до п. 49-1 розділу ІІ Порядку передбачена необхідність подання заявником документу, про те, що особа на території іноземної держави не вчиняла тяжких або особливо тяжких злочинів, злочинів проти людства та не здійснювала геноцид, але тільки за процедурою прийняття до громадянства України.
Вказане кореспондується із положеннями ч. 6 ст. 9 Закону України "Про громадянство України", згідно яких до громадянства України не приймається особа, яка вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид, засуджена в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави, вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що вимоги міграційного органу про надання позивачем додаткових документів не відповідають Порядку.
З огляду на вимоги пунктів 23, 93, 94 Порядку, обов?язок визначення достатності та відповідності документів вимогам діючого законодавства, покладається на структурні підрозділи органів ДМС (які приймають участь в даній процедурі), тому покладання на позивача несприятливих наслідків, спричинених наданням не передбачених Порядком документів і не розглядом в установленому законом порядку питання про громадянство, в даному випадку, є порушенням принципу правової визначеності та легітимних очікувань.
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 21 грудня 2017 року № 3-р/2017, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017).
Також, судом першої інстанції цілком доцільно акцентовано увагу на тій обставині, що бездіяльність відповідача порушує один із основних принципів, на яких ґрунтується законодавство України про громадянство, а саме щодо запобігання виникненню випадків без громадянства.
Відтак, бездіяльність відповідача, яка виразилась у неприйнятті рішення про оформлення набуття позивачем громадянства України, поєднана з вимогою подання додаткових документів, які не передбачені Порядком, є протиправною і порушує права та законні інтереси позивача.
Встановлені судом першої інстанції обставини апелянтом жодним чином не спростовано, натомість доводи останнього зводяться виключно до наполягання останнього обов'язковості своїх вимог щодо усунення недоліків заяви про оформлення громадянства та відповідно правомірності своїх дій щодо припинення розгляду такої заяви без прийняття відповідного рішення. При цьому, доводи апеляційної скарги не містять жодних доказів невірного встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та/або порушення норм матеріального чи процесуального законодавства.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Громадянина Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя І. О. Грибан
(Повний текст постанови складено 09.07.2024)