Справа № 363/1708/24
про залишення апеляційної скарги без руху
08 липня 2024 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Василенко Я.М., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03.05.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 взводу 1 роти батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Фесюн Юлії Валеріївни про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- скасувати постанову серії ЕНА№1767644 від 28.03.2024 у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 03.05.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу апеляційної скарги та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам встановленим статтею 296 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано докази, що підтверджують сплату апелянтом судового збору та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
В свою чергу, суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 13.12.2016 року, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями) ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становив 3 028 грн.
З позовної заяви позивача вбачається, що предметом розгляду даної справи є правомірність постанови про накладення адміністративного стягнення.
Отже, ставка судового збору за подачу позову становить 605, 60 грн. (3 028 грн. х 0,2).
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана через підсистему «Електронний суд».
Таким чином, у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 726, 72 грн. (605, 60 грн. х 150 %) х 0,8.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: 101; (ЄДРПОУ/РНОКПП апелянта); за розгляд апеляційної скарги (назва апелянта); Шостий апеляційний адміністративний суд; справа № (номер судової справи).
Щодо звільнення апелянта від сплати судового збору як учасника бойових дій, необхідно зазначити наступне.
Пільги щодо сплати судового збору визначено ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, що встановлено пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI .
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-ХІІ).
Згідно ст. 22 Закону № 3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 вказаного Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.12, 22 Закону № 3551-XII.
Отже, аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI в сукупності з ч. 2 ст.22 Закону № 3551-ХІІ вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Відтак, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Таким чином, оскільки даний спір не пов'язаний з наявністю та/або відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій, а заявлені позивачем вимоги не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій, то судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №240/934/20.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що правові підстави для звільнення позивача, як учасника бойових дій, від сплати судового збору відсутні.
Отже, ОСОБА_1 протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху належить звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про усунення недоліків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 726, 72 грн. або докази, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 132, 169, 286, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. 328 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03.05.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 взводу 1 роти батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Фесюн Юлії Валеріївни про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя: Василенко Я.М.