П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/6272/24
Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
Дата і місце ухвалення19.04.2024р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024р. у справі №420/6272/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 08.01.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024р. позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що для обчислення позивачці пенсії за віком врахована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки, з урахуванням коефіцієнтів підвищення 1,17, 1,11, 1,11 1,14:1,197 (відповідно до постанов Кабінету Міністрів України) в розмірі 7405,03 грн. Відповідач зазначає, що відповідно до норм діючого законодавства, основним Законом, що регулює відносини у системі пенсійного права є Закон №1058. Отже, застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки при здійсненні перерахунку (переведення з одного виду пенсії на інший) позивачці є правомірним та законодавчо обґрунтованим.
Зважаючи на зазначене просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 2004 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
15.01.2024р. представник позивача звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020, 2021, 2022 роки, відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058.
Листом від 29.01.2024р. відповідач відмовив представнику позивачу у задоволенні поданої заяви, полиючись на відсутність правових підстав для перерахунку призначеної позивачу пенсії.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції з відповідним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно абз. 1, 2 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Відповідно до вимог ч. 1, абз. 1-6 ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно обставин даної справи, позивач отримує пенсію за віком згідно Закону № 1058.
На підставі рішення від 15.08.2023 року про перерахунок пенсії, пенсійним органом позивачу здійснено перерахунок пенсії за віком, як працюючому пенсіонеру (вид перерахунку зміна стажу та заробітку (абз. 1, 2 ч. 4 ст. 42 ЗУ № 1058)).
Позивач вважає, що при перерахунку його пенсії, як працюючому пенсіонеру, підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки, тобто, за три роки, що передують року перерахунку пенсії.
В свою чергу, відповідач посилається на те, що перерахунок пенсії згідно ч. 4 ст. 42 Закону №1058 здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати, який врахований під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Надаючи оцінку доводам сторін та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує, що питання щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в частині визначення показника середньої заробітної плати (доходу) при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру згідно ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 вже було неодноразово предметом розгляду Верховного Суду України та Верховного Суду.
Так, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постановах від 20 березня 2012 року у справі № 21-62а12, від 21 березня 2012 року у справах №№ 21-22а12, 21-27а12, 21-9а12, 21-2а12, 21-456а11, від 02 жовтня 2012 року у справі № 21-303а12, від 26 листопада 2013 року у справі № 21-385а13, від 13 травня 2014 року у справі № 21-100а14, від 13 січня 2015 року у справі № 21-591а14 дійшла висновку, що ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу, такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватися або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.
При цьому, ВСУ визначено, що згідно ч. 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону №1058 передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії показник середньої заробітної плати працівників, який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01 листопада 2018 року у справі № 804/9874/14, від 13 червня 2019 року у справі № 265/84/16-а, від 06 листопада 2019 року у справі № 438/1237/16-а, від 29 липня 2020 року у справі № 264/7044/16-а, від 21 жовтня 2021 року у справі № 2-а-2430/11, від 18 листопада 2020 року у справі № 522/1916/17.
Колегія суддів також враховує, що наведена правова позиція ВСУ та ВС є актуальною щодо застосування положень ч. 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону № 1058, в редакції на момент проведення перерахунку пенсії позивача.
Так, застосовуючи положення ч. 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону № 1058, в редакції, яка діє також на момент проведення перерахунку пенсії позивача, в постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 420/19398/23 Верховний Суд виходив з того, що під час здійснення перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-ІV у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К), тобто, перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-ІV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону, при такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд в постанові від 02 квітня 2024 року у справі №420/19398/23 дійшов висновку про відсутність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому здійснено перерахунок такої пенсії.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосовуючи наведені висновки ВС до обставин даної справи, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що перерахунок пенсії позивача, як працюючому пенсіонеру, згідно ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 підлягає здійсненню із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховуваний під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, цей показник є незмінним, підстав для проведення такого перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки, тобто, за три роки, що передують року перерахунку пенсії відсутні.
В свою чергу, доводи позивача та висновки суду першої інстанції у даній справі ґрунтуються на неправильному правозастосуванні та суперечать висновкам Верховного Суду України і Верховного Суду.
На підставі наведеного, оскільки судом першої інстанції неправильно застосуванні норми матеріального права, не враховані висновки ВС, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024р. у справі №420/6272/24 - скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.А. Шевчук А.Г. Федусик