10 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/1288/23
Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі - Альонішко С.І.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В січні 2023 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 основного розміру його пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2022, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2022 рік”, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 основного розміру його пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 для перерахунку його пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2022.
Стягнуто з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 копійок).
Рішення суду набрало законної сили 24.04.2024 року.
Позивач не звертався до суду за видачею виконавчого листа по даній справі.
13 травня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду через систему “Електронний суд” від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі № 420/1288/23 в порядку статті 382 КАС України, в якій заявник просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі № 420/1288/23; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про встановлення судового контролю, звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі № 420/1288/23.
В обґрунтування доцільності встановлення судового контролю вказує на те, що на виконання зазначеного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_3 склав та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку від 17.05.2023 № ЮО112457 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022.
Зазначена довідка містить відомості: про розмір посадового окладу - 6050,00 грн.; окладу за військове звання (підполковник) - 1680,00 грн.; надбавка за вислугу років (45% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 3478,50 грн.; надбавки за особливості проходження служби у розмірі (1% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 112,09 грн.; премії (10% посадового окладу) - 605,00 грн. Всього грошове забезпечення для обчислення пенсії - 11925,59 грн.
Ознайомившись зі змістом наданої довідки, позивачу стало відомо, що відповідачем визначено розмір посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт, замість визначеного у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, який згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» становить 2481,00 грн.
Окрім того, розмір надбавки за особливості проходження служби відповідачем визначено 1% (від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) та розмір премії - 10% (від посадового окладу), що суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 та рішення Міністра оборони України від 14.01.2022 року №248/269 чинними станом на 01.01.2022 року (на дату виникнення права на перерахунок пенсії).
Не погодившись зі змістом довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17.05.2023 № ЮО112457, виданої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23, позивач звернувся до суду з новим позовом щодо визначення змісту зазначеної довідки.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року по справі №420/10428/24 відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, оскільки судом по справі №420/1288/23 вирішено, що під час обчислення ІНФОРМАЦІЯ_3 грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 врахуванню підлягає розмір «прожиткового мінімуму для працездатних осіб» (2481 грн), а не «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів» (2102 грн).
У вказаній ухвалі суд дійшов висновку, що спірні правовідносини по даній справі є такими, що вирішені рішенням суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23, яке набрало законної сили, та які підлягають вирішенню на стадії виконання рішення суду згідно Розділу IV КАС України (Процесуальні питання, пов'язані з виконання судових рішень в адміністративних справах).
Вказує, що розмір посадового окладу та окладу за військове звання позивача станом на 01.01.2022 повинні бути визначені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, який згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» становить 2481,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 №704, у зв'язку з чим вважає що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23 не виконано, що зумовлює необхідність застосування заходів судового контролю.
Заявник вказує, що обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили і не залежить від того чи відкрито виконавче провадження або ні.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду від 22.30.2023 по справі № 420/1288/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 року, прийняту за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23, в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що на виконання зазначеного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_3 склав та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку від 17.05.2023 № ЮО112457 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022. Отже, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23 виконувалось відповідачем у добровільному порядку, а висновок суду про необхідність виконання рішення суду в примусовому порядку на підставі Закону України від 02.06.2016 № 1404-УШ «Про виконавче провадження» є неправомірним. Апелянт зазначає, що для вирішення питання про правильність виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23 необхідно встановлення саме судового контролю. В даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_3 виконуючи зазначене рішення суду, а саме при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням помилково застосував розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт, замість визначеного у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, який згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» становить 2481,00 грн. Врахувавши висновки, викладені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року по справі №420/10428/24, позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України, яка міститься саме у Розділі IV «Процесуальні питання, пов'язані з виконання судових рішень в адміністративних справах» КАС України. Розмір посадового окладу та окладу за військове звання позивача станом на 01.01.2022 повинні бути визначені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, який згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» становить 2481,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 №704. Із наведеного вбачається необхідність встановлення саме СУДОВОГО контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року по справі №420/1288/23. Апелянт вважає передчасними та недостатньо обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваній ухвалі, адже, таким чином нівелюється сама суть та завдання судового контролю, оскільки, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю, заявник наводив доводи та аргументи, що вказують на невиконання відповідачем рішення суду, що набрало законної сили. Проте, оцінки вищевказаним обставинам при винесенні оскаржуваної ухвали про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення судом першої інстанції надано не було.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 22.03.2023 року, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
При цьому суд зазначив, що завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження, яке покликано для забезпечення примусового виконання судових рішень. Зокрема, відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів.
Закон України “Про виконавче провадження” наділяє державних виконавців достатнім переліком заходів з примусового виконання рішень, а також передбачає відповідальність за невиконання судового рішення та вимог державного виконавця.
Суд першої інстанції зазначив, що закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою про встановлення судового контролю як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, тому перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання.
У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України.
У контексті викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України, коли останній не використав можливість виконання рішення суду на підставі Закону № 1404-VIII, є передчасним, а тому заява не підлягає задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з положеннями частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини першої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених як законодавством про виконавче провадження, так і Кодексом адміністративного судочинства України. При цьому, чинне законодавство не встановлює залежності щодо звернення до суду із заявою в порядку ст.382 КАС України від того, чи здійснюється примусове виконання рішення суду органами ДВС чи ні.
На користь такого висновку колегії суддів свідчить і те, що положення КАС України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч.1 ст.382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може як під час прийняття рішення, так і після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача, що узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018р. у справі №800/592/17.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили, незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду, викладеними в такому рішенні.
Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року є обов'язковим для учасників справи та підлягає безумовному виконанню ІНФОРМАЦІЯ_2
Звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у по справі №802/357/17-а від 23 червня 2020 року.
Колегія суддів не заперечує право особи звернутися до суду із заявою в порядку ст.382 КАС України незалежно від того, чи був встановлений судовий контроль за виконанням при прийнятті рішення та при цьому погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі про те, що статтею 382 КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Реалізація такого права можлива лише у випадку належного обґрунтування заявником необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надання доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Відмовляючи у задоволенні поданої позивачем заяви про встановлення судового контролю в порядку, передбаченому ст.382 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про помилковість таких висновків суду, оскільки, як було зазначено вище, чинне законодавство не встановлює залежності щодо звернення до суду із заявою в порядку ст.382 КАС України від того, чи здійснюється примусове виконання рішення суду органами ДВС чи ні.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем рішення суду не виконано у повному обсязі, у зв'язку з чим позивач змушений звертатись до відповідача з заявами.
Правовою підставою для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено ОСОБА_1 у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення.
У відповідності до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність законодавчо передбачених підстав для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 382 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року -скасувати.
Справу №420/1288/23 направити до Одеського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик