П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 473/1699/24
Перша інстанція: суддя Вуїв О.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
30.03.2024 позивач - ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 18 березня 2024 року №179 про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 травня 2024 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що він не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що він та його представник повторно без поважних причин не прибули у судове засідання, оскільки в день, коли було призначене судове засідання апелянт брав участь в іншому судовому засіданні, а його адвокат був зайнятий в іншій справі, про, що суд був повідомлений, але проігнорував заяву про відкладення розгляду справи чим порушив право апелянта на захист.
Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що позов поданий 30.03.2024 засобами поштового зв'язку (а.с. 17).
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.04.2024 позов прийнятий до розгляду, позивачу поновлений строк звернення до суду, відкрите провадження у справі та справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13:30 год 23 квітня 2024 року (а.с. 19).
Відповідно до матеріалів справи, 22.04.2024 до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області засобами електронного поштового зв'язку надійшло клопотання (з накладеним КЕПом) адвоката Капіноса Івана Івановича, як представника ОСОБА_1 , в якому адвокат просив суд відкласти розгляд справи на більш пізній строк. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що адвокат приймає участь в апеляційному суді в кримінальній справі, а тому прибути на розгляд цієї справи не має можливості. До клопотання додані копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія ордеру від 22.04.2024 на надання правничої допомоги у справі №473/1699/24 та витягу з договору про надання правничої допомоги у кримінальних справах від 22.04.2024 (а.с. 66-69).
У судовому засіданні 23.04.2024, відповідно до протоколу судового засідання №2779036 (а.с. 72, 72-зворот) суд першої інстанції розглянувши клопотання адвоката позивача ухвалив відкласти судове засідання до 23.05.2024 до 13:30 год.
Апеляційний суд заслухавши запис судового засідання від 23.04.2024 (Назва файлу для локального перегляду: e535496ad6c185d90dc5c225d0426940_ 421f9e35-9524-4252-91fa-b0bc37754682.mp4), встановив, що суд першої інстанції перевірив причини відсутності адвоката шляхом дослідження справ, призначених до розгляду Миколаївським апеляційним судом на 23.04.2024 на сайті «Судова влада», та не встановив наявність в Миколаївському апеляційному суді справ, в яких адвокат позивача приймав би участь 23.04.2024.
Також, апеляційний суд зазначає, що клопотання адвоката від 22.04.2024 не містить, а ні назви суду апеляційної інстанції, в якій адвокат повинен бути присутнім у судовому засіданні 23.04.2024 о 13:30 год, а ні номеру кримінальної справи. До клопотання не було додано, а ні судової повістки про виклик у судове засіданні, а ні копії іншого процесуального документу (ухвали), на підтвердження поважності причин відсутності адвоката позивача у справі №473/1699/24.
Відповідно до матеріалів справи, позивач 23.04.2024 був повідомлений про судовий розгляд справи призначений на 23.05.2024 о 13:30 год (а.с. 73). Адвокату позивача судова повістка була направлена 23.04.2024 на електронну адресу, з якої від адвоката надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 74).
22 травня 2024 до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області засобами електронного поштового зв'язку від ОСОБА_1 (без накладення КЕПу) надійшло клопотання (а.с. 76), в якому позивач просив суд перенести розгляд справи на більш пізній термін, посилаючись на те, що він у зв'язку з участю в судовому засіданні 23.05.2024 по справі №471/389/24, не може прибути у судове засіданні на 23.05.2024 але особисто бажає прийняти участь в розгляді справи та надати пояснення.
Відповідно до матеріалів справи, з метою перевірки поважності причин відсутності позивача, суд першої інстанції 23.05.2024 здійснив запит до Братського районного суду Миколаївської області щодо знаходження в проваджені цього суду справи №471/389/24 та щодо участі у судовому засіданні по цій справі 23 травня 2024 року ОСОБА_1 (а.с. 77)
23.05.2024 від Братського районного суду Миколаївської області надійшла відповідь на вказаний запит (а.с. 78), відповідно до якої в провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку; 22.05.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю укладення угоди на правову допомогу, тому розгляд справи не відбувся, судове засідання відкладене на 12.06.2024 на 11:00 год; в судове засідання призначене на 23.05.2024 об 11:00 год ОСОБА_1 не з'явився.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, повторно без поважних причин не з'явився у судове засідання, а причини неявки у судові засідання не знайшли свого підтвердження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Наслідки неявки в судове засідання учасників справи визначені статтею 205 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності або повторна неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Апеляційний суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено та не спростовано доводами апеляційної скарги:
- неявка позивача та його адвоката у судові засідання 23 квітня 2024 року та 23 травня 2024 року;
- неповажність причин неявки адвоката позивача у судове засідання 23 квітня 2024 року, відсутність відомостей щодо причин неявки позивача 23 квітня 2024 року;
- неповажність причин неявки позивача у судове засідання 23 травня 2024 року та відсутність відомостей щодо причин неявки адвоката позивача у судове засідання 23 квітня 2024 року;
- відсутність заяви позивача та/або адвоката позивача про розгляд справи за їх відсутності;
- наявність заяви позивача про його бажання особисто брати участь у розгляді справи, а відтак і неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
- відсутність вимог відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Доводи апеляційної скарги щодо поважності причин неявки позивача та його адвоката апеляційний суд відхиляє, як такі що не підтверджені матеріалами справи, та як такі що не підтверджені доданими до апеляційної скарги додатками.
Апеляційний суд зазначає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема і обов'язки щодо повідомлення суду про причини неявки із наданням доказів на підтвердження поважності таких причин.
Враховуючи бажання апелянта особисто брати участь у розгляді справи в суді першої інстанції та не вчинення апелянтом усіх передбачених процесуальним кодексом дій, спрямованих на реалізацію позивачем свого права приймати участь у розгляді справи та особисто надавати пояснення, відсутність послання при цьому на поважність причин за наявності яких апелянт та / або адвокат позивача були об'єктивно позбавлені можливості добросовісно користуватись своїми процесуальними правами та добросовісно виконувати свої процесуальні обов'язки, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду відповідно до ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Доводи апелянта щодо не перевірки судом першої інстанції всіх обставин неявки позивача та його адвоката у судові засідання спростовані як змістом мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, так і матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням. Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини неявки позивача та його адвоката, та постановив ухвалу про залишення позову без розгляду з додержанням норм процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 2-12, 72-78, 205, 240, 242, 294, 308, 311, 312, 315, 316, 325, 327-329 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 травня 2024 року у справі №473/1699/24 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 09.07.2024
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький