П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/9014/24
Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання провести перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2020 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 років з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі №420/13049/21 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 року у справі №420/13468/23,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2020 роки;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі №420/13049/21 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 року у справі №420/13468/23;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 років;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за 26 років з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 року у справі №420/13468/23.
В обґрунтування позову вказував, що позивач з 27.12.2013 року по 27.08.2020 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
01.06.2023 року відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі №420/13049/21 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 83892,40 грн. із одночасним утриманням військового збору 1,5%.
22.02.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 року у справі №420/13468/23 військовою частиною НОМЕР_1 виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення 3852,30 грн в місяць у загальній сумі 113345,85 грн. із одночасним утримання військового збору 1,5%.
Після виплати індексації грошового забезпечення позивачу стало відомо, що відповідач:
- при обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10- 1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” за 2016 - 2020 роки протиправно не враховував індексацію грошового забезпечення до складу грошового забезпечення з якого обраховано допомогу;
- при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 26 років передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення до складу грошового забезпечення з якого обраховано допомогу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволений.
Визнана протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2020 роки.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі №420/13049/21 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 року у справі №420/13468/23.
Визнана протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 років.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за 26 років з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 року у справі №420/13468/23.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що аналіз ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Та правова природа індексації свідчить про те, що індексація грошового забезпечення не може входити до складу щомісячних додаткових видів грошового забезпечення чи одноразових додаткових видів грошового забезпечення, які є складовими грошового забезпечення.
Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 27.12.2013 року по 27.08.2020 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
27.08.2020 року позивача відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2020 року №187 звільнено з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту.
В період проходження військової служби позивачу виплачена грошова допомога на оздоровлення за 2016 - 2020 роки у розмірі місячного грошового забезпечення.
При звільненні з військової служби позивачу відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2020 року №187 було виплачена одноразова допомога при звільненні за 26 календарних років військової служби, виходячи з місячного грошового забезпечення.
При звільненні з військової служби позивачу не було виплачена індексація грошового забезпечення.
У зв'язку з цим позивач 14 квітня 2021 року звернувся із заявою до відповідача з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення та надати відомості про виплачене грошове забезпечення.
Відповідачем надано відповідь та зазначено, що за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно позивачу не виплачена індексація грошового забезпечення через відсутність фінансового ресурсу. За період з 01.03.2018 року по 27.08.2020 року позивачу виплачена індексація грошового забезпечення у повному обсязі із застосуванням базового місяця березень 2018 року.
Для вирішення спору позивач 24 липня 2021 року звернувся до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі №420/13049/21 зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуваннях раніше здійснених виплат. Вимогу про виплату індексації грошового забезпечення починаючи з 01 березня 2018 року визнано передчасною.
Для виконання рішення суду позивачем отримано виконавчий лист, який 13.01.2022 року направлено до Малиновського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса), 21.01.2022 року відкрито виконавче провадження №68235993.
01.06.2023 року відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі №420/13049/21 виплачена на користь позивача індексація грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 83892,40 грн. із одночасним утриманням військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою.
Разом з цим залишилась невиплаченою індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.08.2020 року.
Для вирішення спору позивач звернувся до суду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 року у справі №420/13468/23 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення 3 852,3грн. в місяць у загальній сумі 115071,93 грн. за період з 1.03.2018р. по 27.08.2020р. включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 п.5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004р. №44.
22.02.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 року у справі №420/13468/23 військовою частиною НОМЕР_1 виплачена на користь позивача індексація-різниця грошового забезпечення 3852,30 грн в місяць у загальній сумі 113345,85 грн. із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, то вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункова величина грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначено Законом №2011-XII.
Частинами 1-4 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацом другим частини 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ визначено, що один раз в рік військовослужбовцям виплачується грошова допомога на оздоровлення обрахунок якої здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення.
Частиною 2 статті 15 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовцям які звільняються зі служби виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Частиною 14 статті 15 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовцям які не використали щорічну або додаткову відпустку їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки обрахунок якої здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
З наведених правових норм вбачається, що обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення.
Частинами 3-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. №2017-ІІІ (далі - Закон №2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 року №1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення (далі Закон №1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб -роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-Ш, Закону №1282-ХІІ, та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки.
Відповідно до частини другої та частини третьої статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
Сторони не заперечують, що нарахування і виплата грошової допомоги для оздоровлення при звільненні, обчислено без урахування індексації грошового забезпечення.
Верховний суд у постанові від 09.11.2023 по справі № 140/6868/21 зробив висновок, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою).
Таким чином, апеляційний суд вважає, що індексація грошового забезпечення входить до складу грошового забезпечення і має бути врахована під час обрахунку і виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2020 роки, одноразову грошову допомогу при звільнені за 26 років з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 року у справі №420/13468/23
Отже, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення яке повинне бути проіндексоване.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 420/9014/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 09.07.2024
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький