П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/13673/23
Категорія:1110310000 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
Час і місце ухвалення: 11:55 год., м. Миколаїв Дата складання повного тексту: 22.02.2024р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Чоран А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У листопаді 2023 року фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління (далі - ГУ) ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування прийнятих 18 жовтня 2023 року ГУ ДПС у Миколаївській області податкових повідомлень-рішень:
- №955914290707, яким, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України, п.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), застосовано до позивача фінансову санкцію в загальній сумі 545 621,88 грн;
- №955314290901, яким на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України, абз.18 ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР), застосовано до позивача фінансову санкцію в сумі 10 000 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував про недоведеність відповідачем фактів порушення вимог Закону №265/95-ВР та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв" (далі - Постанова №957).
Відповідач позов не визнав, з підстав, наведених у відзиві.
Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Миколаївській області задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано прийняте 18 жовтня 2023 року ГУ ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення №955914290707 в частині застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 545 171,35 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір у сумі 5 445,10 грн.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- судом першої інстанції не враховано встановлений податковим органом факт того, що відповідно даних СОД РРО ДПС України в магазині "Універсам" ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , при проведенні розрахункових операцій через ПРРО (фіскальний №4000097132) в період з 06 січня 2022 року по 28 серпня 2023 року зафіксовано випадки невидачі відповідного розрахункового документа встановленого зразка (інформація щодо обов'язкового реквізиту - зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв) на загальну суму 273 378,50 грн. (06 січня 2022 року о 20:20:06 порушення вчинене вперше на суму 869,50 грн.). В період з 20 лютого 2022 року по 27 серпня 2023 року зафіксовано випадки невидачі відповідного розрахункового документа встановленого зразка (інформація щодо обов'язкового реквізиту - зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв) на загальну суму 90 644 грн. (20 лютого 2022 року о 20:20:06 порушення вчинене вперше на суму 855 грн.).
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року іншими учасниками справи не оскаржено.
Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.
Судове засідання 11 червня 2024 року колегією суддів проведено у відкритому судовому засіданні за участю сторін.
З урахуванням обмежень обумовлених військовим станом в Україні та обмеження в електропостачанні будівлі апеляційного суду, колегія суддів, вислухавши доводи апелянта, ухвалила продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження за правилами встановленими ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
У серпні-вересні 2023 року посадові особи ГУ ДПС у Миколаївській області провели фактичну перевірку позивача щодо здійснення платником податків розрахункових операцій за товари (послуги), у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, а також з питання дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з найманими працівниками за період з 17 вересня 2021 року по 08 вересня 2023 року, результати якої оформили актом від 11 вересня 2023 року №8103/14/29/07/2443816942 (далі - Акт, арк.31-34).
Перевірку було проведено щодо магазину "Універсам", розташованого за адресою: вул. Верхня, бул.5, смт Криве Озеро, Первомайський район, Миколаївська область.
Позивач подала заперечення на Акт (арк.29-30), які ГУ ДПС у Миколаївській області розглянуло 13 жовтня 2023 року (арк.22-24).
За фактом виявлених перевіркою порушень (п.п.1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, п.1 Постанови №857) 18 жовтня 2023 року керівник ГУ ДПС у Миколаївській області прийняв податкові повідомлення-рішення:
- №955914290707, яким, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України, п.1 ст. 17 Закону №265/95-ВР, застосував до позивача фінансову санкцію в загальній сумі 545 021,88 грн (арк.20-21);
- №955314290901, яким, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України, абз.18 ч.2 ст. 17 Закону №481/95-ВР, застосував до позивача фінансову санкцію в сумі 10 000 грн (арк.18-19).
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами те, що за результатами перевірки був встановлений факт відсутності у розрахункових документах позивача на загальну суму 364 022,50 грн обов'язкового реквізиту - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (що, згідно з Актом, було кваліфіковано як ненадання розрахункових документів).
Недоведеність контролюючим органом факту порушення виключає застосування фінансової санкції, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №955914290707 в сумі 545 171,35 грн є протиправним.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР, п.3 Розділу І, п.2 Розділу ІІ цього Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (далі Положення №13).
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом №265/95-ВР.
Положеннями п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Таким чином, передбачений цим пунктом обов'язок, полягає в тому, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати особі в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Нормами Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (далі Положення №13) встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі фіскальний чек) розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Пунктом 2 Розділу ІІ цього Положення №13 передбачено, які обов'язкові реквізити має містити фіскальний чек. До такого обов'язкового реквізиту віднесено, зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Згідно п.3 Розділу І Положення №13, зазначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
При цьому визначено, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Аналіз зазначених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що Закон №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов'язку суб'єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).
У постанові від 02 лютого 2023 року у справі №500/6845/21 Верховний Суд сформулював правовий висновок, згідно якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
З огляду на викладене, відсутність взагалі у розрахункових документах, які видавались позивачем при продажу алкогольних напоїв, визначеного чинним законодавством обов'язкового реквізиту, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого п.2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, за що особа підлягає притягненню до відповідальності, визначеної законом.
Дослідивши зміст Акту фактичної перевірки від 11 вересня 2023 року колегією суддів встановлено, що у пп.2 п.2.2.14 вказано: "… згідно з даними СОД РРО ДПС України (додаток 6 до першого примірника акта) встановлено, що в магазині "Універсам" … при проведенні розрахункових операцій через ПРРО (фіскальний №4000097132) в період з 06 січня 2022 року по 28 серпня 2023 року були випадки невидачі відповідного розрахункового документа на загальну суму 273 378,5 грн.(06 січня 2022 року о 20:20:06 год. порушення вчинено в перше на суму 869,50 грн.).
Згідно з даними СОД РРО ДПС України (додаток 6 до першого примірника акта) встановлено, що в магазині "Універсам" … при проведенні розрахункових операцій через ПРРО (фіскальний №4000271619) в період з 20 лютого 2022 року по 27 серпня 2023 року були випадки невидачі відповідного розрахункового документа на загальну суму 90 644 грн. (20 лютого 2022 року о 20:20:06 год. порушення вчинено в перше на суму 855 грн.).
Так, згідно СОД РРО ДПС України інформація щодо обов'язкового реквізиту зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв у розрахункових документах в магазині "Універсам" … за вказаний період відсутня (додаток 6 до першого примірника акта), що є порушенням п.2 ст. 3 Закону №265/95-ВР …".
У пункті 4.3 Акта вказано, що додатком 6 до першого примірника акта є "Перелік даних з СОД РРО ДПС України на * арк.".
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, Акт позивач отримала поштою 19 вересня 2023 року.
Разом з тим, Головне управління ДПС у Миколаївській області ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій не надало доказів для спростування доводів ФОП ОСОБА_1 про те, що додаток 6 до Акта вона отримала лише після розгляду її заперечень, та після прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказані обставини позбавили позивача права на своєчасне врахування даних документів при підготовці заперечення, та ставить під сумнів його (додатку) існування як окремого документа, з визначеним обсягом (кількістю сторінок), під час оформлення тексту Акта, його підписання та реєстрації.
Дослідивши долучений Головним управлінням ДПС у Миколаївській області до матеріалів справи разом з відзивом на позовну заяву додаток 6 до Акту від 11 вересня 2023 року №8103/14/29/07/2443816942 колегією суддів встановлено, що додатком 6 до Акта ("Перелік даних з СОД РРО ДПС України на * арк.") є відомості на 25 сторінках (арк.81-93).
Разом з тим, на жодній з 25 сторінок (що не мають ані нумерації, ані підписів), які, за твердженнями податкового органу, свідчать про порушення позивачем п.2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, не зазначено, що вони є додатком 6 до Акта. Інформація про те, що ці дані мають відношення до позивача (магазину, в якому здійснювалась торгівля), або отримані з вказаних у п.2.1.1 Акта програмних реєстраторів розрахункових операцій, відсутня.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що номер Акта 8103/14/29/07/2443816942 (остання група цифр РНОКПП позивача), а відомості про розрахункові операцій на 25 сторінках, які згруповані за невідомим принципом та мають назву "Дані про фіскальні чеки, в яких згідно із "Системою обліку даних реєстраторів розрахункових операцій" (СОД РРО) відсутні обов'язкові реквізити фіскального чеку", є додатком 6 до іншого акта фактичної перевірки від 11 вересня 2023 року №8103/14-29-07-07/2467621419.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами те, що за результатами перевірки був встановлений факт відсутності у розрахункових документах позивача обов'язкового реквізиту (що, згідно з Актом, було кваліфіковано як ненадання розрахункових документів).
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що недоведеність контролюючим органом факту порушення виключає застосування фінансової санкції, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №955914290707 в частині застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 545 171,35 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 липня 2024 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.