Постанова від 09.07.2024 по справі 520/19884/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 р. Справа № 520/19884/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.04.24 по справі № 520/19884/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд"

до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" (вул. Смольна, буд. 30,м. Харків,61001, код 41557796) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Пілотська, буд. 2,м. Хмельницький,29010, код ЄДРПОУ 43997560), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2023/000136/2 від 02 червня 2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 400040/2023/000447 від 02 червня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № 400000/2023/000141/1 від 12 червня 2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 400040/2023/000472 від 12 червня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості № UA 400000/2023/000136/2 від 02 червня 2023 року, № 400000/2023/000141/1 від 12 червня 2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 400040/2023/000447 від 02 червня 2023 року, № UA 400040/2023/000472 від 12 червня 2023 року прийняті Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України, на думку позивача, є протиправним та підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 400000/2023/000136/2 від 02 червня 2023 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 400040/2023/000447 від 02 червня 2023 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № 400000/2023/000141/1 від 12 червня 2023 року;

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 400040/2023/000472 від 12 червня 2023 року.

Стягнуто з Київської митниці Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" сплачений судовий збір в сумі 6441 грн. 60 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митними декларацією від 02.06.2023 №иА400040/2023/019002 та від 12.06.2023 № UА400040/2023/019842 у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості окремих товарів, оскільки їх заявлений рівень митної вартості нижчий ніж рівень митної вартості за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів з такою ж діючою речовиною, зокрема - заявлений рівень митної вартості товару становить 3,37 та 3,38 дол США/кг, при цьому мінімальний рівень митної вартості подібних товарів - 3,71 дол США/кг.

Наголошуємо, що сам факт подання документів, визначених частиною 2 статті 53 МКУ не надає автоматичного права на випуск оцінюваних товарів у вільний обіг, оскільки метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України (частина 1 статті 246 МКУ).

На переконання представника відповідача, суд першої інстанції під час розгляду справи не дослідив той факт, що оскаржувані рішення про коригування заявленої митної вартості та картки відмови є документами індивідуальної дії, прийнятими за наслідком проведеної митним органом процедури контролю правильності визначення митної вартості оцінюваних товарів за результатами оцінки на основі пред'явлених декларантом документів заявленої митної вартості, саме тому рішення про коригування митної вартості товарів від 02.06.2023 № UА400000/2023/000136/2 та від 12.06.2023 №UА400000/2023/000141/1, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2023/000447 від 02.06.2023 та №UА400040/2023/000472 від 12.06.2023 були прийняті (оформлені) посадовою особою митного органу правомірно, відповідно до норм чинного митного законодавства.

Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що на його думку, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що митним органом не було дотримано вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу за основним методом ціною договору. Відповідачем безпідставно, в порушення ст. 58 МК України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо ідентичних товарів без достатніх на те підстав. Декларантом були надані всі відповідні документи, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару.

Представник позивача звертає увагу, що судом вірно зауважено також про те, що, що саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (платіжних або інших бухгалтерських), за відсутності належного (об'єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом через відсутність цих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.

На переконання представника позивача, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару не доводить наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 ст. 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов'язковою при відповідному обчисленні митної вартості. Також рішення про коригування митної вартості товару не містить посилань на конкретні розбіжності, ознаки підробки або відсутність відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар у розрізі наданих позивачем документів згідно ч. 2 ст. 53 МК України.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” з присвоєнням Ідентифікаційного коду юридичної особи 41557796, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Харківській області, Східне управління, Індустріальна ДПІ (Слобідський район м. Харкова.), зареєстроване за юридичною податковою адресою: 61001, м. Харків, вул. Смольна, буд. 30.

Видами діяльності Позивача є:

46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний);

46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами;

46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами;

46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами;

46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.;

77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів;

46.23 Оптова торгівля живими тваринами.

Директором ТОВ «ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД» , відповідно до наказу № 6-К від 24 березня 2021 року є ОСОБА_1 .

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД» та VITOIL LTD SP. Z O.O. було укладено Договір купівлі-продажу № 16-VT-23.

Відповідно до п. 2 Договору купівлі-продажу № 16-VT-23 За даним договором купівлі- продажу Продавець погоджується продати, а Покупець купити товар, який вказаний у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

В п. 3.1 Договору № 16-VT-23 зазначено, що загальна вартість продукції за даним договором купівлі - продажу складається з загальної вартості, яка вказана у Специфікаціях до цього договору.

Як зазначено в п. 5 Договору № 16-VT-23 Упаковка та маркування мають бути погоджені з Покупцем. Упаковка товару повинна забезпечити його збереження та безпечну доставку.

Упаковка (тара) не є зворотною та повторному використанню не підлягає.

Відповідальність за якість тари та маркування до моменту потрапляння товару на склад Покупця лягає на Продавця.

За неякісну або пошкоджену тару або маркування Покупець має право виставити претензію Продавцю.

Відповідно до п. 7 Договору № 16-VT-23, умови та строки поставки вказуються в Специфікаціях до цього договору. Відправником товару може бути будь-яка інша компанія за вказівкою контрактоутримувача, про що вказується у товаро-супровідній документації та не потребує додаткового узгодження з утримувачем товару.

Продавець перед відправкою товару, але не пізніше ніж 7 робочих днів до дня відправки, зобов'язаний надати на погодження Покупцеві шляхом електронного зв'язку наступні документи: рахунок - фактура (інвойс), пакувальний лист, морську накладну (коносамент) або авіа накладну, сертифікат якості на продукцію, сертифікат походження, страховий поліс (за наявності).

Після узгодження Покупцем Продавець має надати наступні документи: рахунок - фактура (інвойс) (оригінал), пакувальний лист (оригінал), морську накладну (коносамент) (видання телекс релізу коносамента) або авіа накладну (копія), сертифікат якості на продукцію (оригінал), сертифікат походження (оригінал), страховий поліс (копія), експортна декларація (копія).

Відповідно до Специфікації № 9 до Договору № 16-VT-23 VITOIL LTD SP. Z O.O. повинно поставити товар:

- Фітаза у кількості 2 000 кг. вартістю 6 120 доларів США (3,06 доларів за кг.);

- Целюлоза у кількості 1000 кг. вартістю 9 282 оларів США (9,282 доларів за кг.);

- Мікс Ензимів (Endo-1,3 (4) ?-Глюконаза, Endo-1,4 ?- Ксиланаза, Endo-1,4 ?- Глюконаза (Целюлоза), Протеаза, ?- Амілаза, Маннаназа) у кількості 1000 кг. вартістю 8 976 доларів США (8,976 доларів за кг.);

- Мікс Протеаз (Кисла Протеаза, Нейтральна Протеаза, Лужна Протеаза) у кількості 1000 кг. вартістю 6 936 доларів США (6,936 доларів за кг.);

- Лужна Протеаза у кількості 500 кг. вартістю 3 060 доларів США (6,12 доларів за кг.).

Поставка товару здійснюється на умова FOB Шанхай. Оплата товару здійснюється з відстрочкою платежу на 180 днів з дати надходження товару на склад Покупця.

З метою митного оформлення товару, вказаного в Специфікації № 9 до Договору № 16-VT-23 декларантом - ОСОБА_1 в інтересах Позивача було подано до Хмельницької митниці Держмитслужби митну декларацію № 23UA400040019002U0 з пакетом документів:

- сертифікат аналізу № 2223063003-WT від 18.03.2023(графа 44, код документа 0003);

- пакувальний лист б/н від 19.02.2023 до інвойсу № 16-VT-23-9 (графа 44, код документа 0271);

- інвойс № 16-VT-23-9 від 19.02.2023 (графа 44, код документа 0380);

- коносамент № ZM23030536C від 27.03.2023 (графа 44, код документа 0705);

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 571135 від 29.05.2023 (графа 44, код документа 0730);

- сертифікат походження товару № 23С340220464/00032 від 27.03.2023 (графа 44, код документа 0861);

- сертифікат аналізу № 2223063006 -WT від 18.03.2023 (графа 44, код документа 0003);

- сертифікат аналізу № 2223063005 -WT від 18.03.2023 (графа 44, код документа 0003);

- експертний висновок № 253/23 від 11.04.2023 (графа 44, код документа 0003);

- сертифікат аналізу № 2223063002 -WT від 18.03.2023 (графа 44, код документа 0003);

- сертифікат аналізу № 2223063003 -WT від 18.03.2023 (графа 44, код документа 0003);

- рахунок-фактура № ЗВ-0000080 від 29.05.2023 (графа 44, код документа 3004);

- рахунок на оплату № 017561 від 16.05.2023 (графа 44, код документа 3004);

- рахунок на оплату № 017577 від 17.05.2023 (графа 44, код документа 3004);

- довідку про транспортні витрати (автоперевезення) № ЗВ-0000080 від 17.05.2023 (графа 44, код документа 3007);

- довідку про транспортні витрати (фрахт) б/н від 17.05.2023 (графа 44, код документа 3007);

- аналіз відповідності цінових умов контракту №685 від 17.05.2023 (графа 44, код документа 3016);

- договір купівлі-продажу № 16-VT-23 від 10.01.2023 (графа 44, код документа 4100);

- специфікацію № 9 до Договору № 16-VT-23 від 10.01.2023 (графа 44, код документа 4103);

- експертний висновок № 116/23 від 27.02.2023 (графа 44, код документа 0003);

- експортна декларація № 223120230000945038 від 24.03.2023 (графа 44, код документа 9610).

Поставка товару здійснювалася в контейнері № ECMU9921214.

При визначені митної вартості товару, декларантом Позивача було обрано 1 метод (графа 42) - ціна договору 34 374 USD. Задекларована декларантом вартість товару склала:

- товар № 1 (Фітаза) 246 262 грн. (6120 х 36,5686 + 11 330,82 грн. (міжнародні перевезення автотранспортом) + 11 131,45 грн. (фрахт));

- товар № 2 (Целюлоза у кількості) 350 694 грн. (9282 х 36,5686 + 5 682,21 грн. (міжнародні перевезення автотранспортом) + 5 582,22 грн. (фрахт));

- товар № 3 (Мікс Ензимів (Endo-1,3 (4) ?-Глюконаза, Endo-1,4 ?- Ксиланаза, Endo-1,4 ?-Глюконаза (Целюлоза), Протеаза, ?- Амілаза, Маннаназа)) 339 504,18 грн. (8976 х 36,5686 + 5 682,21 грн. (міжнародні перевезення автотранспортом) + 5 582,22 грн. (фрахт));

- товар № 4 (Мікс Протеаз (Кисла Протеаза, Неи?тральна Протеаза, Лужна Протеаза)) у 264 870,94 грн. (6 936 х 36,5686 + 5 665,41 грн. (міжнародні перевезення автотранспортом) + 5 565,72 грн. (фрахт));

- товар № 5 (Лужна Протеаза) у 117 515,50 грн. (3060 х 36,5686 + 2 832,71 грн. (міжнародні перевезення автотранспортом) 2 782,86 грн. (фрахт)).

За результатом обробки зазначеної митної декларації посадовими особами Хмельницької митниці Держмитслужби складено повідомлення декларанту від 02.06.2023 (09:15:10), в якому зазначено про необхідність подання, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України для підтвердження митної вартості:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Уповноваженою особою Позивача, було надано наступні документи:

- платіжну інструкцію № ВТ-00948 від 01.06.2023;

- платіжну інструкцію № ВТ-00862 від 18.05.2023;

- платіжну інструкцію № ВТ-00861 від 18.05.2023.

Також повідомлено, що на підтвердження митної вартості надано всі документи.

02 червня 2023 року Хмельницькою митницею Держмитслужби було прийнято рішення № UA 400000/2023/000136/2 про коригування митної вартості товару, яким збільшено вартість за одиницю товару до 3,7100 USD, загальна сума 7 420 USD та зазначено, що документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять, розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме:

- перевізники товару зазначені у транспортних документах та особа яка видала рахунки на перевезення різні. що свідчить про наявність комісійної (брокерської) винагороди експедиторів, яка включена як складова митної вартості;

- до митного оформлення не подано договір на перевезення, зазначений в рахунку на фрахт;

- банківські платіжні документи щодо витрат на транспортування не містять підписів, визначених формою даних документів;

- заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику зазначеному у експертному висновку;

- пунктом 6 контракту передбачено страхування товару, а також контрактом передбачено надання страхового полісу, умови якого визначаються у специфікаціях, при цьому наданою до митного оформлення специфікацією страхування не визначено, також дану складову митної вартості не заявлено до митного оформлення.

Джерелом інформації для даного Рішення по товар є наявна у ЄІС та АСМО Інспектор: МД від 31.01.2023 № 23UA100330131892U8.

Коригування митної вартості здійснено за резервним методом у відповідності до ст. 64 МКУ. Розрахунок митної вартості: товар № 3,7100 дол. США/кг.

На підставі прийнятого рішення № UA 400000/2023/000065/1 Хмельницькою митницею Держмитслужби було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 400040/2023/000447.

Загальний розмір коригування склав: ввізне мито 5 266,15 грн.

Відповідно до Специфікації № 17 до Договору № 16-VT-23 VITOIL LTD SP. Z O.O. повинно поставити товар: Фітаза у кількості 2 000 кг. вартістю 6 120 доларів США (3,06 доларів за кг.).

Поставка товару здійснюється на умова FOB Шанхай. Оплата товару здійснюється з відстрочкою платежу на 180 днів з дати надходження товару на склад Покупця.

З метою митного оформлення товару, вказаного в Специфікації № 9 до Договору № 16-VT-23 декларантом - ОСОБА_1 в інтересах Позивача було подано до Хмельницької митниці Держмитслужби митну декларацію № 23UA400040019842U7 з пакетом документів:

- сертифікат аналізу № 2223081003WT від 06.04.2023(графа 44, код документа 0003);

Пакувальний лист б/н від 04.04.2023 до інвойсу № 16-VT-23-17 (графа 44, код документа 0271);

- інвойс № 16-VT-23-17 від 04.04.2023 (графа 44, код документа 0380);

- коносамент № ZM23040438A від 08.05.2023 (графа 44, код документа 0705);

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № б/н від 06.06.2023 (графа 44, код документа 0730);

- сертифікат походження товару № 23С340220464/00044 від 08.05.2023 (графа 44, код документа 0861);

- рахунок-фактура № 06/23-1 від 07.06.2023 (графа 44, код документа 3004);

- рахунок на оплату № 017833 від 23.05.2023 (графа 44, код документа 3004);

- рахунок на оплату № 017780 від 23.05.2023 (графа 44, код документа 3004);

- довідку про транспортні витрати (автоперевезення) № 7 від 07.06.2023 (графа 44, код документа 3007);

- довідку про транспортні витрати (фрахт) б/н від 23.05.2023 (графа 44, код документа 3007);

- договір купівлі-продажу № 16-VT-23 від 10.01.2023 (графа 44, код документа 4100);

- специфікацію № 17 до Договору № 16-VT-23 від 10.01.2023 (графа 44, код документа 4103);

- експортна декларація № 223120230001426662 від 01.05.2023 (графа 44, код документа 9610).

Поставка товару здійснювалася в контейнері № MSKU9139543.

При визначені митної вартості товару, декларантом Позивача було обрано 1 метод (графа 42) - ціна договору 6 120 USD. Задекларована декларантом вартість товару склала:

247461,05 грн. (6 120 х 36,5686 + 6 254 (міжнародні перевезення автотранспортом) + 17 407,22 (фрахт)).

За результатом обробки зазначеної митної декларації посадовими особами Хмельницької митниці Держмитслужби складено повідомлення декларанту від 12.06.2023 (09:39:49), в якому зазначено про необхідність подання, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України для підтвердження митної вартості:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Уповноваженою особою Позивача, було надано наступні документи:

- платіжну інструкцію № ВТ-01021 від 08.06.2023;

- платіжну інструкцію № ВТ-00909 від 25.05.2023;

- платіжну інструкцію № ВТ-00908 від 25.05.2023;

- договір № 15/04 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення експортно - імпортних та транзитних вантажів від 14.04.2023;

- договір № 1311-Т/22про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно - імпортних та транзитних вантажів від 16.06.2022;

- транзитна декларація Т1 від 07.06.2023.

Також повідомлено, що на підтвердження митної вартості надано всі документи.

12 червня 2023 року Хмельницькою митницею Держмитслужби було прийнято рішення № UA 400000/2023/000141/1 про коригування митної вартості товару, яким збільшено вартість за одиницю товару до 3,7100 USD, загальна сума 7 420 USD та зазначено, що документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять, розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме:

- перевізники товару зазначені у транспортних документах та особи які видала рахунки на перевезення різні, при цьому до митного оформлення не надано заявки, які визначені рахунками на оплату перевезення та договорами на транспортно-експедиційне обслуговування;

- вартість товару, зазначені в копії декларації країни відправлення не відповідає заявленим до митного оформлення та поданим до митного оформлення документам;

- банківські платіжні документи щодо витрат на транспортування не містять підписів, визначених формою даних документів;

- код товару зазначений у копії транзитної декларації не відповідає заявленому до митного оформлення;

- зовнішньоекономічним контрактом передбачено страхування товару, а також контрактом передбачено надання страхового полісу, умови якого визначаються у специфікаціях, при цьому наданою до митного оформлення специфікацією страхування не визначено, також дану складову митної вартості не заявлено до митного оформлення;

- подані до митного оформлення документи не містять усіх, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; в разі наявності;

- документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Джерелом інформації для даного Рішення про товар є наявна у ЄІС та АСМО Інспектор: МД від 31.01.2023 № 23UA100330131892U8.

Коригування митної вартості здійснено за резервним методом у відповідності до ст. 64 МКУ.

Розрахунок митної вартості: товар № 3,7100 дол. США/кг.

На підставі прийнятого рішення № UA 400000/2023/000141/1 Хмельницькою митницею Держмитслужби було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 400040/2023/000472.

Загальний розмір коригування склав: ввізне мито 5 014,37 грн. відповідно до експортного висновку № 685 від 17.05.2023, згідно з комерційним інвойсом № 16-VT-23 від 10.01.2023, Специфікацією № 9 від 19.02.2023 до контракту № 16-VT-23 від 10.01.2023 предметом імпорту є товари, походження Китай, за цінами наведеними в таблиці, на умовах поставки FOB- Shanghai: Найменування та опис товару; Ціна, дол. США/кг; Фітаза; 3,06; Целюлоза у кількості; 9,282; Мікс Ензимів (Endo-1,3 (4) ?-Глюконаза, Endo-1,4 ?- Ксиланаза, Endo-1,4 ?- Глюконаза (Целюлоза), Протеаза, ?- Амілаза, Маннаназа); 8,976; Мікс Протеаз (Кисла Протеаза, Нейтральна Протеаза, Лужна Протеаза); 6,936; Лужна Протеаза; 6,12.

Позивач зазначив, що згідно з ціновою інформацією, отриманою у відповідь на наш запит віл компані виробника відповідної продукції «VEGA GROUP Co., LTD» (Китай), рівень цін на товари, країна походження Китай, що імпортуються згідно з Комерційним інвойсом №16-VT-23-9 від 19.02.2023 р., Специфікацією № 9 від 19.02.2023 р. до контракту № 16-VT-23 від 10.01.2023 р., на умовах поставки FOB - Shanghai, відповідає рівню ціни виробника.

За таких обставин, позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості № UA 400000/2023/000136/2 від 02 червня 2023 року, № 400000/2023/000141/1 від 12 червня 2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 400040/2023/000447 від 02 червня 2023 року, № UA 400040/2023/000472 від 12 червня 2023 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UA 400000/2023/000136/2 від 02 червня 2023 року, № 400000/2023/000141/1 від 12 червня 2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 400040/2023/000447 від 02 червня 2023 року, № UA 400040/2023/000472 від 12 червня 2023 року прийняті Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до митного законодавства, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України (МКУ), виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Оскаржувані в цій справі рішення про коригування митної вартості товарів від 02.06.2023 №UА400000/202 3/000136/2 та від 12.06.2023 №UА400000/2023/000141/1 прийняті за результатом здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митними деклараціями відповідно від 02.06.2023 №UА400040/2023/019002 та від 12.06.2023 №UА400040/2023/019842 на товар gозивача, зазначений у графі 31 митних декларацій (фермент, який використовується для покращення поживної цінності кормів для тварин/ферментна суміш для лікування тварин/універсальна ферментна суміш).

Згідно із статтею 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МКУ).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VШ МКУ та главою 8 розділу ІІІ МКУ (частина перша статті 52 МКУ).

Відповідно до частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Частиною 10 статті 58 МКУ встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших:

1)витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

б) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина 9 статті 58 МКУ).

Вказане узгоджується з Міжнародними правилами митної оцінки товарів, які визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (ГАТТ).

При цьому слід зазначити, що відповідно до статті 1 МКУ якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Статтею VII ГАТТ визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Україна, в свою чергу, встановила, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (стаття 64 МКУ).

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митними декларацією від 02.06.2023 №UА400040/2023/019002 та від 12.06.2023 №UА400040/2023/019842 у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості окремих товарів, оскільки їх заявлений рівень митної вартості нижчий ніж рівень митної вартості за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів з такою ж діючою речовиною, зокрема - заявлений рівень митної вартості товару становить 3,37 та 3,38 дол США/кг , при цьому мінімальний рівень митної вартості подібних товарів - 3,71 дол США/кг.

Представник позивача на підтримку своєї позиції зазначає, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмовиуздійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слідурахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а такожінформаціящодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, якіпідтверджуютьсядокументально та підлягають обчисленню».

Проте, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 (Методичних рекомендацій №476) робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення, та порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Представник позивача помилково вважає, що спрацювання АСУР та генерація по митній декларації додаткових митних формальностей за напрямком контролю правильності визначення вартості стало однією з підстав для ретельного опрацювання документів, поданих до митного оформлення в частині виявлення ознак, визначених положенням частини 3 статті 53 МКУ (розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари) та, в свою чергу, підставою для витребування додаткових документів у відповідності до положень частини 3 статті 53 МКУ.

Колегія суддів наголошує, що підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, була виключно наявність розбіжностей, які не було спростовано декларантом, а також відсутність інформації про включення окремих складових до митної вартості товару.

Згідно глави 5 цих Методичних рекомендацій можуть використовуватися такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація отримана з мережі Інтернет.

Частиною 1 статті 31 МКУ визначено, що митна справа здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і засобів їх забезпечення, що функціонують на національному та/або міжнародному рівні.

Можливість використання для здійснення митної справи систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і засобів їх забезпечення, а також порядок і умови їх застосування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (чстина 5 статті 31 МКУ).

На виконання положень статті 31 МКУ наказом Міністерства фінансів України №263 від 19.05.2023 затверджено Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему митних органів, порядок і умови застосування її систем (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.07.2023 за №1132/40188).

ЄАІС - багатофункціональна інтегрована автоматизована система, яка становить сукупність взаємопов'язаних інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів з метою здійснення митної справи, і засобів їх забезпечення (пункт 2 вказаного Положення).

Основними завданнями ЄАІС є:

- забезпечення виконання митних формальностей, передбачених законодавством України з питань митної справи;

- автоматизація процедур митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі митного контролю після завершення митного оформлення таких товарів, визначення форм та обсягів митного контролю, механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, сприяння захисту прав інтелектуальної власності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обміну митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, прийняття рішень митними органами;

- обмін інформацією та електронна взаємодія між митними органами, правоохоронними та іншими уповноваженими органами, у тому числі іноземних держав;

- забезпечення електронної взаємодії між фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, юридичними особами, нерезидентами, які є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, їх уповноваженими особами (представниками), іншими заінтересованими особами та митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

- забезпечення електронної взаємодії митних органів та їх посадових осіб з метою оперативної реалізації своїх повноважень, створення умов для зменшення часових та фінансових витрат на адміністративно-управлінські, інформаційно- пошукові, розрахункові та аналітичні роботи, моніторинг зведених та окремих даних, наявних у ЄАІС, обробку та формування значних обсягів даних, формування звітності;

- інформаційна підтримка здійснення митної справи під час виконання митними органами завдань і функцій, покладених на них законодавством України з питань митної справи, з метою підвищення ефективності їх виконання.

Під час здійснення аналізу бази даних «Рівень митної вартості» ЄАІС Держмитслужби є можливим порівняти, окрім назви товару та його ваги, умови поставки, торгівельну країну, країну відправлення, кількість товару в додаткових одиницях вимірювання та встановити інші дані, які можуть вплинути на визначення розміру митної вартості.

Згідно статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Відповідно до частини другої статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (пункт 1 частини 4 статті 54 МКУ).

У разі якщо надані згідно з частиною другою статті 53 МКУ документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Повноваження митних органів щодо можливості запиту додаткових документів передбачено як статтею МКУ, так і статтею 17 ГАТТ.

Стаття 17 ГАТТ передбачає, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки.

Частиною 5 статті 54 МКУ за митним органом закріплено право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості у випадках, встановлених Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю (пункт 2 частини шостої статті 54 МКУ).

Згідно з частиною третьою статті 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МКУ.

Виявлені під час контролю за правильністю визначення митної вартості товарів розбіжності у поданих до митного оформлення документах, відсутність у них усіх передбачених частиною 10 статті 58 МКУ числових значень складових митної вартості товарів, наявність у митного органу інформації про значно вищий рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснювалось на інших митницях Держмитслужби, слугували підставою для винесення оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.

З матеріалів справи встановлено, що представник позивача зазначає, що «Хмельницькою митницею Держмитслужби всупереч приписів МК України та без достатніх правових підстав, а саме без обґрунтування обставин, які викликають сумніви у правильності визначення митної вартості, вказівки на розбіжності, без зазначення документів, необхідних для визначення митної вартості, протиправно було витребувано додаткові документи у позивача, посилаючись лише на загальну ч. 3 ст. 53 МК України».

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що в рішенні про коригування митної вартості від 02.06.2023 № UА400000/2023/000136/2, серед іншого, в графі 33, вказано що: «Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зокрема: Перевізники товару зазначені у транспортних документах та особа яка видала рахунки на перевезення різні. що свідчить про наявність комісійної (брокерської) винагороди експедиторів, яка включена як складова митної вартості. До митного оформлення не подано договір на перевезення, зазначений в рахунку на фрахт . Банківські платіжні документи щодо витрат на транспортування не містять підписів, визначених формою даних документів . заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику зазначеному у експертному висновку; Окрім цього, пунктом 6 контракту передбачено страхування товару, а також контрактом передбачено надання страхового полісу, умови якого визначаються у специфікаціях, при цьому наданою до митного оформлення специфікацією страхування не визначено, також дану складову митної вартості не заявлено до митного оформлення. Розділом ІІІ (графа 20) Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» визначено декларування витрат на завантаження та обробку оцінюваних товарів в окремих графах ДМВ. При цьому транспортні витрати додані однією сумою Також подані до митного оформлення документи не містять інших, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів. Також митним органом встановлено, що заявлений рівень митної вартості товару №1 (3,37 дол. США/кг.) нижче рівня за яким здійснювалось митне оформлення фітази походженням з Китаю. Також у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів».

В графі 33 рішення про коригування митної вартості від 12.06.2023 № UА400000/2023/000141/1, серед іншого, вказано наступне:

«Заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана через те, що подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема, - перевізники товару зазначені у транспортних документах та особи які видала рахунки на перевезення різні, при цьому до митного оформлення не надано заявки, які визначені рахунками на оплату перевезення та договорами на транспортно- експедиційне обслуговування;- вартість товару, зазначені в копії декларації країни відправлення не відповідає заявленим до митного оформлення та поданим до митного оформлення документам; - банківські платіжні документи щодо витрат на транспортування не містять підписів, визначених формою даних документів; - код товару зазначений у копії транзитної декларації не відповідає заявленому до митного оформлення;- зовнішньоекономічним контрактом передбачено страхування товару, а також контрактом передбачено надання страхового полісу, умови якого визначаються у специфікаціях, при цьому наданою до митного оформлення специфікацією страхування не визначено, також дану складову митної вартості не заявлено до митного оформлення - подані до митного оформлення документи не містять усіх, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; в разі наявності;- документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.За результатами аналізу, виявлення та оцінки встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, оскільки заявлений рівень митної вартості товару (3,38 дол. США/кг.), нижче рівня за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів (3,71 дол. США/кг.) за митною декларацією від 31.01.2023 № 23UА100330131892U8; нижче рівня (3,71 дол. США/кг.) визначеному у рішенні про коригування митної вартості від 02.06.2023 №UА400000/2023/000136/2. Таким чином, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально...»

Колегія суддів звертає увагу, що для виконання функції контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Оскільки, подані разом з митною декларацією на виконання частини 2 статті 53 МКУ, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та містили вказані вище розбіжності, декларанта в обох випадках було повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості та її складових зі складанням відповідного переліку (що підтверджується наявними в справі витягами з АСМО «Інспектор» - повідомлення митного органу та відповідями на них декларанта).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає необгрунтованим доводи представника позивача «витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України», оскільки таких обмежень митне законодавство не містить.

Як, зазначалось вище, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до статті 54 МКУ зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), визначені цією статтею, додаткові документи.

При цьому, будь який із документів, вказаних у частині 3 статті 55 МКУ може підтвердити заявлену митну вартість оцінюваних товарів та/або спростувати виявлені розбіжності.

Посадова особа митного органу, під час здійснення своїх повноважень, працює з тими документами, які подані декларантом до митного оформлення та не може знати усіх умов (документів) за якими переміщуються оцінювані товари через митний кордон України.

Таким чином, митний орган вправі витребовувати додаткові документи, які визначені частинами 3 та 4 статті 53 МКУ.

Слід зазначити, що відповідно до частини 6 статті 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Крім того, як про це зазначено в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості: «Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товарів, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість подібних товарів».

Відповідно до пунктів 7 та 8 частини 3 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, а також надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

З матеріалів справи вбачається, що така вимога до митного органу не надходила.

Слід звернути увагу, що сам факт подання документів, визначених частиною 2 статті 53 МКУ не надає автоматичного права на випуск оцінюваних товарів у вільний обіг, оскільки метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України (частина 1 статті 246 МКУ).

Щодо підтвердження складової митної вартості - транспортування оцінюваного товару, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що зазначені в рішенні суду першої інстанції договора про надання транспортно- експедиційних послуг від 16.06.2022 № 1312-Т/22, від 14.04.2023 №15/04, від 20.09.2023 №1109 не могли розглядатись, як підтвердження заявлених транспортних витрат, оскільки не надавались до митного оформлення, а договір від 20.09.2023 №91109 взагалі не може розглядатись, оскільки товари заявлялись до митного оформлення 12.06.2023р.

Крім того, відповідно до поданого до митного оформлення, за митною декларацією від 02.06.2023 №23UA400040019002U, коносаменту від 27.03.2023 №ZM23030536C морським перевізником є «Translead international forwarding Co., LTD», при цьому окрім перевізника жодних граф у даному коносаменті не заповнено. Наступним перевізником товарів до митної території України згідно транспортної накладної CMR від 29.05.2023 №571135 є ТОВ «Фортшріт».

Особою, що надає інформацію про вартість морського фрахту згідно рахунку на перевезення від 16.05.2023 №017561 є ТОВ «Глобал оушен лінк», а особою яка надає інформацію про вартість автоперевезення згідно рахунку від 29.05.2023 № ЗВ-0000080 - ТОВ «Тр.Е.К.».

Окрім цього, при декларуванні складових митної вартості товарів, зокрема витрат на доставку до місця ввезення на митну територію України, декларантом не враховано визначені рахунком від 29.05.2023 № ЗВ-0000080 експедиторські послуги в сумі 1498 грн., яка є часткою загальних витрат на транспортування товарів до місця розвантаження, які оплачуються одержувачем таких послуг та які відповідно до частини 10 статті 58 МКУ включаються до ціни товару (витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України).

Відповідно до поданого до митного оформлення за митною декларацією від 12.06.2023 № 23UA400040019842U7 коносаменту від 08.05.2023 № ZM23040438A морським перевізником є «Translead international forwarding Co., LTD», при цьому окрім перевізника жодних граф у даному коносаменті не заповнено. Наступним перевізником товару до митної території України згідно транспортної накладної CMR від 06.06.2023 б/н є фірма «НЕРА» LTD.

Особою, що надає інформацію про вартість морського фрахту згідно рахунку на перевезення від 23.05.2023 №017780 є ТОВ «Глобал оушен лінк», а особою яка надає інформацію про вартість автоперевезення згідно рахунку від 07.06.2023 №06/23-1 - ФОП ОСОБА_2 .

При цьому, поданими документами, що підтверджують вартість автоперевезення не визначено вартість наданих експедиційних послуг, які надавались враховуючи зазначену вище розбіжність у документах.

Отже, колегія суддів вважає, що у митного органу під час митного оформлення виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності декларування транспортних витрат, як складових митної вартості товарів.

У Постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №810/2463/17 стосовно необхідності підтвердження транспортно-експедиційних витрат належними доказами, Верховний Суд зазначає: «Згідно статті 9 Закону України «Про транспортно- експедиторську діяльність» у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Таким чином, належним підтвердженням суми оплати за транспортування товару у разі залучення сторонніх організацій є рахунки таких фактичних перевізників. Отже, у спірному випадку залишається непідтвердженою така складова митної вартості, як транспортні витрати.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з урахуванням відсутності достовірних відомостей щодо числових значень таких складових, митний орган не мав можливості визнати заявлену декларантом митну вартість, оскільки розрахунки можуть здійснюватися лише на основі достовірних та об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, як визначено частиною дев'ятою статті 58 МК України. Відтак, метод визначення митної вартості за ціною контракту не міг бути застосований».

Щодо банківських платіжних документів, колегія суддів звертає увагу, що у частині контролю за митною вартістю оцінюваного товару митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів. При цьому встановлено, що формою додатково поданих до митного оформлення платіжних інструкції визначено місця для підпису та печатки платника та місця для підпису надавача банківських послуг, які не були заповнені.

Відповідно до Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління НБУ №216 від 28.07.2008 (Пунктом 14 (розділу ІІ) платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, серед яких, унікальний ідентифікатор платника або найменування (повне або скорочене) платника/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, адресу платника; підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком тощо. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах несе(уть) особа(и), яка(і) підписала(и) цей документ.

Отже, данні платіжні інструкції не могли підтверджувати заявлені транспортні витрати та вартість експедиційних послуг.

Щодо експортного висновку та виробника товару, колегія суддів зазначає, що наданий до митного оформлення експертний висновок (ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 17.05.2023 №685) містить інформацію про вартість продукції, яка виготовляється китайським виробником «VEGA GROUP Co., LTD», при цьому декларантом заявлено до митного оформлення виробника продукції - «ZHEJIANG VEGAVIT BIO-TECHNOLOGY CO., LTD».

Отже, митним органом даний документ також не розглядався, як підтверджуючий заявлену митну вартість товарів.

Щодо коду товару, як про це зазначено, серед іншого, в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 12.06.2023 №иА400000/2023/000141/1: «... вартість товару, зазначені в копії декларації країни відправлення не відповідає заявленим до митного оформлення та поданим до митного оформлення документам... - код товару зазначений у копії транзитної декларації не відповідає заявленому до митного оформлення.»

Щодо поданої до митного оформлення специфікації та страхування товару, колегія суддів вважає, що не може розглядатись специфікація від 19.02.2023 №9 до контракту від 10.01.2023 16-УТ-23, підтвердженням того, що страхування товару не здійснювалось, оскільки пунктом 6 контракту передбачено страхування товару, а також контрактом передбачено надання страхового полісу, умови якого визначаються у специфікаціях.

При цьому, подана до митного оформлення специфікація має номер №9, отже, умови страхування могли зазначатись в інших специфікаціях, які до митного оформлення не надавались.

Отже, недекларування передбаченої зовнішньоекономічним контрактом такої складової митної вартості як страхування, слугує, як передбачено частиною 2 статті 58 МКУ, підставою для незастосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Шодо упаковки товару, колегія суддів звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача зазначає, що згідно умов Договору №16-УТ-23 упаковка товару входить в його вартість.

Натомість, жодного пункту, який би це визначав у вказаному договорі не наведено.

У Договору №16-УТ-23 лише зазначено, що упаковка та маркування мають бути погоджені з покупцем (пункт 5 Договору).

Тобто між продавцем і покупцем може бути узгоджено різний вид пакування: м'яке/ тверде пакування, гнучка упаковка (пакети, мішки), картонна коробка, дерев'яні ящики, пластикові ящики, стрейч - плівка тощо.

Згідно вимог пункту 1 частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважається єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням.

Відсутність вказаних числових значень, визначених частиною 10 статті 58 МКУ, складових митної вартості товару є підставою для витребування, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, додаткових документів для підтвердження його митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МКУ.

Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів заначено, чому заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана - через те, що подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 статті 55 МКУ передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що митним органом дотримано вищевказаних вимог МКУ при прийняті рішення про коригування митної вартості.

Колегія суддів не бере до уваги доводи представника позивача, що відповідачем не було обґрунтовано процедури/ формули визначення («генерування») митної вартості», оскільки в графі 33 оскаржуваних в цій справі рішень про коригуваня митної вартості зазначено, що: «Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ», «Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товарів, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість подібних товарів».

При цьому, за приписами частин 1, 2, 4 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органами митних вартостях, що і було здійснено у даному випадку.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості міститься вся необхідна та законодавчо визначена інформація, серед іншого щодо:

- проведеного коригування митної вартості товарів (графа 30 „Коригування” (у графі зазначено визначена митним органом у валюті рахунка-фактури (інвойсу) митна вартість);

- у графі 31 „Код методу визначення вартості митного органу” - зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару, а саме 6 - резервний метод;

- а в графі 33 - обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Як про це зазначено, серед іншого, в тому числі і щодо джерела числового значення митної вартості, в графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості зазначено: «Джерелом числового значення митної вартості є МД від 31.01.2023 № 23иА100330131892и8, згідно якої за рівнем митної вартості 3,71 дол.США/кг здійснено митне оформлення фітази походженням з Китаю. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості» отже твердження суду про відсутність інформації щодо зроблених коригувань не відповідає фактичним обставинам справи.

Колегія суддів переглядаючи дану адміністративну справу бере до уваги правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.05.2018 у справі №809/1260/17, у якій зазначено, «що обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що Хмельницькою митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України не було дотримано вимог МКУ при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу за основним методом ціною договору.

Тким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення про коригування заявленої митної вартості та картки відмови є документами індивідуальної дії, прийнятими за наслідком проведеної митним органом процедури контролю правильності визначення митної вартості оцінюваних товарів за результатами оцінки на основі пред'явлених декларантом документів заявленої митної вартості, саме тому рішення про коригування митної вартості товарів від 02.06.2023 №UА400000/2023/000136/2 та від 12.06.2023 №UА400000/2023/000141/1, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2023/000447 від 02.06.2023 та №UА400040/2023/000472 від 12.06.2023 були прийняті (оформлені) посадовою особою митного органу правомірно, відповідно до норм чинного митного законодавства.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив помилкові висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 року по справі № 520/19884/23, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 по справі № 520/19884/23 - скасувати.

Прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" до Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко

Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва