09 липня 2024 р. Справа № 520/34711/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/34711/23
за позовом Фермерського господарства "Колос"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Фермерське господарство «Колос» (далі також - позивач, ФГ «Колос») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00175700701 від 22.06.2023, згідно з яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)” за основним платежем у розмірі 174371,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 43592,75 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00175700701 від 22.06.2023 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ним порушено права та законні інтереси позивача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00175700701 від 22.06.2023, згідно з яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)” за основним платежем у розмірі 174371,00 грн..
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00175700701 від 22.06.2023, згідно з яким платнику податків визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 43592,75 грн..
Стягнуто з ГУ ДПС у Харківській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3269 гривень 46 копійок.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що ГУ ДПС у Харківській області була проведена планова виїзна документальна перевірка ФГ «Колос» (податковий номер 14281058) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 31.03.2021, валютного законодавства за період з 01.10.2017 по 31.03.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2017 по 31.03.2021, іншого законодавства за період з 01.10.2017 по 31.03.2021, за результатами якої було складено акт перевірки від 06.07.2021 №11495/20-40-07-02-08/14281058 та винесено податкове повідомлення-рішення: від 26.07.2021 № 00147270702 на загальну суму 351263,75 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №520/22344/21 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00147270702 від 26.07.2021 щодо збільшення грошового зобов'язання ФГ «Колос» за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у частині основного платежу на суму 106640,00 гривень, штрафних (фінансових) санкцій на суму 26660,00 грн. Саме на виконання судового рішення, яким було зменшено суму грошового зобов'язання та застосованих до ФГ «Колос» штрафних санкцій, відповідач 22.06.2023 прийняв оскаржуване податкового повідомлення-рішення № 00175700701. У зв'язку з чим, висновки суду про його протиправність є помилковими.
Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ГУ ДПС у Харківській області була проведена планова виїзна документальна перевірка ФГ «Колос» (податковий номер 14281058) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 31.03.2021, валютного законодавства за період з 01.10.2017 по 31.03.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2017 по 31.03.2021, іншого законодавства за період з 01.10.2017 по 31.03.2021, за результатами якої було складено акт перевірки від 06.07.2021 №11495/20-40-07-02-08/14281058.
Згідно з висновками Акту встановлено порушення платником податків:
- п.189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 281011 грн., у т.ч. за травень 2020 року на суму 281011 грн.;
- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - не зареєстровано в ЄРПН накладні на загальну суму 174370,83грн.;
- перевіркою правильності визначення суми від'ємного значення податку на додану вартість за період з 01.10.2017 по 31.03.2021 встановлено його завищення всього у загальній сумі 106640грн. у травні 2020 року.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення- рішення №00147270702 від 26.07.2021 згідно з яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 351 263,75 гривень, в тому числі за основним платежем 281 011,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 70 252,75 гривень.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №00147270702 від 26.07.2021 в частині основного платежу в розмірі 106640.00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 26660,00 гривень, позивач звернувся до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №520/22344/21 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00147270702 від 26.07.2021 щодо збільшення грошового зобов'язання ФГ «Колос» за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у частині основного платежу на суму 106640,00 гривень, штрафних (фінансових) санкцій на суму 26660,00 грн.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №520/22344/21.
Ухвалою Верховного Суду від 19.01.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі № 520/22344/21.
22.06.2023 ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 00175700701, згідно з яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 217963,75 грн., у тому числі за основним платежем 174371,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 43592,75 грн. на загальну суму 217963,75 грн.
Не погоджуючись із правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №00175700701 від 22.06.2023, згідно з яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)” за основним платежем у розмірі 174371,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 43592,75 грн. підлягає скасуванню, оскільки прийнято поза межами 1095 днів з дня вчинення правопорушення, а також неправомірно обраховано розмір штрафу.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до абзацу 2 пункту 57.3 ПК України, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як установлено підпунктом 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
При цьому, за змістом пункту 60.4 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254 (далі - Порядок), підпунктом 4 пункту 1 розділу V Порядку передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.
Згідно з пунктом 102.1 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Порядок визначення суми грошового зобов'язання передбачений статтею 54 ПК України, згідно з пунктом 54.3 якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Таким чином, 1095-денний строк, передбачений пунктом 102.1 ПК України, застосовується для цілей визначення контролюючим органом грошових зобов'язань у випадках, передбачених пунктом 54.3 ПК України.
Разом з тим, позивачу штрафні санкції визначались не 22.06.2023 року (дата прийняття податкового повідомлення-рішення № 00175700701), а саме 26.07.2021 (дата прийняття податкового повідомлення-рішення №00147270702) за результатами здійснення заходу податкового контролю, який оформлений актом перевірки від 06.07.2021 №11495/20-40-07-02-08/14281058.
Прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відбувалось за окремої процедури, що передбачена у разі відкликання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.07.2023 року у справі №480/2949/21.
Посилання суду про наявність підстав для застосування положень статті 102 ПК України щодо строку визначення грошових зобов'язань (1095 днів) є безпідставними та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням не визначались нові грошові зобов'язання або штрафні санкції, останні прийнято виключно на виконання рішення за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00147270702 від 26.07.2021 (рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №520/22344/21), яким фактично зменшено суми штрафних санкцій, які були визначені попередньо.
Крім того, якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції, з його форми можна чітко встановити його зміст, а факти вчинення правопорушення підтверджені та неспростовані платником податків, обставина прийняття такого рішення із порушенням 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання контролюючим органом рішення за результатами судового оскарження, що передбачено Порядком, не повинно розцінюватися як об'єктивна обставина, що виключає можливість застосування до платника податків фінансової відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 3 квітня 2018 року у справі №810/5546/15, від 24 квітня 2019 року у справі №820/212/16 (К/9901/26569/18), а також від 18 вересня 2019 року у справі №1440/2279/18.
До того ж, як наголошено в постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 у справі №804/15181/15 (адміністративне провадження №К/9901/27267/18) податкове повідомлення-рішення, сума податкового зобов'язання за яким є зменшеною за рішенням суду, що набрало законної сили, вважається відкликаним, а податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, є рішенням, що складається на виконання вимог законодавства у зв'язку зі зменшенням судом суми податкового зобов'язання і не містить в собі нових підстав для визначення такого зобов'язання. Не має в собі нових підстав для визначення зобов'язання й прийнято контролюючим органом на виконання та відповідно до вимог пункту 60.4 статті 60 ПК України.
Таким чином, обставини щодо законності та обґрунтованості висновків контролюючого органу щодо визначених до сплати грошових зобов'язань, вже встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №520/22344/21, що набрало законної сили, отже такі обставини не підлягають доказуванню і не можуть бути переоцінені в межах даної справи.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.06.2023 року у справі №826/19403/16.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення - рішення містить зменшену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (та штрафних санкцій), не має в собі нових підстав для визначення зобов'язання й прийнято контролюючим органом на виконання судового рішення у справі №520/22344/21 відповідно до вимог ПК України та Порядку № 1204, що спростовує висновки суду першої інстанції, щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій та пропуску 1095-денного строку, який передбачений пунктом 102.1 ПК України.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про їх обґрунтованість.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 по справі № 520/34711/23 - скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства "Колос".
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц