Справа № 11-сс/824/3902/2024 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 761/16392/24 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 183 КПК
27 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
підозрюваного - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні, з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon», в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 06.07.2024 року включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сукачі Іванківського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та немотивованою, а тому така, яка підлягає скасуванню.
Як вважає прокурор, слідчий суддя під час постановлення оскаржуваного рішення належним чином не врахував наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт в повній мірі не зможе попередити зазначені ризики.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, підозрюваного та захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно не дотримані.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024110000000259 від 01.05.2024 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
02.05.2024 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
03.05.2024 старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зміг би забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 06.07.2024 року включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_9 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Крім того, колегія суддів враховує і наявність достатніх підстав вважати існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших осіб у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу. Як встановлено колегією суддів, прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування щодо ОСОБА_9 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Разом з тим, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» («Klishyn v. Ukraine» № 306/1/04 від 23.02.2012) наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитись відповідними доказами.
На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_9 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиківможливості підозрюваного вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, відмовляючи у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею, як вважає апеляційний суд, належним чином не було враховано обставин, викладених у ст. 178 КПК України.
Так, згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
При цьому, судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не надано належну оцінку тому, що підозрюваний ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до трьох років, а також те, що внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди загинуло троє осіб, а відтак застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та перешкоджати існуванню ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини, відтак колегія суддів не знаходить підстав для визначення підозрюваному ОСОБА_9 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову.
Таким чином, на підставі викладених обставин, апеляційна скарга прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року - скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , підлягає задоволенню, застосуванню відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 06.07.2024 включно.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 06.07.2024 року включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 липня 2024 року включно.
Підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти під варту за місцем перебування.
Покласти контроль за виконанням ухвали суду на прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4