Справа № 369/7766/23
Провадження № 33/824/2912/2024 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий в суді першої інстанції: Омельченко М.М.
Головуючий в апеляційній інстанції: Матвієнко Ю.О.
28 червня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Матвієнко Ю.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Задорожньої Вікторії Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 квітня 2024 року про притягненняОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 квітня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
Як встановлено судом,06.05.2023 року о 10 годині водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Passat», р/н НОМЕР_2 , по вул. Соборній в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння було проведено приладом «Alcotest6820», за результатами огляду в повітрі, видихнутому ОСОБА_1 , зафіксовано 2,25 проміле етилового спирту.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник адвокат Задорожня В.О. в інтересах ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування судом усіх фактичних обставин справи та ненадання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. При цьому суд підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.
Обгрунтовуючи скаргу, адвокат посилається на те, щов матеріалах справи відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , в яких було б відображено підставу для зупинки згаданого транспортного засобу під керуванням останнього, чим підтверджується, що зупинка працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була здійснена без передбачених законом підстав. Крім цього, матеріали справи не містять інформації про те, що водій допустив будь-які інші порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на зазначене працівниками патрульної поліції не було дотримано вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», а автомобіль ОСОБА_1 було зупинено незаконно, внаслідок чого було порушено його права.
Оскільки відсутні підстави для зупинки транспортного засобу вимога відповідної посадової особи про проходження огляду на стан сп'яніння є незаконною та безпідставною, що узгоджується із позицією КАС ВС, викладеною у відповідній постанові від 15.03.2019 за № 686/11314/17 (К/9901/15541/18).
Також захисник у скарзі посилається на те, що працівниками поліції грубо порушено Інструкції, так як згідно з інструкцією включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Вказані вимоги не дотримані працівниками поліції, оскільки додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, є вибірковими.
На долучених до матеріалів справи відеозаписах не зафіксовано факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , не зафіксовано зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування з працівниками поліції відеофіксація переривається, крім того не зафіксовано ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення.
Крім того, у скарзі зазначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 483039 від 06.05.2024 року не зазначено, на який саме технічний пристрій здійснювалася фіксація адміністративного правопорушення, запис з якого долучено до матеріалів справи, лише зазначено, що до нього додається відео, але не вказується модель і серійний номер пристрою, який застосовувався для відеозйомки.
Відповідно до вимог глави 19 КУпАП протокол складається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Присутність особи при складанні протоколу є обов'язковою.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає можливість складання протоколу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Подальше надіслання копії протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може слугувати підставою для складання протоколу у відсутності цієї особи.
Однак, як вбачається із відеозаписів обставин події, працівники поліції не складали протокол у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не роз'яснювали йому суті вчиненого правопорушення, будь-яких прав та наслідків від ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння, не роз'яснено право пройти огляд на стан сп'яніння повторно у закладі охорони здоров'я у випадку незгоди і тестом на місці, також не складали будь-яких інших процесуальних документів за участі ОСОБА_1 .
Відеозаписи обставин подій свідчать про те, що уповноваженими особами були проігноровані вимоги глави 19 КУпАП, та в спілкуванні з ОСОБА_1 вони обмежилися лише констатуванням результату тесту на стан алкогольного сп'яніння на місці, однак протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 483039 в присутності ОСОБА_1 06.05.2023 року складено не було.
За таких обставин захисник посилається на те, що працівниками поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були порушені вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 №1395, за яких цей протокол не можна визнати належним та допустимим доказом.
Також, захисник у скарзі зазначає, що відповідно до відеозаписів з нагрудних камер поліцейських достовірно встановлено факт порушення патрульними вимог вищезазначеної Інструкції в частині процедури проведення огляду на стан сп'яніння, зокрема, поліцейським не було виявлено ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 категорично заперечує вживання алкоголю, що підтверджується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 483039 додано чек приладу Драгер АRLJ-0419, який надруковано 06.05.2023 року о 9 год. 59 хв. Разом з цим, з відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 задуває повітря в Драгер о 10 год. 03 хв. 39 сек., що свідчить про те, що долучений до матеріалів справи чек Драгер був надрукований до початку проведення огляду на стан сп'яніння, тому не може бути допустимим доказом по справі.
Крім того, після продувки Драгеру ОСОБА_1 працівники поліції одразу почали стверджувати, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, при цьому використали необізнаність ОСОБА_1 з порядком проведення огляду на стан сп'яніння та повідомили йому, що відносно нього буде складено протокол.
Такими діями працівники поліції порушили вимоги Інструкції у частині не роз'яснення ОСОБА_1 його права не погодитися з результатом огляду на місці та пройти огляд на стан сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, чим позбавили його можливості довести свою невинуватість та проігнорували вимоги закону щодо встановлення фактичних обставин справи.
Крім того, з наявних в матеріалах справи відеозаписів із нагрудних камер працівників патрульної поліції вбачається, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 поводив себе спокійно, чітко відповідав на їх запитання, його поведінка цілком відповідала обстановці та були відсутні будь-які ознаки сп'яніння, зокрема і та, яка вказана в акті огляду.
Також варто зазначити, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не містить дати та часу його складання, що дає підстави вважати, що вказаний акт було складено в інший день та час, аніж при спілкуванні патрульних з ОСОБА_1 .
Обгрунтовуючи скаргу, захисник також посилається на те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено жодних прав, зокрема, і права на захист.
Виходячи з вищевикладеного, на думку захисника, працівниками поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , не надано суду належних та достатніх доказів у підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння чи з ознаками алкогольного сп'яніння, був законно зупинений патрульними, та пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку, а судом першої інстанції порушено фундаментальні права ОСОБА_1 .
Вищенаведене у своїй сукупності, на думку адвоката, є підставою для висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В судовому засіданні адвокат Задорожня В.О. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката Задорожньої В.О., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Так, зібраними у справі доказами є: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 483039 від 06.05.2023 року (а.с.1); результат тесту, отриманий о 09-59 06.05.2023 року (а.с.1); акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5); пояснення свідків ОСОБА_2 (а.с.2) та ОСОБА_3 (а.с.3), які засвідчили результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest 6820», а саме 2,25 проміле; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.6); акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (а.с.7);диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с.8).
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність особи настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так само за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову осіб, які керують транспортними засобами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, диспозицією ч. 1 статті 130 КУпАП охоплюються одразу три склади адміністративного правопорушення: по-перше, керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Кожен склад складає окреме правопорушення.
Відповідно до п. 4 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Згідно п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, винуватість особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 483039 від 06.05.2023 року, складеним та підписаним уповноваженою на це особою, та самим ОСОБА_1 ;
- результатом тесту, отриманим о 09-59 06.05.2023 року, згідно якого у повітрі, видихнутому ОСОБА_1 , рівень алкоголю становить 2,25 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано результати огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, проведеного за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820». ОСОБА_1 з результатами огляду погодився, що підтверджується його підписом у акті;
- поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які засвідчили, що в їхній присутності оглядався ОСОБА_1 на стан сп'яніння з використанням технічного засобу газоаналізатору «Drager Alcotest 6820», результат якого показав 2,25 проміле;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зазначені виявлені поліцейськими у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та зафіксовані результати його огляду;
- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу;
- диском з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, при перегляді якого підтверджується та обставина, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці було встановлено, що ОСОБА_1 06.05.2023 року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки у повітрі, видихнутому ним, рівень алкоголю становив 2,25 проміле.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала та двома свідками. У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП; протокол підписаний особисто ОСОБА_1 , який жодних зауважень щодо дій працівників поліції у протоколі не зазначив.
Згідно п.п. а п. 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 , який реалізував своє право володіти і керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 06 травня 2023 року о 10 год. 00 хв. керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння по вул. Соборна в с. Софіївська Борщагівка, що встановлено на місці в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності (п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103).
Зважаючи на те, що в результаті огляду було встановлено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння і ОСОБА_1 погодився з результатами такого огляду, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та актом огляду, суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 допустив порушення п.п. а п. 2.9 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що наявний у справі відеозапис є неповним та не містить всього зафіксованого огляду ОСОБА_1 , апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують висновків суду, зважаючи на те, що на даному відеозаписі зафіксовано проходження огляду водієм ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та його результати, чого цілком достатньо для прийняття рішення про перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння.
Ні Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року, ні Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року не містять приписів про обов'язкове долучення до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення повного відео з моменту патрулювання.
Так згідно п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року, згідно п.1 розділу ІІ якої протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Поліцейським долучено до протоколу необхідні фрагменти відеофайлів, які відтворюють процедуру огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та її результати, що повністю відповідає приписам ст.266 КУпАП. Тобто, закон вимагає фіксування технічними засобами саме процедури огляду, а не будь-якої іншої процедури.
Відхиляються апеляційним судом і доводи скарги про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівник поліції після зупинки транспортного засобу повідомляє ОСОБА_1 , що той вчинив ДТП та намагався зникнути з місця пригоди, у зв'язку із чим був зупинений, що самим ОСОБА_1 не заперечувалося. Відхиляючи дані доводи, апеляційний суд враховує, що наведені посилання жодним чином не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено оглядом на місці за допомогою спеціального технічного засобу.
Суд апеляційної інстанції вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, порушень вищезазначених Інструкції, Порядку та вимог ст. 266 КУпАП допущено не було. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій тощо) апеляційному суду не надано.
Необгрунтованими є і доводи апеляційної скарги про те, що працівник поліції порушив порядок огляду, оскільки не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд у лікарні, зважаючи на те, що, як вбачається з відеозапису, поліцейський запропонував водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», на що ОСОБА_1 погодився. В результаті огляду за допомогою спеціального засобу на місці зупинки було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, з чим останній також погодився, що підтверджується відеозаписом та підписом у акті огляду на стан сп'яніння та у протоколі. Жодних заперечень чи зауважень з приводу дій поліцейських чи результатів огляду ОСОБА_1 висловлено не було. Відтак, працівник поліції не був зобов'язаний пропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, оскільки поліцейський має запропонувати водію пройти огляд у закладі охорони здоров'я у випадку відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, або у випадку незгоди з результатами огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу.
Доводи скарги про те, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 483039 чек приладу Драгер АRLJ-0419, який надруковано 06.05.2023 року о 9 год. 59 хв., надрукований до початку проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки з відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 задуває повітря в Драгер о 10 год. 03 хв. 39 сек., не спростовують обгрунтованості висновків суду, оскільки невідповідності у часі між наявними у справі відеозаписом та роздруківкою результатів тесту може бути обумовлена суто технічними причинами і жодним чином не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Не беруться до уваги і доводи скаргипро те, що акт огляду на стан сп'яніння є неналежним доказом, оскільки у ньому відсутня дата складання, зважаючи на те, що цей доказ оцінювався суддею місцевого суду в сукупності з іншими наявними у справі доказами, які стали законною підставою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Захисник в апеляційній скарзі зазначає, що працівниками поліції було порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки не дотримано процедури оформлення результатів огляду. З цими доводами суд апеляційної інстанції також не погоджується та вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, порушень вищезазначених Інструкції, Порядку та вимог ст. 266 КУпАП допущено не було. Ніяких доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій тощо) апеляційному суду не надано.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол складався не у присутності ОСОБА_1 спростовуються наявним у справі відеозаписом, з якого вбачається, що протокол та додані до нього матеріали складалися поліцейським у патрульному автомобілі, у якому також періодично був присутній ОСОБА_1 , який в подальшому підписав протокол та долучені до нього матеріали, не висловивши при цьому своєї незгоди з ними.
Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться виключно до незгоди апелянта з оскаржуваною постановою.
Оцінюючи сукупність наявних у справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження адвоката Задорожньої В.О. з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, захисникомне наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено і істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах Серявін та інші проти України, Трофимчук проти України, Проніна проти України). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
Таким чином, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що судом першої інстанції було в повному обсязі досліджено надані матеріали та прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
Враховуючи наведене, вважаю, що постанова судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 квітня 2024 року є законною та обґрунтованою, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника Задорожньої В.О. в інтересах ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника адвоката Задорожньої Вікторії Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафув розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік - залишити без змін.
Постановаапеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Ю.О. Матвієнко