Справа № 750/6295/24
Провадження № 2/750/1427/24
10 липня 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
судді - Маринченко О.А.,
секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,
02 травня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області через систему «Електронний суд» звернулося суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути переплату пенсії в сумі 420670 грн. 41 коп.
Обґрунтовано позов тим, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року в справі № 620/1081/20 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформлене протоколом № 827684 від 18 березня 2020 року, про відмову в перерахунку пенсії та зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)2019, частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розміру 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати згідно довідки Прокуратури Чернігівської області від 10 березня 2020 року № 18-95, починаючи з 11 березня 2020 року без обмеження її граничного розміру. Вказане рішення суду набрало законної сили 29 липня 2020 року. На виконання цього рішення відповідачу в серпні 2020 року проведено перерахунок пенсії, виходячи з розміру 90% суми місячного заробітку згідно довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої Прокуратурою Чернігівської області від 10 березня 2020 року № 18-95, починаючи з 11 березня 2020 року без обмеження її граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат. Розмір пенсії з 11 березня 2020 року склав 38670 грн. 25 коп. Постановою Верховного Суду від 06 квітня 2022 року в справі № 620/1081/20 частково задоволено касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року в справі № 620/1081/20 змінено, абзац третій резолютивної частини викладено в новій редакції. Зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату відповідачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 10 березня 2020 року за № 18-95, з 11 березня 2020 року з урахуванням раніше проведених виплат. На виконання вказаного судового рішення відповідачу проведено перерахунок пенсії починаючи з 11 березня 2020 року у розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії. Розмір пенсії з 11 березня 2020 року склав 16380 грн. Таким чином, внаслідок проведення перерахунку пенсії у відповідача виникла переплата. Враховуючи, що перерахунок пенсії проведено відповідачу в серпні 2020 року, а постанова Верховним Судом винесена 06 квітня 2022 року, а тому переплата виникла за період з 01 вересня 2020 року до 31 травня 2022 року, у зв'язку з чим кошти за цей період у розмірі 420670 грн. 41 коп. виплачені відповідачу безпідставно та підлягають поверненню.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
В установлений судом строк відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог. Зокрема, у відзиві відповідач вказує, що виплата пенсії йому відбувалася відповідно до судового рішення, яке набрало законної сили. У свою чергу, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулася з вини пенсіонера. Позивачем не доведено та не надано суду доказів на підтвердження рахункової помилки, а також доказів того, що переплата пенсії відповідачу була здійснена внаслідок зловживань чи допущення будь-якої недобросовісної поведінки з боку пенсіонера або подання ним недостовірних даних, які призвели або могли призвести до виникнення переплати пенсії. Таким чином, кошти в сумі 420670 грн. 41 коп. не можуть бути стягнуті судом як безпідставно набуті.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.
Відповідач у судове засідання подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити позивачу в задоволенні позову.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року в справі № 620/1081/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформлене протоколом від 18 березня 2020 року № 827684, про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019, частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, виходячи із розміру 90% суми місячного заробітку згідно довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої Прокуратурою Чернігівської області від 10 березня 2020 року за № 18-95, з 11 березня 2020 року без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишено без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року - залишено без змін.
Тобто, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року набрало законної сили 29 липня 2020 року.
На виконання зазначеного рішення суду відповідачу здійснено перерахунок пенсії, розмір якої з 11 березня 2020 року склав 38670 грн. 25 коп.
Постановою Верховного Суду від 06 квітня 2022 року в справі № 620/1081/20 касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року в справі № 420/3284/20 змінено та викладено абзац третій резолютивної частини рішення в такій редакції: Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 10 березня 2020 року за № 18-95, з 11 березня 2020 року з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року в справі № 620/1081/20 - залишено без змін.
На виконання постанови Верховного Суду від 06 квітня 2022 року відповідачу було здійснено перерахунок розміру пенсії, який з 11 березня 2020 року склав 16380 грн.
Як вказує позивач, оскільки перерахунок пенсії згідно з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року проведено в серпні 2020 року, а постанова Верховним Судом винесена 06 квітня 2022 року, а тому переплата пенсії виникла за період з 01 вересня 2020 року до 31 травня 2022 року.
З копії протоколу індивідуального перерахунку від 09 грудня 2022 року за період з 01 березня 2020 року до 31 грудня 2022 року слідує, що розмір переплати пенсії становить 420670 грн. 41 коп. (а.с. 10 на звороті - 11).
09 серпня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області відповідачу надіслано повідомлення, в якому запропоновано добровільно внести переплату пенсії в сумі 420670 грн. 41 коп. на рахунок позивача або надати згоду на утримання цієї суми переплати за заявою (а.с. 12 на звороті).
Однак, переплата пенсії не була повернута відповідачем.
Нормами частини першої статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року в справі № 753/15556/15-ц зазначила, що у статті 1215 Цивільного кодексу України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Доказів того, що переплата пенсії виникла внаслідок зловживань з боку відповідача та, що відповідач допустив недобросовісну поведінку чи надав недостовірні дані, позивачем не надано.
У пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Аналогічний висновок міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, у справі «Гаші проти Хорватії».
Таким чином, враховуючи, що позивач не надав суду доказів неправомірної поведінки відповідача або подання ним неправдивих даних для призначення чи перерахунку пенсії, беручи до уваги те, що нарахування пенсії проведено за відсутності рахункової помилки та недобросовісності з боку набувача коштів, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місцезнаходження: вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 21390940) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення переплати пенсії - відмовити повністю.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя