16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/746/24
Провадження № 3/730/376/2024
"08" липня 2024 р. м. Борзна
Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Ріхтер В.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Ніжинського районного сектору № 4 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка народилася в с. Любомудрівка Борзнянського району Чернігівської області, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, проживаючої в цивільному шлюбі, непрацюючої (перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х річного віку), має на утриманні малолітню дитину 2023 року народження, позбавленої батьківських прав щодо 3 дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст. 183-2 КУпАП,
Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 19.03.2024 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт. Згідно постанови суду, ОСОБА_1 , будучи зобов'язаною у межах ВП № 64774239 з 16.03.2021 року з примусового виконання виконавчого листа у справі № 730/622/20, виданого Борзнянським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь та утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 серпня 2020 року, і до досягнення повноліття, не сплачує у повному обсязі аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості. Сукупний розмір заборгованості станом на 16 лютого 2024 року становить 53151,39 грн. та перевищує суму відповідних платежів за шість місяців із дня пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання.
Однак, ОСОБА_1 з 11-00 год. до 15-00 год. 21.05.2024 року, 22.05.2024 року, 23.05.2024 року ухилилася від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, а саме: вчинила невихід на суспільно корисні роботи більше двох разів протягом місяця без поважних причин.
Оскільки дії ОСОБА_1 носять ознаки правопорушення, передбаченого ст.183-2 КУпАП, справу направлено для розгляду до суду.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість не визнала у повному обсязі. Зазначила, що суспільно корисні роботи відпрацювала у повному обсязі. Так, пояснила, що веде свій щоденник, який надала суду для огляду, згідно якого остання також працювала у вихідні дні. Вказане було узгоджено зі старостою ОСОБА_3 . Він попросив, щоб до гробків все було на кладовищі облаштовано, вона погодилася та, за власним бажанням, виходила ще працювати й у вихідні дні. Про це вона йому повідомляла, а тому вона зрозуміла, що графік змістився та вона у законним спосіб може вже не відпрацьовувати. Слова ОСОБА_1 можуть підтвердити багато людей, які працювали з нею. Чому з нею так поступають, їй не відомо, хоча припускає, що староста має до неї неприязні відносини, оскільки з нею він спілкується матом, постійно погрожує. Вважає, що староста не зарахував до табеля дні виходу у вихідні через особисту неприязнь.
Як вбачається з письмових пояснень старости Малозагорівського старостинського округу ОСОБА_3 , ОСОБА_1 відбувала стягнення у виді суспільно корисних робіт на території Малозагорівського старостинського округу, починаючи з 12.04.2024 року. 21.05.2024 року, 22.05.2024 року, 23.05.2024 року ОСОБА_1 не з'являлася для відбування стягнення.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наданих в суді пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо часу, місця, способу настання обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 183-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
При цьому, під ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у цій статті слід розуміти неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння. Поважними причинами є хвороба особи та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Як убачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-2 КУпАП, повністю доведена у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема, щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, зі змістом якого ОСОБА_1 погодилася;
- копією постанови Борзнянського районного суду Чернігівської області від 19.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП;
- копією графіка виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді громадських (суспільно корисних) робіт;
- копією довідки про проведену бесіду. Зокрема, з ОСОБА_1 було проведено профілактичну бесіду щодо ухилення особи від відбування суспільно корисних робіт та наслідків за таке ухилення;
- копією направлення ОСОБА_1 для відбування суспільно корисних робіт;
- копією розпорядження секретаря Борзнянської міської ради № 58-ОД від 11.04.2024 року про призначення відповідальної особи за здійсненням контролю під час відбування порушником стягнення у вигляді суспільно корисних робіт;
- копією графіка виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді громадських (суспільно корисних) робіт;
- копією табеля виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді громадських (суспільно корисних) робіт;
- копією письмових пояснень ОСОБА_1 та старости Малозагорівського старостинського округу Пшенишного М.В. начальнику Ніжинського РС № 4 філії ДУ «Центр пробації» у Чернігівській області.
Доводи ОСОБА_1 щодо причин неявки суд вважає непереконливими, оскільки підтверджуючих документів про фактичне відпрацювання суспільно корисних робіт на момент невиходу на роботу вона не надала ані старості Малозагорівського старостинського округу, ані органу пробації, ані суду.
Крім того, суд двічі відкладав розгляд справи для виклику свідків, на яких вказувала ОСОБА_1 , однак, в судові засідання, призначені на 01.07.2024 та 08.07.2024 року, ані ОСОБА_1 , ані свідки не з'явилися.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП вважає, що у діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 183-2 КУпАП.
Визначаючи питання накладення стягнення у цій справі, суд враховує таке.
Стаття 183-2 КУпАП передбачає, що ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт передбачене стягнення тягне за собою адміністративний арешт строком до десяти діб.
Стаття 32 КУпАП прямо вказує на те, що адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до осіб з інвалідністю першої і другої груп.
У даній справі безсумнівно встановлено, що ОСОБА_1 має дитину - ОСОБА_2 , 2015 року народження, що виключає застосування до неї стягнення у виді арешту.
Згідно вимогами ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні право порушення в районних, судах визначається КУпАП та іншими законами України.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено процедуру заміни адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту на більш м'який.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 124, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-2 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від накладення стягнення з підстав неможливості накладення такого стягнення, враховуючи вимоги статті 32 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя Ріхтер В.В.