Справа № 127/21281/24
Провадження № 3/127/5380/24
09.07.2024м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Бернади Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи 16.04.2023 звільненою з посади спеціаліста відділу державних соціальних допомог № 8 Тиврів УПСЗН Вінницької районної військової адміністрації, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, несвоєчасно без поважних причин лише 29.03.2024 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні).
Крім того, ОСОБА_1 несвоєчасно без поважних причин лише 27.05.2024 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік (після звільнення за 2023 рік).
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушень визнала та суду пояснила, що дійсно без поважних причин не подала зазначені у протоколах декларації.
Прокурор у судовому засіданні вважав за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
З диспозиції частини першої статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) випливає, що відповідальність за даною нормою настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Слід звернути увагу, що дана норма є бланкетною. У зв'язку з цим суд вважає за доцільне зауважити таке.
З матеріалів справи випливає, що відповідно до наказу № 20 від 09.02.2021 ОСОБА_1 призначена на посаду спеціаліста відділу державних соціальних допомог № 8 Тиврів УПСЗН Вінницької районної державної адміністрації з 10.02.2021.
Згідно з посадовою інструкцією зазначена посада відноситься до категорії посад «В» державної служби.
Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII) ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та зобов'язана подавати декларації відповідно до цього Закону.
Наказом №33 від 11.04.2023 ОСОБА_1 звільнена з посади з 16.04.2023.
Зі змісту примітки до статті 172-6 КпАП випливає, що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону № 1700-VII зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.
Статтею 68 Конституції України регламентовано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Частиною першою статті 45 Закону № 1700-VII визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) надає рекомендаційні роз'яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.
З метою реалізації цього повноваження та на виконання пункту 3 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» НАЗК підготувало Роз'яснення від 13.11.2023 № 4 (далі - Роз'яснення).
НАЗК надало роз'яснення, щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Отже, Законом передбачено три типи декларацій суб'єкта декларування, а саме:
1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1700-VII у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року;
2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону № 1700-VII протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності;
3) декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону № 1700-VII та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII, у тому числі перебування на посадах, зазначених у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 Закону№ 1700-VII.
Згідно з Роз'ясненнями особи, які звільнились у період з 01.01.2023 до 11.10.2023 (включно) - подають:
1) декларацію за 2021 рік (щорічну декларацію з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» або кандидата на посаду - за потреби та якщо відповідна декларація не подана раніше) - до 31.01.2024;
2) щорічну декларацію з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» за 2022 рік - до 31.01.2024 (якщо така декларація не подана раніше);
3) декларацію при звільненні за період, не охоплений раніше поданими деклараціями - до 31.01.2024;
4) декларацію з позначкою «я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)» за 2023 рік - до 31.03.2024.
Отже, ОСОБА_1 зобов'язана була подати щорічну декларацію при звільненні до 31.01.2024 (за період з 01.01.2023 по 16.04.2023) та до 31.03.2024 - декларацію (після звільнення) за 2023 рік.
За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті НАЗК, встановлено, що ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями (декларація при звільненні) лише о 14:09 год. 29.03.2024, а декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік (після звільнення за 2023 рік) - о 19:10 год. 27.05.2024.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 КпАП, слід врахувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту НАЗК, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою.
Як повідомила ОСОБА_1 в судовому засіданні поважних причин на пропуск строку подачі декларацій у неї не було. Натомість, з наданих суду документів убачається, що ОСОБА_1 були доведені до відома вимоги фінансового контролю.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 неодноразово раніше вже подавала електронні декларації.
У зв'язку із заповненням зазначених декларацій ОСОБА_1 був відомий порядок подачі відповідних декларацій.
З огляду на викладене, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Саме тому, суд вважає, що дії останньої охоплюються складом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КпАП, за ознаками несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує, що згідно з наданими матеріалами ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, обставин, що обтяжують покарання судом встановлено не було, а тому суд вважає за доцільне застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 172-6, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: