Справа № 554/6316/22 Номер провадження 22-ц/814/2325/24Головуючий у 1-й інстанції Шолудько А.В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
04 липня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.,
суддів Прядкіної О.В., Пікуля В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 26 березня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Зміст позовних вимог
У липні 2022 року представник АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» адвокат Павленко Сергій Валерійович, який діяв на підставі довіреності №22-ЮД1 від 01.01.2022 (а.с. 46), звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28.08.2018 в розмірі 19272,88 грн. Позов заявлено з підстав порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредиту у повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19.07.2022 року відкрито провадження у справі (а.с. 48, 49).
Через систему «Електронний суд» 14.02.2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності від 27.11.2022 (а.с. 142), до Октябрського районного суду м. Полтави надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідачка не підписувала та не давала письмової згоди на встановлення й підвищення кредитного ліміту; не підписувала жодних договорів, заяв, анкет-заяв і додатки до них на отримання послуги «Розстрочка», не була ознайомлена з умовами вказаних послуг, не була ознайомлена з інформацією й умовами щодо тіла кредиту, сплатою відсотків; заперечує повністю факт отримання будь-яких коштів від АТ «Універсал Банк»; не була ознайомлена належним чином з Правилами надання банківських послуг, оскільки такий обсяг інформації з її рівнем освіти взагалі не можна проаналізувати і зрозуміти (а.с. 138-141).
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20.03.2023 позовні вимоги АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 задоволено повністю (а.с. 144 - 149).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 30.11.2023 рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20.03.2023 скасовано, справу направлено до Котелевського районного суду Полтавської області за підсудністю (а.с. 181 - 185).
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 28.12.2023 справа №554/6316/22 прийнята до провадження суддею Шолудько А.В. та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 196).
Позов мотивовано тим, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустило новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відвідування відділень банку. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
28.08.2018 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала у мобільному додатку примірники вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконало та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Всупереч чинного законодавства та умовам договору, відповідач належним чином покладені на нього обов'язки перед банком не виконала і має прострочену заборгованість, яка станом на 09 лютого 2022 року становить 19 272,88 грн. з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 19 272,88 грн, З урахуванням викладеного АТ«Універсал Банк» просило стягнути ОСОБА_1 вказану заборгованість, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2481,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 26 березня 2024 року позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28.08.2018 року в сумі 19272,88 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті сімдесят дві грн 88 коп.).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Судом встановлено, що після підписання анкети заяви, ОСОБА_1 з 28.08.2018 року розпочала користуватися коштами позивача, у тому числі послугою «Розстрочка», та частково виконувала свої кредитні зобов'язання щодо повернення цих коштів, що підтверджується виписками про рух коштів по картковому рахунку відповідача (а.с. 83-117).
Відповідачем та його представником не спростовано розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 19272,88 грн. Фактично отримані та використані відповідачем кошти у повному обсязі в добровільному порядку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не повернуті.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відмовити повністю.
Зазначає, що банком не надається жодного доказу, що свідчив би про внесення його до Довірчого списку, та можливість АТ “УніверсалБанк” генерувати електронний цифровий підпис. Твердження банку, що Банк і Позичальник узгодили істотні умови кредитного договору не відповідає фактичним обставинам справи.
Як слідує з відомостей електронного реєстру чинних блокованих та скасованих сертифікатів відкритих ключів, АТ «Універсал Банк» не входить до Довірчого списку кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг.» Отже, доводи позовної заяви про надання відповідачці банківських послуг із застосуванням електронного цифрового підпису є безпідставними.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.08.2018 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг monobank/Universal Bank, за змістом якої просла відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Проставлянням, власноруч, свого підпису під цією анкетою-заявою, вона:
- погоджується із тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати його умови;
- підписанням цього договору підтверджує, що вона ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, вона беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується, з тим, що про зміни доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток;
- просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналогу (в тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 0846509CFBE5C3CA4437696B794D2C8AD4CB7E35A2D0344108F0EBE53092A01FD9, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом її власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису; - підтверджує, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку /а.с.16/
Згідно розрахунку за договором №б/н від 28.08.2018, укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 09.02.2022 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) склав - 19272,88 грн..
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Апеляційний суд із висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.
Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України підставами виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.
Згідно статей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1054, 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).
На доведення факту укладення кредитного договору позивачем надано суду анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 28.08.2018, яка містить підписи представника банку та позичальника зі світлокопіями його паспорту та ІПН, а також печатку Monobank ПАТ «Універсал Банк», що свідчить про дотримання сторонами письмової форми кредитного договору (а.с.16-19).
Згідно абзацу другого частини другої статті 639ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні регламентовані Законом України «Про електронну комерцію», який визначає порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, а також права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно статті третьої цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3-6, 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справах №524/5556/19 від 12.01.2021, №234/7159/20 від 10.06.2021.
Таким чином форма та порядок укладання договору відбулось у змішаній формі - підписання позичальником заяви-анкети до договору про надання банківських послуг «monobank» шляхом засвідчення генерацією ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом, який в подальшому також буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Зазначені дії свідчать про укладання електронного договору у спрощеній формі (не у вигляді окремого документу).
Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами обслуговування рахунків особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифами за карткою Monobank подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням Анкети-заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №243/6552/20, від 16.12.2020 у справі №561/77/19, від 12.06.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем факт звернення до АТ «Універсал Банк» із метою отримання банківських послуг «Monobank», підписання Анкети-заяву до договору про надання банківських послуг, яка разом із Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. При цьому датою укладення Договору є дата підписання позичальником анкети-заяви та отримання картки.
Доказів на спростування викладеного відповідачем не надано та не спростовано факт укладення кредитного договору, обов'язковою передумовою якого є ознайомлення із умовами кредитування та їх погодження, а також вчинення дій з активізації платіжної картки та активне використання кредитних коштів.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України, обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому колегія суддів враховує положення п.6 ст.3 ЦК України, якою визначено добросовісність, як певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Поведінка відповідача не відповідає вимогам п.6 ст.3 ЦК України, оскільки з моменту укладення кредитного договору (28.08.2018) до звернення позивача в суд із цим позовом, вона користувавлася кредитними коштами, вносила періодичні платежі на виконання зобов'язання, що виключає підстави вважати такий договір неукладеним. Із вимогами про недійсність/нікчемність такого договору відповідач до суду також не зверталася та не спростувала належними доказами заборгованість за тілом кредиту.
Інших доводів, які б ґрунтувалися на доказах, а не припущеннях, апеляційна скарга не містить та зводиться до довільного трактування на власну користь відмінної від спірних правовідносин позиції Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Щодо судових витрат
За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 26 березня 2024 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 04 липня 2024 року.
Головуючий суддя О.О. Панченко
Судді О.В. Прядкіна
В.П. Пікуль