Справа № 643/19440/20 Номер провадження 11-кп/814/1682/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
04 липня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем
судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на ухвалу Ленінського районного суду м.Полтава від 31 травня 2024 року у кримінальному провадженні №12020220480002613 від 17.07.2020, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 29.07.2024 року з застосуванням застави у розмірі, визначеному ухвалою Ленінського районного суду м.Полтава від 03.03.2023- в сумі 134200 грн відносно обвинуваченого:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Харкова, одруженого, з повною середньою освітою, на працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1)28.07.2020 Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт;
2)2) 28.05.2020 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020220540002011 за ч.1 ст.185 КК України стосовно ОСОБА_10 направлено до Дзержинського районного суду м.Харкова.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 -адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу-відмовлено.
ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, місцевий суд врахував: наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися, особу обвинуваченого: не має постійного місця роботи , тобто стабільного джерела доходу, обвинувачується у вчиненні значного обсягу кримінальних правопорушень, спрямованих на заволодіння чужим майном, раніше судимий за злочини проти власності, при цьому до ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, умови якого він порушив, в зв'язку з чим суд прийшов до висновку про неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу суду та обрати ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його реєстрації та мешкання.
Стверджує, що обвинувачений не порушував умови домашнього арешту, висловлював щире каяття та не чинив перешкод під час розслідування, висловлює бажання вступити до лав ЗСУ, має постійне місце проживання.
Зазначає про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та про тривале перебування обвинуваченого під вартою.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника та обвинуваченого, прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
У відповідності до ч.2 ст.392 КПК України ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.5 ст.394 КПК України зазначені вище ухвали суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 422-1 КПК України апеляційні скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, розглядаються не пізніш як через три дні після їх надходження до суду апеляційної інстанції.
Розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на те, що учасники заявили клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі сторін, тому розгляд апеляційної скарги на ухвалу Ленінського районного суду м.Полтава від 31 травня 2024 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 , постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, на підставі ч.4 ст. 422-1 КПК України проводиться за участі сторін кримінального провадження.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Згідно з положеннями ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За приписами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відовідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Ризиком же в контексті кримінального провадження є певна обґрунтована ступінь ймовірності того, що обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України- тобто, в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Суд першої інстанції, продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому, оцінив у сукупності обставини, що враховуються при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, передбачені ст.ст.177, 183, 197, 199 та 331 КПК України, та продовжив ОСОБА_10 зазначений запобіжний захід.
Разом з цим, під час вирішення клопотання прокурора місцевий суд правильно встановив, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшились, та врахував конкретні обставини даного провадження, тяжкість інкримінованого ОСОБА_10 кримінального правопорушення, яке є нетяжкими та за яке передбачена відповідальність, в разі доведення вини- позбавлення волі на строк до 5 років.
Разом з цим, відповідно до ст.178 КПК України, враховуючи доведеність ряду таких, що не змінились і не зменшились ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_10 кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого у їх сукупності, на думку колегії суддів, лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку останнього, що виключає можливість змінити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, про що йдеться в апеляційній скарзі.
У відповідності до ст.183 КПК України, суд при постановленні оскаржуваної ухвали, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177 та 178 КПК України, продовжив обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 з раніше визначеним розміром застави-134200 грн. і колегія суддів з цим погоджується.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З огляду на викладене вище та, враховуючи встановлені судом ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які не зменшились, наведені вище обставини, передбачені ст.178 КПК України та визначення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали розміру застави обвинуваченому, є правильним, тому, доводи апеляційної скарги про необхідність скасування ухвали Ленінського районного суду м.Полтава від 31.05.2024, колегія суддів вважає непереконливими.
Отже, за висновком колегії суддів, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження, у зв'язку з чим не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги.
Між тим, колегія суддів з огляду на положення ст.28, ч.1 ст.318 КПК України й ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, уважає за необхідне на підставі ст.404 КПК України звернути увагу суду першої інстанції на дотримання розумних строків розгляду цього кримінального провадження та вжиття термінових заходів щодо дотримання наведених вище вимог міжнародного та національного законодавства.
Керуючись ст.ст.376,405,407,422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 - залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м.Полтава від 31 травня 2024 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4