Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/547/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
10.07.2024 року. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 червня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора та обвинуваченій:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 14.50 год. 27 червня 2024 року по 14.50 год. 25 серпня 2024 року, із визначенням розміру застави в сумі 60 560 грн.
У провадженні Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Під час судового розгляду прокурор звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою. Обгрунтував клопотання тим, що наявні ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КУпАП.
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 червня 2024 року, ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 14.50 год. 27 червня 2024 року по 14.50 год. 25 серпня 2024 року, із визначенням розміру застави в сумі 60 560 грн.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції вказав, що заявлені ризики існують та обгрунтовані, і це дає достатні підстави вважати, що у разі обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останньою її процесуального обов'язку.
В своїй апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_5 просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою обрати стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Свої вимоги обґрунтовує тим, що при продовженні запобіжного заходу судом не враховано, що всі ризики, передбачені статтею 177 КПК України, носять характер припущення, не враховано наявність міцних соціальних зв'язків з сім'єю (син, матір, батько, сестра, брат). Вказує, що ризики зазначені прокурором відсутні.
Прокурор, обвинувачена та її захисник, клопотань про участь сторін під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, при цьому захисник та прокурор подали клопотання про розгляд справи без їх участі, а тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Судом першої інстанції належним чином враховано конкретні обставини даного кримінального провадження, а саме що ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, раніше судима за вчинення майнових злочинів, не одружена, не працює, не має джерела доходу та цілком міцних соціальних зв'язків.
Крім того, враховано, що обвинувачена неодноразово не з'являлась у судові засідання без поважної причини, внаслідок чого до обвинуваченої був застосований привід. Крім цього, вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2022 ОСОБА_6 визнана винуватою за ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, на підставі ч.1 ст.70 КК України їй призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 роки.
Водночас судом першої інстанції правильно враховано, що обвинувачена ОСОБА_6 має постійне місце проживання та малолітню дитину на своєму утриманні, однак, це не стало достатнім стримуючим фактором для належного виконання нею процесуальних обов'язків.
Також те, що на даний час ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою, не змінились, та не зменшилися, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, також, відсутність у матеріалах справи даних про появу нових обставин, що свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу або про існування інших перешкод для тримання обвинуваченого під вартою.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено, підстави для скасування оскаржуваної ухвали з тих підстав, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, колегія суддів не вбачає.
Отже, приймаючи рішення про застосування обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченій злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які знайшли своє об'єктивне підтвердження, дані про особу обвинуваченої, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені мотиви.
Крім того, суд першої інстанції на підставі ч.5 ст.182 КПК України та з урахуванням суспільної небезпеки злочину, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 , її особу та матеріальний стан, дійшов до правильного висновку щодо визначення розміру застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що не доведено наявність ризиків та не надано жодних доказів на підтвердження їх існування, колегія суддів визнає необґрунтованими та безпідставними, оскільки судом першої інстанції при постановленні ухвали правильно встановлено наявність ризиків, які продовжують існувати на даний час та не зменшились, що також підтверджується матеріалами справи.
Крім того жодних переконливих доказів з приводу того, що зменшились ризики передбачені ст. 177 КПК України, до суду апеляційної інстанції надано не було.
Більше того, на переконання колегії суддів інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченої ОСОБА_6 під вартою, в судовому засіданні апеляційного суду не доведено.
За таких підстав, на переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, належним чином дослідженими та оціненими судом першої інстанції. Крім того, враховуючи вище викладене, колегія суддів, із урахуванням вищевказаних ризиків, які встановлені, не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання обвинуваченій більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення колегією суддів не встановлено.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 , а тому ухвалу суду першої інстанції залишає без зміни.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 червня 2024 року, якою обвинуваченій ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 14.50 год. 27 червня 2024 року по 14.50 год. 25 серпня 2024 року, із визначенням розміру застави в сумі 60 560 грн. - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)