Іменем України
08 липня 2024 року м. Кропивницький
справа № 405/2499/23
провадження № 22-ц/4809/121/24
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Голованя А.М., Дуковського О.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 липня 2023 року (суддя Драний В.В.) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
встановив:
В квітні 2023 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 09.08.2008 Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 409.
Обґрунтовуючи позов вказала, що від шлюбу народилась дочка ОСОБА_4 , 2011 року народження. Останнім часом подружнє життя поступово погіршилось, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Вказує, що збереження шлюбу неможливе, строк на примирення просить не надавати.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 липня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 09.08.2008 року у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 409, розірвано. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, а в задоволенні позову відмовити. Послався на те, що заперечував проти розірвання шлюбу, оскільки не втратив надію на примирення, просив суд надати сторонам для цього час, але суд йому відмовив.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.08.2008 сторони зареєстрували між собою шлюб у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 409, про що видано свідоцтво про шлюб від 09.08.2008 року серії НОМЕР_1 (а. с. 3).
Від спільного шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГУЮ Кіровоградської області 21.09.2011, актовий запис № 1710 (а.с. 4).
Відповідач вибув з постійного місця проживання у АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією Відділу реєстрації місця проживання особи Управління у сфері державної реєстрації Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради (а.с. 10). Нове місце проживання відповідача на час розгляду справи було невідоме.
Судом здійснено повідомлення відповідача про час та місце судового засідання шляхом надіслання судової повістки за останнім відомим місцем його проживання, надіслання повідомлення у додатку «Viber» за його номером телефону і розміщення оголошення про виклик у судове засідання на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 12,13).
У судове засідання відповідач не з'явився. Про причини неявки суду не повідомив, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
З огляду на вказане, відповідач ОСОБА_3 вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, щосторони фактично припинили шлюбні відносини, спільне життя не склалося, намірів зберегти сім'ю у сторін немає, тому шлюб підлягає розірванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суд з огляду на таке.
За змістом ч. 3 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Встановивши, що шлюбні відносини між сторонами припинились і позивачка не бажає їх продовжувати, суд правильно та обґрунтовано констатував, що подальше проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно зі ч.4 ст.56 СК України примушування збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З огляду на вказане, суд першої інстанції позов задовольнив обґрунтовано.
Аргументи відповідача щодо його наміру продовжити шлюб та ненадання часу судом часу на примирення не мають значення для зміни чи скасування рішення суду, оскільки для існування шлюбу намір його продовжити повинні мати обидва подружжя, а не лише чоловік. А про надання часу на примирення подружжя відповідач суд не просив, так як відповідну заяву було приєднано до матеріалів справи уже після ухвалення рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді:
О.А.Письменний А.М. Головань О.Л.Дуковський