Іменем України
09 липня 2024 року м. Кропивницький
справа № 404/8436/23
провадження № 22-ц/4809/1086/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С. М. (суддя-доповідач), суддів: Голованя А. М., Чельник О. І., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 травня 2024 року у складі головуючого судді Варакіної Н. Б.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
03.10.2023 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути починаючи з моменту подання позову і довічно аліменти на його утримання в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку), щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму, який встановлено для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 лютого 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку), щомісячно, довічно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 травня 2024 року виправлено описку у другому абзаці резолютивної частини рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 лютого 2024 року, а саме, зазначено «Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку), але не менше прожиткового мінімуму, який встановлено для осіб, які втратили працездатність, щомісячно, довічно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.».
Суд зазначив, що у другому абзаці резолютивної частини рішення від 26.02.2024 невірно зазначено «Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку), щомісячно, довічно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.», тому наявні підстави для виправлення описки.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Представник ОСОБА_1 адвокат Калінка-Бондар О. Б. подала до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду.
Вважає, що у рішенні Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.02.2024 не було допущено жодної описки чи арифметичної помилки в частині розміру стягнених аліментів, з огляду на узгодженість між собою мотивувальної та резолютивної частини рішення.
Зазначає, що суд змінив резолютивну частину рішення, доповнивши його словосполученнями, що повністю змінюють зміст та породжують нові правові наслідки для сторін, ніж ті, що виникли у зв'язку з ухваленням рішення у цій справі, адже визначає інший розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
Позивачем не було подано апеляційної скарги на вказане судове рішення, що вказує на відсутність заперечень з його боку стосовно змісту резолютивної частини рішення суду, спір судом було вирішено, заяву про внесення виправлень сторони не подавали, тому відсутні були будь-які підстави для виправлення описок у вказаному рішенні.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 4 ст. 19 ЦПК).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК).
Згідно норм ч. 2 ст. 369 ЦПК апеляційні скарги на ухвалу суду, зазначену в п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до норм ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.
Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що "судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення"
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 лютого 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку), щомісячно, довічно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що на утримання відповідача перебуває ще одна дитина, вона не працює, так як знаходиться у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, крім соціальних виплат на дитину інших доходів немає, а тому з неї належить стягнути аліменти у розмірі 1/4 частки з її заробітку, довічно. Вказаний розмір аліментів є цілком достатнім для належного забезпечення повнолітнього сина з інвалідністю і не погіршуватиме права відповідача.
Вносячи виправлення описки у другий абзац резолютивної частини вказаного рішення шляхом його викладення в новій редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку), але не менше прожиткового мінімуму, який встановлено для осіб, які втратили працездатність, щомісячно, довічно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.», суд фактично змінив зміст вказаного рішення, чим порушив вимоги цивільного процесуального законодавства.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Оскаржена ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам норм процесуального права, постановлена з порушенням принципів диспозитивності, тому підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, понесені відповідачем витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 605,60 грн, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. 7, 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 травня 2024 року скасувати.
В порядку розподілу судових витрат компенсувати ОСОБА_1 605,60 грн сплаченого судового збору за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
С. М. Єгорова
Судді
А. М. Головань
О. І. Чельник